ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" червня 2006 р. Справа № 21/128-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Модуль" м. Кам'янець-Подільський
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1179437,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 353831,10 грн.
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Малінковський Г.М.
Представники сторін:
від позивача - Джурбій В.М., довіреність № 155 від 01.03.2006 року,
Зимогляд К.В., довіреність № 15/06 від 15.06.2006 року (в судовому засіданні 22.06.2006 року).
від відповідача, Казарець О.А., довіреність № 4574/10/10-017 від 15.03.2006 року (в судових засіданнях 22.06.2006 року, 26.06.2006 року),
Степанюк С.О., довіреність № 1088/10/10-017 від 21.06.2006 року (в судовому засіданні 22.06.2006 року),
Бондарчук В.В.; довіреність № 16632/10/10-017 від 13.10.2005 року (в судовому засіданні 20.06.2006 року).
Постанова виноситься 26.06.2006 року, оскільки в судовому засіданні 20.06.2006 року та 22.06.2006 року оголошувались перерви.
У судовому засіданні згідно ч. 3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
У квітні 2006 року Відкрите акціонерне товариство „Модуль” (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі –відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1179437,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 353831,10 грн.
Позовні вимоги позивач мотивовані тим, що в акті позапланової перевірки не наведено жодних доказів порушення вказаних в резолютивній частині акту норм Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі –Закону), встановлених пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, пп. 7.2.3 ст. 7 Закону, беручи до уваги те, що факти порушення зазначених в акті позапланової документальної перевірки від 29.09.2004 року № 57426410921338358 статей Закону в акті відповідачем не доведені. Вказано, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми 1179436,66 грн. за операцією з купівлі-продажу дефлекторів. Звернено увагу, що виходячи із системного аналізу норм Закону України „Про податок на додану вартість”, критеріями виникнення права на податковий кредит є те, що суми податку мають бути сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону), такі товари (роботи, послуги) використовуються в оподатковуваних операціях (незалежно від ставки оподаткування - 20% чи нульова ставка) (пп. 7.4.2 ст. 7 Закону), витрати по сплаті податку підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 ст. 7 Закону), у звітному періоді відбулася перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримано податкову накладну, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону). Зроблено посилання на те, що є документально підтвердженим виконання таких намірів, оскільки частину дефлекторів згідно підтверджуючих документів було використано у господарській діяльності в липні 2004 року, а частину - в вересні 2004 року, дефлектори були оприбутковані як товар, призначались для використання в оподатковуваних операціях, і фактично були використані в оподатковуваних операціях (129 штук - в операціях, що оподатковувались за нульовою ставкою, 155 штук - в операціях, оподатковуваних за ставкою 20 %).
Позивачем також акцентовано увага на тому, що недійсними у судовому порядку ні договір, ні податкова накладна не визнавались, а також на те, що ціни на дефлектори не регулюються державою, відповідно підприємства мають право встановлювати на них будь-яку ціну. Звертається увага на подвійне оподаткування по ПДВ, на те, що порушень в частині завищення валових витрат по податку на прибуток відповідачем не встановлено.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги (з урахуванням уточнення), та просили позов задоволити.
Також представниками позивача зазначено, що оскільки оригінал оспорюваного податкового повідомлення-рішення позивачем було втрачено, він неодноразово звертався до Кам’янець-Подільської ОДПІ з клопотанням видати йому дублікат (копію). Проте у видачі дублікату (копії) йому було відмовлено. У зв’язку із цим, просять врахувати наявність в матеріалах справи корінця податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року, а також те, що суми визначення податкових зобов’язань, підстави та факт винесення податкового повідомлення рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року відповідачем не оспорюються та не спростовуються.
Також, вказано, що постановою господарського суду Хмельницької області від 20.03.2006 року у справі № 9/599-А встановлено, що Кам’янець-Подільською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року, яким ВАТ "Модуль" визначено податкове зобов’язання по ПДВ у розмірі 1180353,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 354289,10 грн. При цьому судом враховано, що податковий орган прийняв рішення не щодо окремої складової частини ПДВ (податкового зобов’язання або податкового кредиту), а визначив податкове зобов’язання в розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач та його повноважні представники посилались на наявну судову практику Верховного Суду України.
Відповідач у відзиві на позов та представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечують, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. А саме, позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1179437,00 грн. відповідно до податкової накладної від 23.07.2004 року, в якій графа “номенклатура поставки товару (робіт, послуг)” не відповідає встановленим вимогам, передбаченим пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, що позбавляє покупця права на податковий кредит.
Заперечення відповідача ґрунтуються на висновку Хмельницької торгово-промислової палати за № С-199 від 06.08.2004 року, висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10573/14 від 13.08.2004 року.
Звертається увага, що дефлектори на склад позивача не надходили і відповідно не оприбутковувались (про що свідчить книга складського обліку). Дані книги реєстрації доручень свідчать, що позивачем не виписувалися доручення на отримання дефлекторів у ТзОВ „УкрСтальМаш”. Натомість, згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. наказом Мінфіну України від 16.05.1996 року № 99, вона поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності. Згідно останньої (п. 2) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Відповідачем також зауважується, що під час проведення позапланової документальної перевірки не досліджувалося питання правомірності віднесення ВАТ „Модуль" витрат по придбанню дефлекторів (упорних елементів високотемпературних печей ДФ 00191-01) до складу валових, оскільки дана операція відбулась у липні 2004 року, тобто у III кварталі 2004 року, а перевіркою охоплювався період з 01.01.04 року по 31.07.04 року. В той же час декларація по податку на прибуток за III квартал 2004 року не підлягала перевірці, оскільки на момент перевірки ще на була подана позивачем до відповідача.
Крім того, звернено увагу суду на те, Кам'янець-Подільським міськрайонним судом розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням голови правління ВАТ „Модуль” Титова І.О. у вчинені злочину – службова недбалість (за фактом здійснення у липні 2004 року операцій з купівлі-продажу дефлекторів (упорних елементів високотемпературних печей ДФ 00191-01). Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 16.01.2006 року Тітова І.О. звільнено від кримінальної відповідальності з підстав ст. 44 КК України та ст. 1 п. „б” Закону України „Про амністію” від 31.05.2005 року.
Також відповідачем звернуто увагу суду на той факт, що оспорюваного податкового повідомлення рішення позивачем в матеріали справи не надано. Відповідно відсутній предмет спору (оскарження).
Представники відповідача також посилались на наявну судову практику.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
30.06.2004 року між ВАТ „Модуль” та ТзОВ „УкрСтальМаш” м. Дніпропетровськ було укладено договір поставки № 1/ОС, у відповідності до якого ТзОВ „УкрСтальМаш” зобов'язувалось передати у власність ВАТ „Модуль” товар згідно специфікацій, а ВАТ „Модуль” зобов'язувалось прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.
Однією із умов договору (п. 2.4) є те, що продавець гарантує належну якість товару, що поставляється, за умови дотримання правил зберігання та експлуатації, викладених у відповідних Держстандартах та ТУ. При цьому підтвердженням належної якості товару є сертифікат якості, виданий підприємством –виробником товару.
23.07.2004 року представниками сторін договору було узгоджено і підписано специфікацію № 4 до зазначеного договору на поставку на дефлекторів (мовою оригіналу - „дефлектори (упорные элементы высокотемпературной печи ДФ 00191-01)) у кількості 284 штуки за ціною 20764,73 грн. на загальну суму 7076619,98 грн., в тому числі ПДВ 1179436,66 грн. У специфікації зазначено, що поставка здійснюється на умовах франко-склад продавця м. Нікополь.
23.07.2004 року здійснено передачу згідно специфікації дефлекторів в кількості 284 штуки на суму 7076619,98 грн., в тому числі ПДВ 1179436,66 грн., що підтверджується актом приймання-передачі зазначеного товару. По факту здійснення господарської операції постачальником ТзОВ „УкрСтальМаш” виписано накладну № 1/ОС/4 від 23.07.2004 року та податкову накладну № 1/ОС/а від 23.07.2004 року на продаж дефлекторів в кількості 284 штуки на суму 7076619,98 грн. в тому числі ПДВ 1179436,66 грн.
В декларації по податку на додану вартість за липень 2004 року суми ПДВ, отримані при придбанні дефлекторів позивачем віднесені в сумі 1179436,66 грн. до загальної суми податкового кредиту.
У відповідності до укладеного раніше договору комісії між ВАТ „Модуль” (комітент) та ТзОВ ,,Стілстандарт” (комісіонер) м. Дніпропетровськ, від 25.05.2004 року № 11/ОС, специфікації № 5 від 23.07.2004 року до даного договору 23.07.2004 року дефлектори (мовою оригіналу - „дефлекторы (упорные элементы високотемпературний печи ДФ 00191-01)) у кількості 284 штуки за ціною 20914,73 грн. на загальну суму 5939783,32 грн. без ПДВ було передано ВАТ „Модуль” ТзОВ „Стілстандарт”, що підтверджено актом прийому-передачі, який відповідає специфікації від 23.07.2004 року. У специфікації зазначено, що поставка здійснюється на умовах франко-склад комітента м. Нікополь в строки липень-жовтень 2004 року.
Комісіонером ТзОВ „Стілстандарт” надано звіт комісіонера № 2 до договору комісії № 11/ОС станом на 20.09.2004 року, до якого додані копії вантажно-митних декларацій про експорт дефлекторів загальною кількістю 129 штук DT „Тгаdе соmpani Limited” Великобританія (ВМД № 110000001/4/112896 з відміткою Дніпровської регіональної митниці від 30.07.2004 року - 42 штуки, ВМД № 110000001/4/112897 з відміткою Дніпровської регіональної митниці від 30.07.2004 року - 45 штук, ВМД № 110000001/4/112979 - 42 штуки).
24.09.2004 року між ВАТ „Модуль” та ТзОВ „ПРОМБІЗНЕС” м. Дніпропетровськ було укладено договір поставки № 2/Д, у відповідності до якого ВАТ „Модуль” зобов'язувалось передати у власність ТзОВ „ПРОМБІЗНЕС” товар згідно специфікацій, а ТзОВ „ПРОМБІЗНЕС” зобов'язувалось прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.
24.09.2004 року представниками сторін договору було узгоджено і підписано специфікацію № 1 до зазначеного договору на поставку дефлекторів (мовою оригіналу - „дефлекторы (упорные элементы высокотемпературной печи ДФ 00191-01)) у кількості 155 штук за ціною 20764,73 грн. на загальну суму 3862239,78 грн., в тому числі ПДВ 643706,63 грн. У специфікації зазначено, що поставка здійснюється на умовах франко-склад постачальника м. Нікополь.
24.09.2004 року здійснено передачу згідно специфікації дефлекторів в кількості 155 штук на суму 3862239,78 грн., в тому числі ПДВ 643706,63 грн., що підтверджується накладною від 24.09.2004 року № 2/Д/1. Також ВАТ „Модуль” виписано податкову накладну від 24.09.2004 року № 2/Д/1 на таку ж суму.
Працівниками Кам’янець-Подільської ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку ВАТ “Модуль” за період з 01.01.2004 року по 31.07.2004 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за наслідками якої складено акт № 57426410921338358.
Перевіркою, з урахуванням інших порушень, які не оскаржуються, встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.5, 7.2.1, 7.2.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податкове зобов’язання з ПДВ за липень 2004 року на суму 1180353,00 грн., в т.ч. за лютий 2004 року –916,00 грн., за липень 2004 року –1179437,00 грн.
В акті перевірки відповідач, зокрема, встановив, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1179436,66 грн. за податковою накладною № 1/ОС/4 від 23.07.2004 року на загальну суму 7076619,98 гривень виданою ТзОВ „УкрСтальМаш”, так як передані за нею товарно-матеріальні цінності не відповідають номенклатурі поставки товарів (робіт, послуг), яка вказана в податковій накладній, не відповідають технічним умовам та не можуть бути використані за призначенням. Враховуючи зазначене відповідач робить висновок, що позивачем порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 , п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, тобто податковий кредит не підтверджений відповідними документами, тому позбавляють позивача права на податковий кредит.
Крім того, в акті перевірки зазначено про проведення зустрічної перевірку з ППВФ „Ніколя” м. Миколаїв з питань взаєморозрахунків з ТзОВ „УкрСтальМаш” (акт перевірки під 17.09.2004 року). Згідно останнього ППВФ „Ніколя” укладав договір поставки від 16.02.2004 року № 16-2 на постачання ТзОВ „УкрСтальМаш” товарів, в т.ч. дефлекторів в кількості 284 шт. по ціні 20757,08 грн. на загальну суму 7074012,86 грн., в т.ч. ПДВ 1179002,14 грн. На виконання умов договору дефлектори в кількості 284 шт. були реалізовані ТзОВ „УкрСтальМаш”, про що складено відповідний акт приймання-передачі від 23.07.2004 року по договору від 16.02.2004 року № 5. ТзОВ „УкрСтальМаш” розрахувалось з ППВФ „Ніколя” простими векселями па суму 7719242,88 грн. Зустрічною перевіркою встановлено, що дефлектори, які поставлялися, були виготовлені на виробничих потужностях ППВФ „Ніколя” відповідно до технічних умов та умов, затверджених в ДП „Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на замовлення ТзОВ „Стілстандарт” м. Дніпропетровськ.
Зазначені обставини (з урахуванням порушень, що не оспорюються) стали підставою для прийняття Кам‘янець-Подільською ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року, яким ВАТ „Модуль” визначено позивачу податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 1534642,10 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1180353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 354289,10 грн.
Позивач, вважаючи відсутніми факти порушення ним податкового законодавства, просить (з урахуванням уточнення) скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року в частині визначення податкового зобов’язання по ПДВ за основним платежем в сумі 1179437,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 353831,10 грн.
З метою підтвердження товару, заявленого в податковій накладній від 23.07.2004 року № 1/ОС/4 на загальну суму 7076619.98 грн., в т.ч. ПДВ 1179436,66 грн. відповідачем направлено запит в Торгово-промислову палату м. Хмельницький. Згідно експертного висновку останньої № С-199 від 06.08.2004 року станом на 06.08.2004 року орієнтовна ціна дефлектора складає від 4640,80 грн. по 7972,80 грн. за 1 штуку.
Крім того, відповідно до висновку по дослідженню металів і сплавів № 10573/14, складеного 13.08.2004 року Одеським науково-дослідного інститутом судових експертиз зразок метала дефлектора не відповідає технічним вимогам.
Відповідачем відповідні висновки надані в матеріали справи.
Судом також встановлено, що Кам'янець-Подільським міськрайонним судом розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням голови правління ВАТ „Модуль” Титова І.О. у вчинені злочину згідно ст. 367 ч. 2 КК України. Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 16.01.2006 року Тітова І.О. звільнено від кримінальної відповідальності з підстав ст. 44 КК України та ст. 1 п. „б” Закону України „Про амністію” від 31.05.2005 року. Судом встановлено, крім іншого, що підсудній в липні 2004 року в порушення вимог п. 7.2, пп. 7.2.3, п. 7.4., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” підписав первинні бухгалтерські і податкові документи ВАТ „Модуль” на придбання та реалізацію дефлекторів, внаслідок чого безпідставно відніс суму ПДВ до податкового кредиту, що призвело до несплати ПДВ на суму 1179436,66 грн., що завдало державним інтересам тяжких наслідків. Крім того, встановлено, що згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зразок дефлектора за хімічним та структурним класом не відповідає ДЕСТу 5632-72 та технічним умовам У 27.5-31914732-0022004 дефлектора, геометричним розмірам, тому не є дефлектором - упорним елементом високотемпературної печі ДФ 00191-01. Відповідно, назва товарно-супровідних документів не відповідає найменуванню товару, який був предметом договорів купівлі-продажу та комісії.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за № 268/5459, із змінами і доповненнями визначено, що факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. А частиною 2 вказаної статті визначено, що а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, судом враховується, що факт наявності оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не оспорюється та спростовується.
Відсутність оригіналу податкового повідомлення-рішення, за умови відмови Кам’янець-Подільської ОДПІ видати його дублікат (копію), не може бути підставою для відмови суб’єкту підприємницької діяльності у звернені до суду із позовом про його неправомірність (скасування).
Судом також приймається до уваги, що на вимогу суду Кам’янець-Подільською ОДПІ також не було надано копії податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року. Також враховуються положення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 № 247), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 року за № 467/7788 (зі змінами та доповненнями), наявність в матеріалах справи корінця податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року, факти встановлені поставою господарського суду Хмельницької області від 20.03.2006 року у справі № 9/599-А.
Як зазначено у преамбулі Закону України „Про податок на додану вартість”, зі змінами і доповненнями, чинними на час проведення господарських операцій (далі по тексту –Закон), поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає цей Закон.
В п. 1.7 ст. 1 Закону наведене визначення терміну „податковий кредит” - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок формування податкового кредиту визначений п. 7.4 ст. 7 Закону. Дата виникнення права на податковий кредит визначена п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону.
Проаналізувавши вказані норми, можна зробити до висновок, що Законом встановлені наступні критерії для виникнення права на податковий кредит у відповідному звітному періоді:
- суми податку мають бути сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону);
- такі товари (роботи, послуги) використовуються в оподатковуваних операціях (незалежно від ставки оподаткування - 20 % чи нульова ставка) (пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону);
- витрати по сплаті податку підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону);
- у звітному періоді відбулась перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримано податкову накладну, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Оскільки в Законі не міститься інших норм, що обмежують право на податковий кредит, наведений вище перелік критеріїв можна вважати вичерпним.
Визначення валових витрат наведене у п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, зі змінами та доповненнями,: „валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності”.
Як випливає із вказаної норми, для визнання у звітному періоді валових витрат достатньо наміру використання придбаних цінностей у господарській діяльності.
В даному випадку документально підтвердженим є виконання таких намірів, оскільки частину дефлекторів згідно підтверджуючих документів було використано у господарській діяльності в липні 2004 року, а частину - в вересні 2004 року, а саме: частину придбаних дефлекторів підприємство реалізувало через комісіонера на експорт у звітному періоді (липні 2004 року), зазначена операція мала на меті отримання прибутку (комісіонером ТзОВ „Стілстандарт” було направлено на експорт 129 штук дефлекторів; придбання було здійснене по ціні 20764,73 грн. за штуку, продаж по ціні 20914,73 грн. за штуку, прибуток з продажу одиниці 150,00 грн.), здійснювалась у межах господарської діяльності підприємства і, у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ВАТ „Модуль” включило витрати на придбання дефлекторів до валових витрат. Про використання у господарській діяльності свідчить також наступна реалізація частини дефлекторів, експорт яких не відбувся, згідно договору поставки з ТзОВ „ПРОМБІЗНЕС” від 24.09.2004 року (дефлектори в кількості 155 штук по ціні 20764,73 грн. (без ПДВ) на загальну суму 3862239,78 грн., в т.ч. ПДВ 643706,63 грн.); при цьому ВАТ „Модуль” включило зазначену суму податкових зобов'язань до книги продажу за вересень 2004 року.
Крім того, відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Дефлектори були оприбутковані як товар, призначались для використання в оподатковуваних операціях, і фактично були використані в оподатковуваних операціях (129 штук - в операціях, що оподатковувались за нульовою ставкою, 155 штук - в операціях, що оподатковуваних за ставкою 20 %).
Витрати по сплаті податку підтверджені податковою накладною № І/ОС/а від 23.07.2004 року на продаж дефлекторів в кількості 284 штуки на суму 7076619,98 грн. в тому числі ПДВ 1179436,66 грн., виписаною постачальником ТзОВ „УкрСтальМаш” покупцю ВАТ „Модуль”.
У звітному періоді отримано податкову накладну від ТзОВ „УкрСтальМаш” № 1/ОС/а від 23.07.2004 року, що засвідчує факт придбання ВАТ „Модуль” товарів (робіт, послуг), а саме дефлекторів в кількості 284 штуки на суму 7076619,98 грн. в тому числі ПДВ 1179436,66 грн.
Судом також враховується, що щодо досліджуваних фактів господарської діяльності у липні 2004 року докази було отримано з двох джерел - з первинних документів (їх копій) та з акту позапланової документальної перевірки, причому інформація стосовно самих фактів є тотожною в обох джерелах, що надає впевненості в її достовірності. Судом також прийнято до уваги те, що в акті позапланової документальної перевірки міститься додаткова інформація, а саме те, що „в ході перевірки ВАТ „Модуль” проведено зустрічну перевірку з ППВФ „Ніколя” (м. Миколаїв) з питань взаєморозрахунків із ТзОВ „УкрСтальМаш” (м. Дніпропетровськ) за період з 01.01.2004 року по 01.08.2004 року (Акт перевірки від 17.09.2004 року). Як свідчать матеріали перевірки, ППВФ „Ніколя” дійсно укладався договір поставки від 16.02.2004 року № 16-2 на постачання ТзОВ „УкрСтальМаш” товарів, в т.ч. дефлекторів (упорних елементів високотемпературних печей ДФ 00191-01) в кількості 284 шт. по ціні 20757,08 грн. на загальну суму 7074012,86 грн. в т.ч. ПДВ 1179002,14 грн. на умовах франко-склад ПНВФ „Ніколя” м. Миколаїв відповідно до специфікації № 5 від 23.07.2004 року до договору від 16.02.2004 року № 5. На виконання умов договору відповідно до накладної від 23.07.2004 року № 16-2/3 та податкової накладної від 23.07.2004 року № 103 дефлектори в кількості 284 шт. на суму 7074012,86 грн. були реалізовані ТзОВ „УкрСтальМаш”, про що складено відповідний акт прийомки-передачі від 23.07.2004 року”; в акті не зазначено, що при проведенні зустрічної перевірки було виявлено якісь порушення чинного законодавства, з чого можна зробити висновок, що їх не було, оскільки зустрічні перевірки проводяться саме з метою підтвердження або спростування фактів.
У висновку акта документальної перевірки зазначено: „Документальною перевіркою встановлено порушення: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за .... липень 2004 року на суму 1179437,00 грн.”.
У пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону зазначено: „Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом звітного періоду”.
Тобто, умовою права на податковий кредит є включення вартості придбаних товарів до валових витрат.
Оскільки у висновку акта документальної перевірки не зазначено, що витрати на придбання дефлекторів безпідставно включено до валових витрат, це свідчить про те, що працівниками ДПС підтверджується правомірність включення їх до валових.
Аргументи на користь правомірності включення витрат на придбання дефлекторів до валових також наведено вище по тексту при визначенні відповідності встановленим Законом критеріям визнання права на податковий кредит.
Отже, норму пп. 7.4.1 Закону дотримано. Зазначений висновок зроблено судом з урахуванням того, що під час проведення наступних планових перевірок порушень при включені позивачем операції по придбанню дефлекторів до валових витрат встановлено не було.
У пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону зазначено: „Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами”.
Проте, як випливає з дослідної частини акта перевірки, під час проведення перевірки ВАТ „Модуль” в якості документа, що підтверджує право на податковий кредит, було надано відповідну податкову накладну, а саме податкову накладну № 1/ОС/а від 23.07.2004 року, виписану ТзОВ „УкрСтальМаш”. Тобто норму пп. 7.4.5 Закону також було дотримано.
У пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону зазначено: „Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку”.
Як зазначено в акті позапланової документальної перевірки, у податковій накладній від 23.07.2004 року № 1/ОС/4 на загальну суму 7076619,98 грн., в т.ч. ПДВ 1179436,66 грн. „дані графи „Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця” не відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що позбавляє покупця права на податковий кредит”.
Термін „номенклатура” законодавчо не визначений, як випливає зі змісту пп. 7.2.1 Закону це є опис товарів. Відповідно в графі 3 податкової накладної зазначено опис „Дефлекторы (упорные элементы высокотемпературной печи ДФ 00191-01)”.
Слід підкреслити, що таку саму номенклатуру було зазначено в специфікації до договору, накладній та акті прийому-передачі товару, але при цьому право на валові витрати в акті перевірки не заперечується.
Як зазначено в акті позапланової документальної перевірки, в ході перевірки було направлено запит до Одеського науково-дослідного судових експертиз, висновком якої встановлено, що зразок метала дефлектора не відповідає ТУ.
Виходячи з результатів експертизи в акті позапланової документальної перевірки зроблено висновок, що невідповідність ТУ автоматично означає що податкова накладна не відповідає вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”.
З питання відповідності дефлекторів технічним умовам акт позапланової документальної перевірки містить у собі суперечливу інформацію. Крім вказаного вище, в акті зазначено також: „Перевіркою встановлено: дефлектори, що поставлялись на адресу ТзОВ „УкрСтальМаш” дійсно були виготовлені на виробничих потужностях ППВФ „Ніколя” відповідно до технічних умов розроблених працівниками підприємства та затверджених ДП „Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на замовлення ТзОВ „Стілстандарт” м. Дніпропетровськ”.
Також слід врахувати, що однією із умов договору на поставку дефлекторів є те, що продавець гарантує належну якість товару що поставляється, за умови дотримання правил зберігання та експлуатації, викладених у відповідних Держстандартах та ТУ. При цьому підтвердженням належної якості товару є сертифікат якості, виданий підприємством –виробником товару. Тобто, обов’язок забезпечення належної якості було покладено на продавця (ТзОВ „УкрСтальМаш”).
Безпосередньо стосовно дотримання вимог пп.7.2.1 Закону слід зазначити наступне. В графі 3 податкової накладної зазначено опис „Дефлекторы (упорные злементы высокотемпературной печи ДФ 00191-01)”; таку саму номенклатуру зазначено в специфікації до договору, накладній та акті прийому-передачі товару. Ні пп. 7.2.1, ні інші норми Закону не містять вимог щодо залежності права на податковий кредит від дотримання ТУ або чогось подібного, а тільки підтвердження податковою накладною, включення витрат на придбання таких товарів до складу валових витрат та використання в оподатковуваних операціях, чого і було дотримано. Чинним законодавством органам Державної податкової служби України не надано право на неприйняття податкових накладних до уваги, визнання податкових накладних недійсними, а визнання спірної податкової накладної недійсною у судовому порядку не відбувалось. Нормами Закону прямо не передбачено позбавлення права на податковий кредит у випадках неналежного оформлення податкової накладної.
Відповідно вимоги пп. 7.2.1 Закону також дотримано.
У пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону зазначено: „Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків”.
Дослідивши акт перевірки, фактичні обставини справи суд не знайшов в ньому жодного заперечення того, що всі ці дії було виконано, відповідно норми пп. 7.2.3 Закону також дотримано.
В дослідній частині акту перевірки як аргумент на користь того, що ВАТ „Модуль” не мало права на включення досліджуваної суми ПДВ до складу податкового кредиту, окрім зазначеного вище посилання на невідповідність номенклатури, наведено й інші аргументи, а саме:
- те, що дефлектори за даними книги складського обліку на склад ВАТ „Модуль” не надходили.
Закон при визначенні права на податковий кредит не висуває ніяких додаткових умов про необхідність оприбуткування на склад покупця. Більш того, аналіз досліджувальної господарської операції свідчить про те, що згідно умов договору дефлектори і не могли бути оприбуткованими на склад у м. Кам'янці-Подільському, оскільки умовою договору було зазначено франко-склад ТзОВ „УкрСтальМаш” м. Нікополь і в подальшому були передані на комісію ТзОВ „Стілстандарт” м. Дніпропетровськ з цього ж складу. У такому випадку транспортування товару до м. Кам'янець-Подільський і назад було б економічно недоцільним.
- доручення на отримання дефлекторів від ТзОВ „УкрСтальМаш” посадовим особам ВАТ „Модуль” не виписувалось, про що свідчать дані книги обліку доручень.
Процедура використання доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей визначена Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 та роз'яснена листами Мінфіну, згідно яких довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей, тобто керівник може не виписувати доручення сам собі, що і відбулось у досліджуваному випадку. А доказом того, що цінності дійсно були передані представником ТзОВ „УкрСтальМаш” представнику ВАТ „Модуль” Титову є його особистий підпис на акті приймання-передачі цінностей.
- згідно експертного висновку Хмельницької торгово-промислової палати орієнтовна ціна дефлектора з врахуванням ПДВ, виготовленого ТзОВ „Запорожспецсплав” складає від 4640,80 грн. до 7972,80 грн. за 1 штуку.
Ціни на дефлектори не регулюються державою, і підприємства мають право встановлювати на них будь-яку ціну.
Посилання відповідача на постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 16.01.2006 року судом оцінюються із врахуванням положень ч. 4 ст. 72 КАС України, пп. 5.2.6, пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню із скасуванням спірного податкового повідомлення рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1179437,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 353831,10 грн.
Враховуючи задоволення позову, згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно платіжного доручення № 12929 від 20.04.2006 року на 5,00 грн., зараховане в Держбюджет України), присуджуються йому в розмірі, визначеному п.п. 2 п. 3 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України (відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"). При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства "Модуль" м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001082640/0 від 01.10.2004 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1179437,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 353831,10 грн. задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0001082640/0 від 01.10.2004 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1179437,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 353831,10 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Модуль" (м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 7, рахунок № 2600538601001, Приватбанк, МФО 315405, код 21338358) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 27.06.2006 року.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.