ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 р. |
№ 8/57-НМ |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: |
Кочерової Н.О., |
суддів: |
Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача - |
Мацапура І.М.; |
від відповідача - |
ОСОБА_1; ОСОБА_2 |
розглянувши матеріали касаційної скарги |
ПП ОСОБА_2 |
на постанову |
Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. |
у справі |
№8/57-НМ господарського суду Житомирської області |
за позовом |
Радомишльської районної спілки споживчих товариств |
до |
ПП ОСОБА_2 |
про |
повернення майна, переданого в найм |
ВСТАНОВИВ:
Радомишльська районна спілка споживчих товариств звернулася до господарського суду Житомирської області із позовом про повернення майна, переданого в найм відповідачу за договором оренди від 02.01.2002р. №2, а саме частини приміщення, що знаходиться по вул. Великій Житомирській, 1/2 в м.Радомишлі.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.08.2007р. у справі № 8/57-НМ позов задоволено. Зобов'язано СПД ОСОБА_2 повернути Радомишльській районній спілці споживчих товариств майно, передане в найм по договору оренди №2 від 02.01.2002р. , а саме: частину приміщення (половину І поверху магазину "Торгівельний центр", зал засідань, побутову кімнату ІІ поверху), що знаходиться по вул. Великій Житомирській, 1/2 в м. Радомишлі.
Не погоджуюсь із прийнятим рішенням господарського суду СПД ОСОБА_2 оскаржив його до апеляційної інстанції.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. у справі № 8/57-НМ рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі СПД ОСОБА_2 просить скасувати прийняті рішення та постанову попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст.764, 795 ЦК України, ст. 284 ГК України та ст. 43 ГПК України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження попередніх судових інстанцій у справі, підтверджується наступне.
02.01.2002р. між сторонами у справі було укладено договір оренди №2 (а.с.7-8), за яким позивач передав відповідачу в оренду частину приміщення, що знаходиться по вул. Великій Житомирській, 1/2 в м.Радомишлі.
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у тимчасове платне користування приміщення, 1/2 торгової площі І поверху магазину Торгівельний центр, зал засідань, побутову кімнату для використання під адміністративні потреби, а також для обладнання та інше.
Пунктом 13 договору оренди, передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення, що орендується.
Сторони не склали акту здачі-приймання приміщення, як того вимагають умови договору, однак як засвідчує практика та звичаї ділового обороту передача майна засвідчується не лише актом, але і певними конклюдентними діями, зокрема передачею ключів від орендованого приміщення.
У відповідності до ст. 766 ЦК України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих збитків.
Жодних дій, передбачених у ст. 766 ЦК України відповідачем вчинено не було, що свідчить про його згоду на передачу майна шляхом вчинення конклюдентних дій.
Крім того, рішенням господарського суду Житомирської області від 31.01.2007р. у справі №2/42-Д договір оренди №2 від 02.01.2002р. було визнано дійсним (а.с.102-103), що свідчить про реальність орендних правовідносин за цим договором, має преюдиційне значення і для даної справи відповідно до приписів ст. 35 ГПК України.
Пунктом 2 договору передбачено, що орендоване приміщення, торгова площа, обладнання та майно споживчої кооперації надається в оренду на 5 років.
Згідно п.2.1 цей договір може бути пролонгований сторонами ще на такий же строк, якщо за місяць до його закінчення не надійшло повідомлення від однієї із сторін про його розірвання.
Рішенням зборів Ради засновників спільних підприємств Райспоживспілки, споживчих товариств від 27.09.03р. Спільне автотранспортне підприємство Радомишльської райспоживспілки було реорганізовано в підприємство райспоживспілки "Торговий центр", з передачею йому основних засобів спільного автотранспортного підприємства в статутний фонд, що викладено в постанові правління №42 від 07.10.03р. (а.с.12).
У відповідності до свідоцтва про право власності на універмаг (а.с.26) серія САА №510775 від 27.12.2004р., який розташований в м.Радомишль по вул.Великій Житомирській, 1/2 його належить Радомишльській районній спілці споживчих товариств на праві колективної власності. Дане свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Радомишльської міської ради від 21.09.04р. за №265.
24.11.06р. позивач на адресу відповідача направив лист від 22.11.06р. за №276 (а.с.10) в якому повідомив про припинення договору оренди нежитлового приміщення №2 від 02.01.02р. в зв'язку із закінченням строку його дії 02.01.2007р., про що свідчить реєстр для запису поштових переказів та рекомендованих поштових відправлень від 24.11.2006р. (а.с.11).
За приписом ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо посилань касатора на те, що в його примірнику договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2002р. б/н (а.с.38-39) міститься інша адреса орендованого приміщення - Соборний майдан, 10, то зазначений договір правомірно не був прийнятий попередніми судовими інстанціями як доказ, оскільки він не був підписаний з боку Спільного автотранспортного підприємства Радомишльської райспоживспілки. Крім того власником зазначеного приміщення є громадянин ОСОБА_3.
Зазначене свідчить про повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, що спростовує доводи касаційної скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. у справі № 8/57-НМ -без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко