Справа № 127/6621/25

Провадження №11-сс/801/211/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючої судді  ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання  ОСОБА_5 ,

за участі прокурора  ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодністровськ, Сокирянського району, Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62024240040000476 внесеного до ЄРДР 28.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що  ОСОБА_8 , призваний 13.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 №185 від 13.06.2024 року, солдата ОСОБА_8 призначеного на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.

Крім того, цього ж дня Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Згідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.

Згідно до статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України курсант навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 21 липня 2024 року у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_8 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_8 в порушення вищевказаних нормативно - правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, близько 15 години 30 хв. 21 липня 2024 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 та ухилявся від проходження військової служби перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , по 27.02.2025 коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим фактично припинив вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2025 року клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_9 задоволено.

Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою діє протягом 59 (п`ятдесяти дев`яти) днів з моменту затримання ОСОБА_8 , тобто до 17 години 00 хвилин 28 квітня 2025 року (відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.

Ухвалюючи рішення слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Апеляційна скарга мотивована тим, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України. ОСОБА_8 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ) де проживає разом з матір`ю-пенсіонеркою 1959 року народження, неофіційно працював на будівництві до затримання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 05 березня 2025 року ОСОБА_10 виявив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.

Позиції учасників судового провадження.

Адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За правилами ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з положень статті 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 8 статті 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.

Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.

При цьому в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.

Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".

Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вірно зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке законом передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років, яке вчинено під час збройної агресії з боку РФ, а відтак становить значну суспільну небезпеку, крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та або суду, розголосити відомі його відомості, що містять державну таємницю, громадянам та військовослужбовцям інших держав, що може завдати істотної шкоди суверенітету та територіальної цілісності України, а також підірвати боєздатність Збройних Сил України, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилання адвоката на те, що ОСОБА_8 має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання де проживає із матір`ю-пенсіонеркою 1959 р.н., неофіційно працював на будівництві до затримання, як на обставини, які є підставою для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки дані обставини були враховані слідчим суддею при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний ОСОБА_8 05 березня 2025 року виявив бажання повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби не може слугувати підставою для застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Таким чином, апеляційний суд виснує, що слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній, а доводи апеляційної скарги сторони захисту цього висновку не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча ОСОБА_2

Судді                                                                         ОСОБА_3

                                                                        ОСОБА_4