АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-2101/2006 Головуючий по 1 -й інстанції
Тесленко Т.В. Суддя-доповідач: Дорош А.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О.В.
при секретарі Рибак О.О.
з участю
позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 травня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до АТЗТ "Вільховатське" про визнання зборів акціонерів недійсними, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
14 квітня 2003 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТЗТ "Вільховатське" про визнання зборів акціонерів недійсними, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вказав, що 11 лютого 2000 р. рішенням уповноважених зборів акціонерів АТЗТ "Вільховатське" він був обраний головою вказаного товариства. 18 березня 2003 р. за рішенням загальних зборів акціонерів товариства він був звільнений з вказаної посади. Вважає звільнення незаконним, оскільки збори товариства були проведені з порушенням визначеного порядку та без належного кворуму, недотримання вимог законодавства про господарські товариства щодо порядку проведення загальних зборів акціонерів є підставою для визнання недійсними актів, прийнятих цими зборами. Просив суд визнати рішення загальних зборів АТЗТ "Вільховатське" від 18 березня 2003 року, згідно якого він був звільнений з посади голови товариства, недійсним, поновити його на роботі на вказаній посаді, стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток, починаючи з 18 березня 2003 р. по день фактичного поновлення.
11 липня 2003 р. позивач надав додаткову позовну заяву про стягнення моральної
шкоди в сумі 6 тис.грн. Вказав, що вважаючи звільнення з посади незаконним, він
звернувся з позовом про поновлення на роботі, діями відповідача також йому завдана значна моральна шкода.
20 серпня 2003 р. позивач надав додаткову позовну заяву про визнання зборів акціонерів АТЗТ "Вільховатське" від 14.06.2003 р. недійсними, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказав, що 14 червня відбулися позачергові збори акціонерів АТЗТ "Вільховатське", рішенням цих зборів головою правління обрано ОСОБА_2 Збори проведені з порушенням чинного законодавства України, статуту товариства, недотримано вимог Закону щодо строків оголошення та підготовки зборів, порушений порядок голосування акціями, рішення зборів від 14.06.2003 р. не відмінило рішення зборів від 18.03.2003 p., на яких було обрано головою правління ОСОБА_2 Просив суд визнати рішення зборів від 14.06.2003 р. недійсними, поновити його на посаді голови правління з 14.06.2003 p., стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.06.2003 р.
Дана справа неодноразово розглядалася місцевим судом.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Визнано незаконними рішення загальних зборів АТЗТ "Вільховатське" від 18.03.2003 р. та від 14.06.2003 р. про обрання ОСОБА_2 головою вказаного акціонерного товариства.
У задоволенні решти позовних вимог - про поновлення на роботі на посаді голови АТЗТ "Вільховатське", стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права; рішення ухвалене не на законі, який регулює правовідносини сторін; не зрозуміло якими нормами закону керувався суд, відмовляючи у поновленні на роботі, вказавши на те, що він не ставив перед правлінням та загальними зборами питання про можливість продовження трудової угоди на посаді голови АТЗТ "Вільховатське" і на підставі чого він повинен звертатися з даним клопотанням; за рішенням суду загальні збори акціонерів були визнані незаконними, саме за рішенням цих зборів він був звільнений з посади голови правління, тому відмова йому у позові про поновлення на работі на вказаній посаді є незрозумілою.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення, в решта частині слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст.307 ч.1 п.2, 5 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ч.1 п.п.З, 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2000 р. ОСОБА_1 був обраний головою АТЗТ "Вільховатське" терміном на 3 роки, який закінчився 11 лютого 2003 р. (а.с. 29 т. 1).
18 березня 2003 р. відбулися загальні збори акціонерів вказаного товариства, за рішенням яких ОСОБА_1 було звільнено з посади голови товариства з 18 березня 2003 p., головою АТЗТ "Вільховатське" було обрано ОСОБА_2 з 18 березня 2003 р.(а.с. 30-33).
У період з 19 березня 2003 р. по 15 квітня 2003 р. /включно/ ОСОБА_1 знаходився у відпустці тривалістю 28 календарних днів (а.с. 118, 119 т.1).
14 червня 2003 р. загальними зборами акціонерів АТЗТ "Вільховатське" (у зв"язку порушеннями при скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів товариства 18 березня 2003 р.) до порядку денного повторно було внесене питання про вибори голови акціонерного товариства та на вказану посаду було обрано ОСОБА_2 (а.с. 84 т.2).
Судом першої інстанції в цій частині вірно встановлено фактичні обставини справи та визначено відповідно до них правовідносини.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що при проведенні загальних зборів акціонерів товариства 18 березня 2003 р. не були виконані вимоги ст. 43 ЗУ "Про господарські товариства", не була забезпечена належним чином реєстрація акціонерів та з порушенням вимог ст. 44 вищевказаного Закону проводилося голосування на загальних зборах акціонерів, що не заперечується сторонами, тому їх слід визнати неправомочними.
Суд також прийшов до правильного висновку про неправомочність загальних зборів акціонерів 14 червня 2003 p., оскільки не були виконані вимоги ст. 43 ЗУ "Про господарські товариства" щодо персонального повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів і т.д., ст. 41 ч.8 вказаного Закону в частині відсутності кворуму на зборах, неналежної реєстрації акеціонерів, які брали участь у них, що також не заперечується сторонами.
Проте, вказавши у мотивувальній частині рішення підстави визнання неправомочними загальних зборів акціонерів АТЗТ "Вільховатське" від 18 березня 2003 року, у її резолютивній частині місцевий суд не вирішив позовну вимогу позивача про визнання недійсним рішення цих загальних зборів відносно звільнення його з посади голови товариства.
З цих підстав, рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним рішення загальних зборів АТЗТ "Вільховатське" від 18 березня 2003 року про звільнення його з посади голови товариства.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі на посаді голови АТЗТ "Вільховатське", про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суд першої інстанцій прийшов до невірного висновку про те, що вони не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивач перед правлінням товариства та перед загальними зборами акціонерів товариства не ставив питання про можливість продовження трудової угоди після її закінчення, а оскільки посада голови правління товариства є виборною, то вимоги про поновлення на роботі на вказаній посаді задоволенню не підлягають.
Як вбачається із п.8.4. Статуту АТ'Вільховатське" зі змінами та доповненнями - у період між зборами управління товариством здійснює рада /правління/, головою якої є голова товариства; згідно п. 8.2 вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, або збори уповноважених акціонерів, які обирають строком на 3 роки голову товариства.
Оскільки, загальні збори акціонерів товариства від 18 березня 2003 року є неправомочними, то і прийняті на цих зборах рішення є незаконними, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі на посаді голови АТЗТ "Вільховатське", про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягають повному задоволенню.
Рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
У частині стягнення моральної шкоди слід відмовити на підставі ст. 233 КЗпП України у зв"язку із пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду з даною вимогою. Колегія суддів не вбачає поважних причин пропуску позивачем строку, встановленого законом, та підстав для його поновлення.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання незаконними рішення загальних зборів АТЗТ "Вільховатське" від 14.06.2003 р. про обрання ОСОБА_2 головою вказаного товариства. В цій частині рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підлягає залишенню без змін.
Колегія суддів, вирішуючи вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2003 р. /після виходу з відпустки/ по 10.08.2006 р. /всього 39 міс.19 днів/, беручи до уваги довідку від 01.04.2003 р. про розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за 2002 p.- 287 грн. (а.с. 43 т.1), вважає за необхідне стягнути з відповідача АТЗТ "Вільховатське" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7405,91 грн. / без утримання прибуткового податку/ за мінусом заробітної плати (отриманого доходу ) за новим місцем роботи -З 747,95 грн. та суми 287 грн. / середньомісячна заробітна плата отримана за виконавчим листом від 14.04.2004 p./, а також державне мито на користь держави в сумі 59 грн.50 коп.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає частковому скасуванню з постановленням нового рішення за окремими позовними вимогами, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ч.1, 309 ч.1 п.3,4, 313 -315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІ ШИ Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 травня 2006 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі на посаді голови АТЗТ "Вільховатське", про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасувати та постановити нове рішення в цій частині.
Визнати незаконним рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "Вільховатське" від 18 березня 2003 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови АТЗТ "Вільховатське" з 18 березня 2003 р.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді голови АТЗТ "Вільховатське" з 18 березня 2003 року.
Стягнути з АТЗТ "Вільховатське" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7 405,91 грн. (без утримання прибуткового податку) та на користь держави державне мито в сумі 59 грн. 50 коп.
Рішення в частині поновлення на роботі та присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, в розмірі 287 грн. допустити негайному виконанню.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до АТЗТ "Вільховатське" про відшкодування моральної шкоди - відмовити у зв"язку із пропуском тримісячного строку звернення до суду.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.