АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а -2118/ 2006 Головуючий по 1 -й інстанції
Плахотник Г.М. Суддя-доповідач:Дорош А.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 року м. Полтава
Колегія судців Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Судців: Абрамова П.С., Прядкіної О.В.
при секретарі Рибак О.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представників відповідача Середи В.В., Бабіч Ф.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 травня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" про визнання причину пропуску строку для пред"явлення позову поважною, продовжити строк для подання заяви, поновлення на роботі, стягнення заборгованої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення 119 грн. 91 коп. та відшкодування моральної шкоди
Колегія судців, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
21 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ХК "АВТОКРАЗ" про поновлення на роботі, стягнення заборгованої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення 119 грн. 91 коп. та відшкодування моральної шкоди . Вказала, що за наказом від 12.05.2004 р. була прийнята на роботу до відповідача комірником складу № 35 відділу зовнішньої кооперації. У листопаді 2005 р. при самоперевірці матеріальних цінностей вона виявила нестачу великих деталей, про що вона доповіла керівництву, була призначена ревізія, яка виявила нестачу окремих великогабаритних детелей на суму більше як на 30 тис. грн. За наказом від 25.01.2006 р. її було звільнено з роботи за втрату довіри, тобто за п.2 ст. 41 КЗпП України і матеріали направлено до органів прокуратури м. Кременчука, а потім до Автозаводського РВ. За постановою ві 24.02.2006 р було відмовлено у порушенні кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України, копію якої вона отримала 18.03.2006 р. При звільненні з роботи за наказом № 4 від 10.01.2006 р. відповідач утримав з її заробітної плати 119 грн. 91 коп. за спричинені збитки. Просила суд поновити її на роботі, стягнути на свою користь
безпідставно стягнуті 119 грн. 91 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та витрати за надання юридичної допомоги.
У квітні 2006 р. позивач надала додаткову позовну заяву, в якій просила визнати причину пропуску строку пред"явлення позову поважною та поновити його. Вказала, що органи досудового слідства тривалий час займалися перевіркою фактів виявленої нестачі запасних частин із складу. Вона неодноразово зверталася до слідчого прокуратури, Автозаводського РВ, їй було роз"яснено право звернутися до суду після отримання постанови слідчих органів за фактом перевірки, а якщо їй буде пред"явлене обвинувачення, то вона втрачає таке право. Саме це і стало причиною пропуску строку пред"явлення позову, просила його поновити.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 травня 2006 року у позові ОСОБА_1 до Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" про визнання причину пропуску строку для пред"явлення позову поважною, продовжити строк для подання заяви, поновлення на роботі в ХК "АВТОКРАЗ" в склад № 35 відділу зовнішньої кооперації, стягненні 119 грн. 91 коп. грошової суми, яка була утримана з її заробітної плати, компенсації за дні вимушеного прогулу з розрахунку 493 грн.40 коп. середньої заробітної плати, моральної шкоди в сумі 5000 грн. та витрат за надання юридичної допомоги - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 держмито в прибуток держави в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що судом не дана оцінка її поясненням та показанням свідків; не були допитані свідок-картотетчиця та завідуючий складом; суд не врахував те, що за порушення у веденні лімітних карток та картотеки вона понесла стягнення - догану і за ці ж дії, що потягли нестачу матеріальних цінностей, вона звільнена з роботи за втрату довіри; нестачу по складу виявила саме вона і доповіла керівництву; постановою слідчих органів було відмовлено у порушенні кримінальної справи проти неї.
У запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача Бабіч Ф.П. просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 307 ч.1 п.2 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що за наказом № 301 від 12.05.2004 р. позивач з 13.05.2004 р. була прийнята на роботу старшим комірником відділу зовнішньої кооперації ХК"АВТОКРАЗ" на склад № 35 (а.с. 31).
Наказом № 40 від 25.01.2006 р. позивач була звільнена з роботи за ст. 41 п.2 КЗпП України за втратою довіри (а.с. 82).
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, місцевий суд прийшов до висновку про те, що звільнення позивача є законним, поскільки остання, перебуваючи на посаді
старшого комірника, з повною матеріальною відповідальністю, халатно і безпринципно
відносилась до виконання своїх обов'язків, що і привело до виникнення недостач
товарно-матеріальних цінностей, виявлених 03.01.2006-06.01.2006, 10.01.2005,
01.12.2005.
Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, виходячи з наступного.
Як встановлено колегією суддів і це вбачається із матеріалів справи, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність із ОСОБА_1 - працівником складу ВЗК був укладений 5,6 травня 2004 p., тобто до прийняття її на роботу. Такий договір не породжує правових наслідків і не може бути підставою для покладення на працівника матеріальної відповідальності (а.с.32).
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 р. № 9 /з послідуючими змінами/ звільнення з підстав втрати довір"я суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір"я (зокрема, порушення правил проведення операції з матеріальними цінностями).
Як вбачається із матеріалів справи, за постановою оперуповноваженого Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області від 24.02.2006 p., після проведення додаткової перевірки матеріалів, що надійшли з прокуратури, було відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом повідомлення про нестачу майна в складі № 35 ХК "АВТОКРАЗ" за ознаками ст. 185 КК України. В ході перевірки було встановлено, що невідповідність запчастин на складі у листопаді 2005 р. було виявлено старшим комірником ОСОБА_1 та оформлено актом ревізії (а.с. 7).
Як встановлено колегією суддів, в основу наказу № 40 від 25.01.2006 р. про звільнення позивача з 25.1.2006 р. у зв"язку з втратою довіри покладені факти виявлененої нестачі в результаті вибіркової перевірки станом на 01.12.2005 р. на суму 30 497,96 грн. та в результаті проведеної інвентаризації станом на 01.01.2006 р. на суму 16 546,25 грн.
Як встановлено колегією суддів і це вбачається із матеріалів справи, 25.11.2005 p.,
2005 p. у складі № 35 спрацьовувала сигналізація, у зв"язку з чим на місце виїздила охоронна група " Тайфун", слідів проникнення в склад виявлено не було (акт від
2006 р. а.с. 69 ), проте наступного дня інвентаризація матеріальних цінностей проведена не була, а проводилися в наступні дні : 01.10.2005 р. у складі № 35 була проведена інвентаризація - виявлено надлишки на суму 9,96 грн. /інвентаризаційні відомісті від 20.10.2005 р./; 10.11.2005 р. проведена перевірка обліку ї збереження -виявлено нестачу на суму 7678, 68 грн., надлишки 214 грн. / акт від 25.11.2005р/;
2005 р. проведена вибіркова перевірка - виявлена нестача на суму 30497,96 грн. / акт № 1 від 01.12.2005р./; 03.01.2006 - 06.01.2006 р. - проведена інвентаризація - виявлена недостача на суму 16546,25 грн., надлишки 476,30 грн. /інвентаризаційна відомість від
2006 р./; 20.01.2006 - 25.01.2006 р. проведена інвентаризація - виявлено нестачу на суму 1094,20 грн., надлишки 2619,27 грн. . /інвентаризаційна відомість від 10.02.2006 p./ ( а.с.72-79, 33-35, 36, 38-42, 52-57).
З цього можливо зробити висновки, що спрацьовувала сигналізація у періоди між проведенням відповідних інвентаризацій. При проведенні перевірки обліку ї збереження 10.11.2005 p., вибіркової перевірки 01.12.2005 р. ОСОБА_1 не була включена у склад
комісії, інвентаризаційна відомість від 10.02.2006 р. складена після її звільнення з роботи, довідка по результатам огляду складу № 35 службою безпеки ХК"АВТОКРАЗ" складена вперше лише 23.01.2006р. (а.с. 70).
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні безспірні об"єктивні докази, що підтверджують неможливість довіряти позивачу, вина її повинна бути доказана конкретними фактами, які не викликають сумнів, докази по справі повинні бути належними та достовірними, місцевим судом не було встановлено достовірних фактів, які є підставою для втрати довіри позивачу з боку відповідача. Позов є обгрунтованим та підлягає задоволеню.
Крім цього, у рішенні місцевого суду відсутній висновок щодо причин пропуску позивачем строку звернення до суду і чи є вони поважними. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" , з послідуючими змінами, у разі пропуску передбачених ст. 233 КЗпП України строків звернення до суду за вирішенням трудового спору, суд з"ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, справа та обов"язки сторін. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права. При обгрунтованості вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду суд поновлює пропущений строк на звернення за вирішенням трудового спору і вирішує останній по суті. При пропуску строку без поважних причин суд наводить у рішенні мотиви, чому він вважає неможливим його поновити, та зазначає, що відмовляє впозові саме з цих підстав, не аналізуючи в рішенні обгрунтованості вимог по суті.
Колегія судців, вирішуючи вимогу позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, приймаючи до уваги те, що постанова Автозаводського РВ про відмову у порушенні кримінальної справи прийнята 24.02.2006р., позивач звернулася до суду з позовом 21.03.2006 p., приходить до висновку, що строк, встановлений законом, пропущений позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність її задоволення, виходячи із розміру середнього заробітку позивача 493,36 грн. (довідка від 15.03.2006р. а.с. 17) за період вимушеного прогулу з 26.01.2006 р. по 10.08.2006 р. (6 місяців 8 робочих днів) на загальну суму 3 139,60 грн. (без утримання прибуткового податку).
Щодо задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди 5 тис. грн., то вона підлягає частковому задоволенню в сумі 1 (одна) тис. грн., виходячи із ступеню моральних страждань позивача із-за порушення її законних прав , втрати нормальних життєвих зв"язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.
Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно утриманих коштів в розмірі 119 грн. 91 коп., колегія судців приходить до висновку про необхідність її задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи, вказані кошти були стягнуті з позивача на підставі наказу № 1 від 10.01.2006 року (а.с. 17), згідно якого оголошено догану позивачу та наказано утримати на відшкодування шкоди середню місячну плату з
матеріально-відповідальних особі складу № 35 ВЗК - із старшого комірника ОСОБА_1 - 490,91 грн. після виявлення 01.12.2005 р. нестачі матеріальних цінностей на загальну суму 30497,96 грн. Саме цей факт нестачі покладено також в основу оспореного наказу про звільнення позивача. Пред"являючи дану позовну вимогу, позивач фактично оспорила наказ № 1 від 10.01.2006 p., який винесений з порушенням норм КЗпП України.
Згідно ст. 148 ч.1 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Згідно ст. 149 ч.2 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу 400 грн. (а.с. 114).
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що, у рішенні місцевого суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 308 ч.1, 309 ч.1 п.3,4, 313 -315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛ А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 травня 2006 року скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, як пропущений з поважних причин.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого комірника відділу зовнішньої кооперації ХК"АВТОКРАЗ" на склад № 35 з 26.01.2006 року.
Стягнути з ХК"АВТОКРАЗ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 139,60 грн. (без утримання прибуткового податку), безпідставно утримані кошти в сумі 119,91 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та витрати на правову допомогу 400 грн., а всього 4 659,51 грн. та на користь держави державне мито в сумі 68 грн. 00 коп.
Рішення в частині поновлення на роботі та присудження ОСОБА_1 і виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, в розмірі 493,36грн. допустити негайному виконанню.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ХК"АВТОКРАЗ" про відшкодування решти суми моральної шкоди - відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.