УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9 листопада 2011  року                       м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,

Жайворонок Т.Є., Онопенка В.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Харківської об’єднаної державної податкової інспекції, зацікавлені особи: приватне підприємство «Практика С», відкрите акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, за касаційною скаргою Харківської об’єднаної державної податкової інспекції на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 9 серпня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2010 року Харківська об’єднана державна податкова інспекція (далі – Харківська ОДПІ) звернулася до суду із заявою про розкриття банком (ВАТ «ВіЕйБі Банк») інформації, яка містить банківську таємницю, щодо ПП «Практика С» шляхом надання роздруківок електронних платіжних документів з вказівкою призначення платежу, дати, суми платежу, назви платника, коду ЄДРПОУ про рух коштів по рахунку № 26003201100001 за період з 8 грудня 2008 року до 25 травня 2009 року.

Зазначала, що підставою для розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2009 року у кримінальній справі, порушеній за ч. 3 ст. 212 КПК України, якою Харківську ОДПІ зобов’язано провести документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Практика С» з питань виконання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 1 січня 2007 року до 25 травня 2009 року.

Однак провести таку перевірку Харківська ОДПІ не має можливості, оскільки на неодноразові вимоги надати первинну документацію директор підприємства таку не надає, місцезнаходження підприємства встановити неможливо, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а тому в інший спосіб розкрити банківську таємницю щодо інформації про обіг грошових коштів на розрахунковому рахунку ПП «Практика С» є неможливим.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 9 серпня 2010 року, у задоволенні заяви Харківської ОДПІ відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Харківська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення про задоволення заяви.

Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що заявником не були надані належні докази в обґрунтування необхідності розкриття банком інформації щодо ПП «Практика С».

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до п. 2 ч. 1 якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Україні» орган державної податкової служби має право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, фізичними особами, які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов`язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність», довідки та (або) копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб`єктів підприємницької діяльності.

Звертаючись до суду із заявою, Харківська ОДПІ відповідно до пп. 2-5 ст. 288 ЦПК України зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, найменування та місцезнаходження банку, обґрунтувала необхідність і обставини, за яких вимагає розкрити інформацію, а також зазначила обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, та мету її використання.

Крім того, у заяві податкова інспекція прямо зазначила, що призначену документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Практика С» провести не має можливості.

Суд у порушення ст. 290 ЦПК України на зміст вимог Харківської ОДПІ, мету й обставини її звернення до суду та відповідні положення закону уваги не звернув і безпідставно відмовив у задоволенні заявлених вимог.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Харківської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 9 серпня 2010 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.В. Онопенко