Справа № 22-680/06 Головуючий в 1-й інст.- Остапчук А.О.
Доповідач - Ковалевич С.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого- судді: Буцяка З.І. суддів: Ковалевича С.П., Шимківа С.С. при секретарі - Івановій І.С. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 30 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми позики і моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 30 березня 2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми позики і моральної шкоди - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 27799 грн. 29 коп. боргу та 1600 грн. моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність, через порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Вказує, що під час передачі коштів позивач - ОСОБА_2 діяв, як керівник ПП «Укр-петроль». Суд не дав належної оцінки розписці, в якій чітко зазначено, що голова СТзОВ «Стубла» отримав кошти не як приватна особа, а як керівник товариства. Вважає, що даний спір підлягає розгляду в господарському суді.
Просить скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду від 30 березня 2006 року і закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковій зміні з таких підстав.
З розписки, яку написав ОСОБА_1 вбачається , що він зобов»язовувся повернути ОСОБА_2 борг в сумі 23263 грн. до 15.09.2004р., проте своїх зобов»язань не виконав.
За наведених обставин суд першої інстанції правильно керуючись ст. ст. 526,625, 1046,1047,1049,1050 ЦК України постановив рішення про стягнення суми позики на користь позикодавця з нарахуванням відповідної неустойки і з нарахованою сумою погоджується і колегія суддів, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Твердження апелянта про те, що в даному випадку мав місце договір позики між двома юридичними особами, а тому спір повинен вирішуватися господарським судом не заслуговують на увагу. В розписці чітко вказано, що сума боргу повинна бути повернута не юридичній особа, а саме ОСОБА_2, а тому спір підсудний суду загальної юрисдикції.
В той же час колегія суддів приходить до висновку про часткову зміну рішення суду першої інстанції з відмовою в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди. Достатніх та переконливих доказів про таку шкоду ОСОБА_2 суду не надав, крім того стягнення моральної шкоди по договірних зобов»язаннях, що мало місце в даному випадку законом не передбачено.
Керуючись ст. ст. 1046,1047, 1049,1050 ЦК України, ст. ст. 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від ЗО березня 2006р. частково змінити.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на його користь моральної шкоди.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду набирає чинності з моменту його проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.