Справа №: 343/429/25

Провадження №: 1-кп/343/81/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано – Франківської області, кримінальне провадження № 1-кп/343/81/25, внесене 14.02.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025091160000040, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, без постійного місця роботи, раніше в порядку ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурорів Долинського відділу Калуської окружної прокуратури – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину:

ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Злочин вчинено за таких обставин.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Надалі дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено та такий продовжує діяти на даний час.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , 12.02.2025, близько 13.00 год., перебуваючи неподалік магазину «Росток», що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Грушевського, 32 Калуського району Івано – Франківської області, маючи при собі банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», яка належить потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що дана картка йому не належить та розуміючи, що за її допомогою можна здійснити оплату за товар, за допомогою функції безконтактної технологічної оплати «Pay Pass», маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, цього ж дня, в період з 13.15 год до 13.22 год., перебуваючи в магазині «Росток», здійснив оплату вказаною карткою за придбані ним продукти харчування та алкогольні напої, на суму 1 018 грн. В той же день, у період з 14.01 год до 14.20 год., перебуваючи в магазині «Копійочка», що знаходиться за адресою: м. Долина, просп. Незалежності, 3А Калуського району Івано – Франківської області, обвинувачений ОСОБА_3 , вказаною вище карткою здійснив оплату за придбані ним речі побуту, на суму 1 601 грн. Того ж дня, перебуваючи у магазині «Камелія», що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Грушевського, 30 Калуського району Івано – Франківської області, використовуючи вищезазначену банківську картку потерпілого ОСОБА_6 , обвинувачений здійснив оплату за придбані ним алкогольні напої та продукти харчування, в розмірі 754 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 3 373 грн., яка повністю відшкодована в добровільному порядку під час досудового слідства.

ІІ. Позиція учасників кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Пояснив, що потерпілий ОСОБА_6 дав йому свою банківську карту, кошти з якої він витрачав на власні потреби. Зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, він добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_6 завдану шкоду. Просить його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, 05.03.2025 через канцелярію суду подав заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 завдану йому шкоду повністю відшкодував. Претензій до обвинуваченого він не має і просить його суворо не карати.

ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення даної статті, а саме про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів і про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи недоцільним та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, вирішення питання речових доказів, документів, та вирішення питання про застосування спеціальної конфіскації.

ІV. Частина статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання:

обставинами, які згідно із ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б згідно із ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання:

призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особа винного, наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він під спостереженням в лікаря - психіатра не знаходиться, проте знаходиться під спостереженням у лікаря - нарколога консультативно - діагностичного центру КНП «Долинська багатопрофільна лікарня», за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, без постійного місця роботи, раніше в порядку ст. 89 КК України не судимий.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд також бере до уваги обставини, які згідно зі ст. 65 КК України, підлягають врахуванню, а саме мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні кримінального правопорушення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, які наведені вище.

Враховуючи наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, особу винного, його вік, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Водночас, як встановлено ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, враховуючи особу винного, те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше у порядку ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, завдану потерпілому ОСОБА_6 шкоду повністю відшкодував, останній до нього претензій майнового або морального характеру не має, суд приходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, саме таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин кримінального провадження в їх сукупності, а також буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретних кримінальних протиправних діянь, вчинених обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, обвинувачений виконував покладені на нього обов`язки щодо явки до суду, а тому суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Вчиненим ОСОБА_3 злочином завдана потерпілому ОСОБА_6 майнова шкода у розмірі 3 373 грн., яка повністю відшкодована у добровільному порядку під час досудового слідства.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано – Франківської області від 20.02.2025 накладено арешт на: банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», що належить потерпілому ОСОБА_6 , а також речі, які обвинувачений ОСОБА_3 придбав за кошти з даної банківської карти: кухонну каструлю, сковорідку та блок туалетного паперу.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України та враховує міру покарання, яку слід призначити обвинуваченому, майно, на яке накладено арешт.

Питання речових доказів та документів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

При цьому, вирішуючи долю речових доказів – кухонної каструлі, сковорідки та блоку туалетного паперу, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Таким чином, враховуючи те, що кухонна каструля, сковорідка та блок туалетного паперу були одержані обвинуваченим ОСОБА_3 внаслідок вчинення інкримінованого йому злочину, до даного майна суд застосовує спеціальну конфіскацію та безоплатно вилучає його у власність держави.

Під час досудового слідства процесуальних витрат не понесено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 96-2, 100, 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити  ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.

Згідно із ст. 76 Кримінального кодексу України, покласти на  ОСОБА_3  такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід  ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано – Франківської області від 20.02.2025 на банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк».

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано - Франківської області від 20.02.2025 на: кухонну каструлю; сковорідку; блок туалетного паперу - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази та документи по справі після набрання вироком законної сили:

- три DVD-R диски, з відеозаписами, із приміщень магазинів: "Камелія"; "Росток"; "Копійочка" - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025091160000040;

- банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк» - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- кухонну каструлю, сковорідку, блок туалетного паперу - безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1