Справа № 22-2690/14127/11
Головуючий у 1 інстанції: Гуменюк А.І.
Доповідач: Махлай Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.
при секретарі: Хилюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» поданою представником Неборачко Валерієм Борисовичем на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
у квітні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Експобанк», у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення з посади юрисконсульта відділу претензійної роботи юридичного управління, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоди посилаючись на те, що свої посадові обов`язки виконувала добросовісно, порушень трудової дисципліни не допускала та була звільнена на підставі ст. 28 КЗпП України незаконно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2011 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ в частині звільнення позивачки з посади, поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта з 15.04.2011 року, стягнуто з відповідача на користь позивачки 11 244,22 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Експобанк» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. А саме, суд безпідставно відмовив у клопотанні про допит свідка ОСОБА_3, який є безпосереднім керівником позивачки та який би міг підтвердити факти невиконання позивачкою своїх посадових обов`язків та не врахував інші докази некомпетентності позивачки та порушення нею трудової дисципліни.
В апеляційній інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у її відсутність відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом № 26-к від 18.02.2011 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду юрисконсульта відділу претензійної роботи юридичного управління ПАТ КБ «Експобанк» з випробувальним строком 3 місяці, відповідно до ст. 26 КЗпП України (а.с. 37).
Наказом № 55 –к від 14.04.2011 року ОСОБА_2 звільнена з цієї посади з 15.04.2011 року як така, що не витримала випробування, згідно зі ст. 28 КЗпП України. Підстава: службова записка начальника юридичного управління ОСОБА_3
Відповідно до ст. 26 КЗпП України укладення трудового договору з випробуванням застосовується з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Згідно з ч. 2 ст. 28 цього Кодексу якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.
Працівник вважається таким, що витримав випробування, якщо строк випробування сплив, а він до спливу цього строку не був звільнений. Підставою для звільнення за наслідками випробування є лише невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що службова записка щодо невідповідності позивачки займаній посаді не є поданням, яке мало бути подано начальником юридичного управління та у ній не відображено конкретні завдання, при виконанні яких позивачка не витримала випробування, а за порушення ж трудової дисципліни до останньої могли бути застосовані заходи дисциплінарного впливу. А тому звільнення позивачки до закінчення випробувального строку суд вважав таким, що відбулося через упереджене до неї ставлення з боку відповідача.
Проте, такі висновки не відповідають встановленим обставинам справи та положенням трудового законодавства.
Законом не передбачено обмеження у звільненні працівника, який не пройшов випробування, строком на який встановлено випробування.
Згідно із службовими записками начальника відділу по претензійній роботі юридичного управління, який здійснював безпосередній контроль за проходженням позивачкою випробування, від 01.04.2011 року та від 13.04.2011 року ОСОБА_2 допускала помилки в службових записках щодо сплати державного мита, знання законодавства має поверхові (а.с. 76, 77). У цих записках приведено конкретні випадки, які свідчать про недостатню кваліфікацію позивачки. А саме, подача нею позову за правилами договірної підсудності без урахування положень ЦПК України на час подачі позову, з якого ст. 112 щодо договірної підсудності виключено; включення до однієї позовної заяви вимог до фізичної та юридичної особи, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства та інші. Відповідачем також надані копії ухвал суду, якими позовні заяви, підготовлені позивачкою повернуті, або у відкритті провадження у справі по яких відмовлено. З урахуванням цих доказів висновок суду про те, що звільнення відбулося внаслідок упередженості до позивачки з боку відповідача зроблений безпідставно.
Згідно з п. 2 розділу 1 посадової інструкції юрисконсульта відділу претензійної роботи юридичного управління ПАТ «КБ «Експобанк» призначення на посаду юрисконсульта та звільнення з неї здійснюється наказом Голови правління Банку за поданням начальника юридичного управління Банку (а.с. 125-128).
За змістом та по своїй суті службова записка начальника юридичного управління від 14.04.2011 року, у якій зазначено, що за своїми професійними знаннями, діловими та виконавчими якостями ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді та висловлена пропозиція про зайняття даної посади іншим працівником є поданням про звільнення позивачки із займаної посади (а.с. 91). А тому суд першої інстанції безпідставно з одних лише формальних міркувань дійшов висновку про порушення порядку звільнення позивачки з роботи у зв`язку з відсутністю подання про звільнення.
Незважаючи на те, що у зазначеній службовій записці вказано також на порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни, звільнення останньої відбулося не з підстав порушення трудової дисципліни, а з підстав невідповідності її посаді, на яку вона була прийнята внаслідок недостатньої кваліфікації.
Виходячи з викладеного колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було допущено порушень трудового законодавства при звільненні позивачки.
Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічного з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
За встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді