Судове рішення #18944131

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

25.10.2011 р.           справа №18/131/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:Манжур В.В.

суддівБудко Н.В., Москальова І.В.

при секретарі                   Пеленовій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача:не з’явився  

від відповідача (скаржника):
не з’явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_5, АДРЕСА_1

на рішення  

господарського суду Луганської області

від30.08.2011р. (повний текст підписано 05.09.2011р.)

по справі№ 18/131/2011 (суддя Корнієнко В.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Об’єднання Склопластик», м.Сєвєродонецьк, Луганської області

доПриватного підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1

простягнення 11400,00грн.,

В С Т А Н О В И В:


          Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Об’єднання Склопластик», м.Сєвєродонецьк, Луганської області, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 суми основного боргу в розмірі 11400,00грн. за поставлений товар.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.2011р. у справі № 18/131/2011 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Об’єднання Склопластик», м.Сєвєродонецьк, Луганської області задоволені в повному обсязі.

          Не погоджуючись з рішенням першої інстанції Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2011р.                 у справі № 18/131/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі на підставі п.6 ст.80 ГПК України.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на реєстрацію факту припинення підприємницької діяльності та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: невірне застосування положень  п.6 ст.80 ГПК України.

Представники сторін у судове  засідання  не з’явились, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями в матеріалах справи.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників позивача та відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасників процесу в установленому порядку.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем на підставі накладної від 22.07.2009р. № С-00000560, яка підписана обома сторонами, та довіреності від 22.07.2009р. № 1 на адресу відповідача було здійснено поставку товару на загальну суму 11400,00грн. Строк виконання відповідачем грошового зобов’язання сторонами не встановлювався.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання товару, строк оплати якого, згідно письмової вимоги від 15.04.2011р., настав, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність Відкритим акціонерним товариством «Об’єднання Склопластик»позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 11400,00грн. за поставлений товар.

Посилання скаржника на те, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду                 не приймаються до уваги, виходячи з наступного:

Статтею 52 Цивільного кодексу України встановлено цивільно-правову відповідальність фізичної особи-підприємця, згідно з якою така фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.08.2011р. реєстрацію факту припинення відповідачем підприємницької діяльності проведено 11.08.2011р.

Згідно статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до пункту 5 статті 111 Цивільного кодексу України, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В пункті 3.3. листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000р.                     № 01-8/556 зазначено, що з моменту скасування державної реєстрації громадянина як суб’єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов’язані із здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин.

Виходячи з характеру правовідносин та враховуючи, що суб’єктний склад сторін у даній справи на час порушення місцевим господарським судом провадження у справі (05.08.2011р.) відповідав вимогам ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, вимоги скаржника щодо припинення провадження у справі на підставі п.6 ст.80 ГПК України є безпідставними.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права не знайшли свого підтвердження.

          Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2011р. у справі № 18/131/2011 про задоволення позовних вимог ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_5, АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2011р. у справі № 18/131/2011 –залишити без задоволення, рішення господарського Луганської області від 30.08.2011р. у справі № 18/131/2011 – без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.


Головуючий          В.В.Манжур


Судді:          Н.В.Будко


          І.В.Москальова

Повний текст постанови підписаний 25.10.2011р.





                                        Надруковано 5 примірників:

                                        1 –у справу

                                        1 –позивачу

                                        1 –відповідачу (скаржнику)

                                        1 –ГСЛО

                                        1 –ДАГС          





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація