4-771/08
П О С Т А Н О В А
28.03.2008 г. м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва - Підпалий В.В.
при секретарі - Первій О.М.
за участю прокурора - Черняка О.М.
захисника - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києву подання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, і матеріали кримінальної справи № 49-2040,-
В С Т А Н О В И В:
Слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 за погодженням із Заступником Генерального прокурора України вніс до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, розглянувши зазначене подання, заслухавши слідчого, який обґрунтував подання, прокурора, який підтримав подання, захисника ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взятті під варту, мотивуючи свою позицію, у тому числі й тим, що ОСОБА_1 не збирається ухилятись від слідства і суду, впливати на свідків та своїх підлеглих, чи перешкоджатиь встановленню істини в кримінальній справі, виконанню процесуальних рішень, що у органів досудового слідства відсутні докази вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що кримінальне переслідування ОСОБА_1 фактичне ведеться з 2006 року і за цей час він не ухилявся від слідства, не впливав на свідків та своїх підлеглих, не перешкоджав встановленню істини в кримінальній справі № 49-2040, по яких вже було відмовлено в кримінальному переслідуванні останього на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, не з'ясовано в повній мірі й особу ОСОБА_1, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 аналогічно змісту, суд приходить до наступного висновку.
Так, 25.05.2007 року заступником начальника відділу Генеральної прокуратури України була порушена кримінальна справа по факту зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп», за ознаками злочину передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України.
18.03.2008 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп» ОСОБА_1 про зловживання ним службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
18.03.2008 року в 20 год. 15 хв. ОСОБА_1, підозрюваний у здійсненні зазначеного злочину, був затриманий у порядку ст. 115 КПК України.
20.03.2008 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України - зловживання службовим становищем.
Органи досудового слідства вважають, що ОСОБА_1 1 липня 2005 року протоколом засновників ТОВ «Д.Н.Х Холдинг Груп» призначений на посаду директора товариства і відповідно до ст. ст. 69-72 статуту ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп» наділений повноваженнями виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, працюючи на даній посаді з липня 2005 року до листопада 2006 року вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем.
Так, протягом 2005 року - та першого півріччя 2006 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп» укладено договори № 12/05-1487 від 25.06.05 і № 04/06-12/06-223 від 01.02.06 на рекламне обслуговування ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».
На виконання вказаних договорів на рекламне обслуговування директор ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп» ОСОБА_1 уклав наступні договори з підприємствами, які безпосередньо повинні були здійснювати виконання зазначених робіт, а саме: договір № 11/05 від 08.07.05 з ТОВ «Інг Дівіжн» про проведення маркетингових досліджень на суму 1 400 000 грн.; договір № 12/05 від 08.07.05 з ТОВ «Психологічний сервіс-центр Дім» про проведення маркетингових досліджень на суму 600 000 грн.; договір № 87 від 06.07.05 з ПП «ОСОБА_4» про надання послуг по організаційно-технічному забезпеченню та організації інформаційно-рекламних послуг на суму 850 000 грн.; договір № 111 від 15.08.05 з ПП «ОСОБА_4» про надання послуг по організаційно-технічному забезпеченню та організації інформаційно-рекламних послуг на суму 910 000 грн.; договір № 06/12-10 від 12.10.05 з ТОВ «Біріс Груп» про проведення рекламної компанії на суму 1 289 083, 8 грн.; договір № 12/10 від 12.10.05 з ТОВ «Інтервід плюс» про надання послуг на суму 2 450 000 грн.; договір № 19/10 від 19.10.05 з ТОВ «Інтервід плюс» про організацію рекламної компанії на суму 2 231 103, 29 грн.; договір № 08/05 від 11.04.05 з ТОВ «Сітіус» про розміщення рекламних постерів на суму 2 434, 1 грн.; договір № 22/04 від 18.10.05 з ТОВ «Рекламне агентство «Український рекламний альянс» про розміщення рекламних постерів на суму 45 476, 3 грн.; договір № 25/10-05 від 25.10.05 з ДП «Компанія «Паноптикум» про організацію рекламної компанії на суму 1 959 999, 8 грн.; договір № 01/12-05 від 01.12.05 з ТОВ «Інг Дівіжн» про розробку креативної стратегії та загальних керативних продуктів на суму 600 000 грн; договір № 14/02 від 14.02.06 з ТОВ «Олстар» про надання рекламних послуг на суму 2 850 000 грн.; договір № 16/06 від 18.10.06 з ТОВ «Голден Медіа Груп» про надання рекламних послуг на 4 600 000 грн.; договір № 25/10-05 від 25.10.05 з ДП «Компанія Паноптикум» про організацію рекламної компанії на суму 950 000 грн.
Органи досудового слідства вважають, згідно пред'явленного обвинувачення, що у ході досудового слідства зібрано докази, які свідчать про факти не виконання цих договорів і відсутності на території України розміщення власниками об'єктів зовнішньої реклами рекламних плакатів, рекламного сюжету, рекламного відеоролику на плазмових моніторах, світлодіодних екранах та на регіональних телеканалах України із зображенням ДК «Газ України» ПАК «Нафтогаз України».
У свою ж чергу директор ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп» ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби від юридичних осіб (субпідрядників), з якими укладав договори, а саме: ТОВ «Інг Дівіжн», ТОВ «Психологічний сервіс-центр Дім», ПП «ОСОБА_4», ТОВ «Біріс Груп», ТОВ «Інтервід плюс», ТОВ «Сітіус», ТОВ «Рекламне агентство «Український рекламний альянс», ДП «Компанія "Паноптикум», ТОВ «Олстар», ТОВ «Голден Медіа Груп» прийняв акти про нібито виконану роботу про надання рекламних послуг ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» і сам як директор ТОВ «Д.Н.Х. Холдінг Груп» підписав ці акти, не перевіривши їх належне виконання. Після чого ОСОБА_1 відзвітувався перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про нібито належне виконання, укладених договорів № 12/05-1487 від 25.06.05 і № 04/06-12/06-223 від 01.02.06, про що склав і підписав відповідні акти виконаних робіт.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 380 від 16.01.08, діями службових осіб ТОВ «Д.Н.Х. Холдінг Груп» заподіяно ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» матеріальної шкоди на суму 11 323401,11 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Виходячи зі змісту ст. 155 КПК України взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі ) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.
Крім того, у відповідності до вимог п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 25.04.2003 року, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого, необхідно також перевірити, чи є у справі докази, що вказують на вчинення злочину саме цією особою, чи відповідає постанова про притягнення її як обвинуваченого вимогам ст. 132 КПК, чи було пред'явлено обвинувачення з додержанням вимог ст. 140 КПК.
Так, ОСОБА_1 вину у пред'явленому йому обвинувачені визнав частково, не погоджуючись з кваліфікацією його дій органами досудового слідства, вважаючи, що неналежним чином виконував свої обов'язки директора, підписав акти, не перевіривши їх належне виконання, засновниками товариства «Д.Н.Х. Холдинг Груп» були директор з розвитку ОСОБА_1 та творчий директор ОСОБА_5, які фактично керували товариством. Щодо виконання договорів з ДК «Нафтогаз України», то вони особисто контролювали виконання цих договорів і давали ОСОБА_1 вказівки, що і як він має робити, тобто з якими підрядчиками заключати договори про надання реклами по виконанню робіт, укладених з дочірньою компанією…. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 підшукували всіх субпідрядників і гарантували ОСОБА_1 порядність даних юридичних осіб. Такі дії зазначених осіб вінсприймав як фактичну заборону для нього перевіряти звіти субпідрядників.
Особа в провадженні, якої перебуває кримінальна справа слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 повідомив суду, що доказами, які вказують на вчинення злочину саме ОСОБА_1 є звіти про проведення робіт та акти підписані ОСОБА_1, які він відповідно до покладених на нього обовязків, як на директора ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп», повинен був підписати перевіривши їх виконання належним чином, відомостей і фактів, що вказують на вчинення злочину і дій, по «змонтуванню шляхом вставки, тобто підробки», чи причетності до цих дій саме цієї особи - ОСОБА_1 не мається.
Також, наведені в поданні посилання слідчого на необхідність обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді взяття під варту не стверджуються матеріалами кримінальної справи та не свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1, обвинувачений у вчиненні злочину, передбачених ст. 364 ч. 2 КК України, перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства і суду, впливати на свідків та своїх підлеглих, чим перешкодить встановленню істини в кримінальній справі та виконанню процесуальних рішень.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 147 КПК України в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само, якщо ця особа притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов'язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову.
Особа в провадженні, якої перебуває кримінальна справа слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 повідомив суду, що на даний час ОСОБА_1 не відсторений від займаної посади і доцільність відсторонення не вирішена.
Тому, враховуючи обставини вчинення дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1, оцінюючи надані матеріали, вважаю, що у відношенні останнього нема достатніх підстав для обрання такої міри запобіжного заходу як взяття під варту, оскільки на час звернення слідчого до суду з даним поданням в матеріалах даної кримінальної справи не зібрано доказів того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може скритися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі та забезпеченню виконанню процесуальних дій.
Сама тяжкість вчинення злочину при відсутності інших підстав не може бути підставою для обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Крім того, органом досудового слідства не було враховано особу обвинуваченого, а саме - те, що він має постійне місце роботи та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину та вагітну жінку, не з'ясований стан здоров'я обвинуваченого, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра.
На підставі викладеного надходжу до висновку про необхідність обрання щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, а саме - у вигляді підписки про невиїзд з попередженням його про те, що якщо він порушить дану ним підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.
Керуючись ст. ст. 148, 149, 150, 151, 165-1, 165-2 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні подання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, - відмовити.
Обрати у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Донецька, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого директором ТОВ «Д.Н.Х. Холдинг Груп», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, попередивши його про те, що якщо він порушить дану ним підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.
Контроль за виконанням постанови покласти на Заступника Генерального прокурора України.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом трьох діб з дня винесення постанови.