Справа № 22ц-606/2008                                     Головуючий у першій інстанції -

                                                                                      Бечка Є.М.

                                                                                         Доповідач -  Лазоренко М.І.

 

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м       У к р а ї н и

 

    24 березня 2008  року                                                                       місто  Чернігів

 

                               А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                           

                                головуючого  судді  -  Литвиненко І.В.

                               суддів  -  Лазоренка М.І.,  Редьки А.Г.

                               при  секретарі -   Рябчук С.В.            

                                за участю  позивача  - ОСОБА_2 відповідача - ОСОБА_1  та  його  представника - ОСОБА_3 

 

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  суду  цивільну  справу  за апеляційною  скаргою  ОСОБА_1на рішення Деснянського  районного суду  Чернігівської області  від  01.02. 2008 року  у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про  відшкодування  витрат   на  догляд  та  поховання, -

 

                                                           в с т а н о в и в:

        

          В серпні 2007 року позивач звернувся з позовом  до суду  та просив стягнути  з відповідача, як зі спадкоємця померлого, витрати на утримання, догляд та поховання ОСОБА_4, здійснені ним за останні три  роки перед його смертю,  у розмірі 11084 грн. Свої вимоги мотивував тим, що  з 1979 року підтримував  дружні стосунки з ОСОБА_4, а з 1998 року здійснював за ним  догляд, оскільки, будучи інвалідом,  він не міг себе доглядати, а родичі не піклувались про нього. Позивач сподівався, що після смерті ОСОБА_4, йому, як члену сім'ї, перейде у спадок квартира померлого. Після смерті ОСОБА_4, позивач дізнався, що останній  заповідав все своє майно своєму  племіннику-  ОСОБА_1.

         За останні три роки на  догляд та поховання  він поніс  наступні  витрати:

         -  поховання ОСОБА_4- 493,69 грн.,

         - придбання  для поховання  вінків, покривала, тюлі, хусток, наволочки, костюму,  білизни,  тапок,  сорочки,  замовлення  музики та послуг священика  -  683 грн.,

         -  поминальних обід  після похорону  - 620 грн.,

         -  послуги моргу  - 100 грн.,

         - за догляд ОСОБА_4 - 8303 грн.,  виходячи  з окладу молодшої медсестри;

         - за догляд вночі  (виходячи  з 35% тарифної ставки молодшої медсестри,  враховуючи  неповні ночі) - 1000 грн.,

         - за прання постільної білизни -  по 100 грн. щомісяця, а всього  - 3600 грн.

        

         Вказаним рішенням,  позовні вимоги  ОСОБА_2  задоволені частково.   Стягнуто  з ОСОБА_1 на  користь  позивача    у  відшкодування  витрат  на  утримання, догляд  та поховання ОСОБА_5  - 9078,51 грн.  та у  відшкодування  судових  витрат - 16 грн.

         В  решті   позовних вимог  позивачу  відмовлено.

 

         В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати рішення  районного суду  від 01.02. 2008 року та постановити нове, яким  відмовити  позивачу у задоволенні позову.

         Апелянт вказує на те, що   судом при  розгляді  справи  були порушені норми  процесуального права, зокрема, що  висновки  суду  не  відповідають  обставинам  справи,  що  обставини  справи, які  мають  значення  для  справи  і які  суд вважав  встановленими, насправді  не  доведені.

         Так, судом  не  встановлено:

         - чи  дійсно  позивач  утримував  померлого, які   поніс  у зв'язку  з цим  витрати і, які  з них  підлягають    відшкодуванню, 

         - чи  витрачався  позивач  на  поховання та   яку  суму  коштів   ним  витрачено.

         Апелянт  стверджує, що позивач   не  здійснював  догляд  за  померлим,   що він  лише  використовував його безпорадний  стан  і за  чужі  кошти  розпивав  спиртні  напої  в  чужій  хаті. Апелянт наголошує,  що за  його  померлим  дядьком  піклувалися  інші  люди

         Апелянт вважає, що суд  при  прийнятті рішенні  безпідставно  послався  на  покази  свідків  ОСОБА_6 та  ОСОБА_7 і   не  взяв  до  уваги  покази свідка  ОСОБА_8, а  також, що судом  не  дано  оцінки  показам  свідка  ОСОБА_9, яка  допитувалась  під час  розгляду  справи за  позовом  ОСОБА_2    про  визнання  заповіту  недійсним.

         Також, апелянт не  погоджується  з  рішенням  суду  щодо  стягнення  з нього  понесених  позивачем  витрат по  догляду  за  померлим  виходячи   з  посадового  окладу  молодшої  медсестри, оскільки на його  думку не  можна  ототожнювати  допомогу професійну медичну допомогу фахівця  з тимчасовим відвіданням  ОСОБА_4  позивачем.    До  того ж   апелянт  вважає, що  позивач   об'єктивно не  мав можливості  кожного  дня  по 6 годин надавати  допомогу   померлому.

         Крім  того, апелянт  не  погоджується  з рішенням суду про  стягнення витрат  на  прання  із  розрахунку 60 грн. на  місяць, та витрат  на поховання в сумі  1881,69грн., оскільки  витрати  на  прання  не  підтверджені  доказами, а  витрати  на  поховання  підтверджуються  лише  довідкою  спецкомбіната  КПО на  суму 493,69 грн.

        

         Позивач ОСОБА_2  на  апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав  заперечення    в яких  просить  відмовити  в задоволенні   апеляційної  скарги, оскільки  саме  він  доглядав  за  покійним і здійснив  його  поховання..  Покази свідка  ОСОБА_10  не  відповідають  дійсності.

 

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний  суд  приходить  до  висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду  скасуванню з наступних підстав.

 

         При  ухваленні даного рішення суд виходив з того, що ОСОБА_2  за  життя   ОСОБА_4,   зважаючи  на  його  стан  та  відсутність  родичів  здійснював за ним догляд. Після  його  смерті  придбав  обрядові  предмети,   здійснив  поховання, влаштував  поминальний  обід. Суд  також  виходив з того,   що витрати  позивача по   догляду  та поховання  ОСОБА_4, за  виключенням  коштів / 1771,94 грн./ отриманих позивачем  на поховання  від управління  Пенсійного Фонду та Ощадбанку , становлять 9078 грн.51 коп.  і  тому прийшов  до  висновку  про  стягнення з відповідача  на його   користь  зазначених коштів.

        

         По справі встановлено,  що 02.10.2005 року помер ОСОБА_4,  який проживав  у АДРЕСА_1. Все своє майно та  квартиру  ОСОБА_4 заповідав своєму племіннику - ОСОБА_1.

         Згідно довідки МСЕК, ОСОБА_4 був інвалідом  першої  групи. Померлий та позивач були знайомі та підтримували дружні стосунки. Після смерті  ОСОБА_4 позивач  здійснив його поховання, та від управління  Пенсійного Фонду та Ощадбанку  отримав  кошти на його поховання  в сумі  1771,94 грн..

         Встановивши зазначене, суд першої інстанції вірно  встановив, що позивач  здійснив поховання   ОСОБА_4  і при  цьому  поніс  витрати  в сумі  493-69 коп., оскільки  зазначені  витрати  підтверджені належними  доказами, зокрема  квитанцією  на  отримання  ритуальних послуг та   чеком  про  оплату /а.с. 22, 23/.

         Також  суд першої інстанції вірно  встановив, що при  визначенні  розміру відшкодування витрат позивача  на   поховання ОСОБА_4 слід  враховувати  кошти, які позивач  отримав  на його поховання в сумі 1771,94 грн.,  з яких 500 грн.  позивач  отримав  з рахунку ОСОБА_4 в Ощадбанку та 1271,94 грн. -  від управління  Пенсійного Фонду, оскільки  наведене  підтверджується  листами  управління Пенсійного  Фонду в Деснянському  районі  та Чернігівського обласного  управління  ВАТ „Державний  Ощадбанк України” /а.с.46,47/

 

         Проте,  апеляційний  суд не  може  погодитись з  висновком  суду про стягнення з відповідача на  користь  позивача  9078 грн.  понесених позивачем  витрат  на догляд та  поховання  ОСОБА_4,  оскільки   в матеріалах  справи   відсутні належні  докази понесення  позивачем  витрат на  зазначену  суму, а відповідно  до   ст. 10, 60 ЦПК України   кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або  заперечень, доказуванню  підлягають  обставини, які мають значення  для  ухвалення рішення у справі і щодо  яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір.

                  

         Враховуючи  викладене, а  також  враховуючи, що позивач довів  понесення  ним витрат  на  поховання ОСОБА_4 на суму  493 грн. 69 коп., а  отримав  на його поховання  кошти в сумі 1771,94 грн.,   понесення  інших  втрат    не  довів, апеляційний    суд  прийшов  до  висновку, що  в  задоволенні  вимог  позивача    про  стягнення      з відповідача        витрат   на  догляд  та  поховання    ОСОБА_4       слід   відмовити.

         Вирішуючи  питання  про відшкодування  понесених  судових  витрат, апеляційний  суд  вважає, що  з ОСОБА_2на  користь  ОСОБА_1слід стягнути  75 грн. 47коп. понесених    судових  витрат.

         Керуючись  ст.  1232 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 10,  60, 303, 307, 309 ч.2,  313, 314, 315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд,-

 

                                                В и р і ш и в:

 

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.

         Рішення Деснянського  районного суду  Чернігівської області  від  01.02. 2008 року  -   скасувати.

          Відмовити ОСОБА_2у задоволенні  позовних  вимог.

         Стягнути з ОСОБА_2на  користь  ОСОБА_1 75 грн. 47коп. понесених  судових  витрат.

         Рішення набирає  законної сили  з моменту його  проголошення і може бути оскаржене у  касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом двох місяців.

 

 

         

         Головуючий:                                                                              Судді: