донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.08.2011 р. справа №10/63пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:Малашкевича С. А.
Азарової З. П., Склярук О. І.
при секретарі судового засіданняРудченко О. О.
за участю прокурора:
за участю представників сторін: Кравцова В. І.
від позивача:ОСОБА_1 –за довір., Бірюков В. О. - директор
від відповідача:не з`явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргу
Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Донецької міської ради
на рішення
господарського суду Донецької області
від25.03.2011 р.
по справі№ 10/63пн (суддя –Любченко М. О.)
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол», м. Донецьк
до відповідача:Донецької міської ради, м. Донецьк
провизнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради про визнання права власності на об`єкти нерухомості.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2011 р. позов задоволений в повному обсязі, внаслідок чого: визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сокол”, м.Донецьк на об’єкти нерухомості, що розташовані по вулиці Петровського 26а в Кіровському районі міста Донецька, а саме: адміністративну будівлю літ.А-1 площею 141,2 м2 з прибудовами літ.А1-1 площею 463,3 м2 та літ.А2-1 площею 48,1 м2, загальною площею 652,6 м2; адміністративну будівлю літ.Б-1 площею 175,2 м2 з прибудовою літ.Б1-1 площею 49,4 м2; будівлю складу літ.В-1 площею 143,3 м2; будівлю складу літ.Г-1 площею 116,1 м2 з прибудовою літ.Г1-1 площею 45,2 м2, загальною площею 161,3 м2; будівлю котельної літ.Д-1 площею 63,3 м2; будівлю майстерень літ.З-1 площею 202,7 м2; будівлю магазину літ.К-1 площею 487,8 м2; будівлю гаражів літ.Л-1 площею 126,9 м2; будівлю гаражу літ.М-1 площею 36,7 м2; сторожку літ.Ж, навіси літ.Н, літ.П., літ.Р, склад літ.О, ворота № 1, замощення І.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано приписами ст. ст. 316, 317, 319, 320, 321, 376 Цивільного кодексу України, які регулюють порядок здійснення права власності в спільній часткової власності та визначають можливість визнання права власності особи на самочинно збудоване майно в судовому порядку.
Не погодившись з судовим рішенням, заступник прокурора Донецької області подав в особі Донецької міської ради апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора посилається на те, що господарським судом першої інстанції: - не враховано, що визнання у судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення; - не встановлено наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання; - не встановлено яким чином порушуються права особи, до якої позивачем пред`явлено позов; - не звернуто уваги на пункт 5.2. договору користування земельною ділянкою від 21.01.11 р. № 7/2322, який укладений між Донецькою міською радою та ТОВ «Фірма «Сокіл», яким заборонена самовільна забудова земельної ділянки; - помилково визначено характер правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем та невірно вибраний спосіб їх захисту.
В судовому засіданні прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, проти чого заперечував позивач, який вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що прокурор не довів в чому полягає порушення інтересів держави та необгрунтував необхідність захисту інтересів держави, тому у прокурора відсутні підстави для звернення з апеляційною скаргою у цій справі.
Представник Донецької міської ради в судове засідання не прибув, хоча про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов`язковою.
Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.
Позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № САВ 092455 від 08.05.07 року, виданому Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради належить комплекс будівель та господарських споруд загальною площею 1’972,3 м2, що розташовані по вулиці Петровського 26а в Кіровському районі міста Донецька.
Право власності позивача на зазначене майно зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька»про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2007 р. № 14556021.
26.03.2010 р. позивачем було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,3946 га, що розташована за вказаною адресою, який було отримано на підставі раніше укладеного договору купівлі-продажу земельних ділянок від 19.01.2010 р. № 38.
21.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7/2322 щодо тимчасового оплатного користування ділянкою із земель житлової та громадської забудови загальною площею 176 м2, що розташована по вулиці Петровського 26а в Кіровському районі міста Донецька –для експлуатації тамбуру офісного приміщення та прибудови.
В подальшому позивачем були проведені будівельні роботи з реконструкції, а саме здійснене внутрішнє перепланування з частковою зміною функціонального призначення кількох будівель, що входять до складу всього комплексу об`єктів нерухомості а також здійснено прибудову тамбурів до існуючих будівель
КП «БТІ м. Донецька»була проведена технічна інвентаризація об’єкту нерухомого майна та виготовлений технічний паспорт на нього з відміткою про самовільне переоблаштування.
Позивач посилається на те, що відсутні інші можливості набути право власності на реконструйоване майно ніж звернення до суду із зазначеним позовом.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на реконструйовані об`єкти нерухомості, з наступних мотивів.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується й нерухомого майна.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч.2 ст.16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Таким чином, вказаною нормою встановлена обов`язкова умова, за наявності якої власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності.
Стаття 1 ГПК України встановлює право на звернення до господарського суду підприємств, установ організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, до господарського суду мають право звертатися підприємства за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Апеляційним судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача –Донецької міської ради з будь-якими заявами щодо оформлення за ним права власності на спірне нерухоме майно, суду таких доказів не надано, як і доказів відмови відповідачем останньому в оформленні цього права. Отже, позивачем не доведено належними доказами порушення його прав Донецькою міською радою.
Безпідставні посилання позивача, як на підставу звернення з цим позовом, на те, що Донецька міська рада є власником земельної ділянки, оскільки наявність такої обставини не свідчить про порушення відповідачем права за захистом якого звернувся позивач.
За таких умов, колегія суддів вважає, що відсутній спір в даній справі, а рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Донецької міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2011 р. у справі № 10/63пн –задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2011 р. у справі № 10/63пн –скасувати.
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол», м. Донецьк до Донецької міської ради про визнання права власності на об’єкти нерухомості, що розташовані по вулиці Петровського 26а в Кіровському районі міста Донецька, а саме: адміністративну будівлю літ.А-1 площею 141,2 м2 з прибудовами літ.А1-1 площею 463,3 м2 та літ.А2-1 площею 48,1 м2, загальною площею 652,6 м2; адміністративну будівлю літ.Б-1 площею 175,2 м2 з прибудовою літ.Б1-1 площею 49,4 м2; будівлю складу літ.В-1 площею 143,3 м2; будівлю складу літ.Г-1 площею 116,1 м2 з прибудовою літ.Г1-1 площею 45,2 м2, загальною площею 161,3 м2; будівлю котельної літ.Д-1 площею 63,3 м2; будівлю майстерень літ.З-1 площею 202,7 м2; будівлю магазину літ.К-1 площею 487,8 м2; будівлю гаражів літ.Л-1 площею 126,9 м2; будівлю гаражу літ.М-1 площею 36,7 м2; сторожку літ.Ж, навіси літ.Н, літ.П., літ.Р, склад літ.О, ворота № 1, замощення І.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя С.А. Малашкевич
Судді: З.П. Азарова
О. І. Склярук