донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.10.2011 р.           справа №20/414/07

  Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів Манжур В.В.

Бойко І.А., Гези Т.Д.

за участю

представників  

сторін:

від скаржника:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

не з’явився

ОСОБА_1. –за довіреністю  

не з’явився  

Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ     

на ухвалу

господарського судуЗапорізької області

від19.09.2011р.

у справі№ 20/414/07 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовомДержавного підприємства «Енергоринок», м.Київ     

доВідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобл-енерго», м.Запоріжжя

простягнення 180 994 463,50грн.

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державне підприємство «Енергоринок», м.Київ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням поданих уточнень) до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя про стягнення суми основного боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 120 430 252,72грн., суми втрат від інфляції в розмірі 18 933 716,04грн., 3% річних в розмірі 4 722 270,41грн., суми штрафу в розмірі 9 566 154,88грн., суми пені в розмірі 11 112 966,80грн.

За результатами розгляду спору провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 120 430 252,72грн. припинено на підставі поданої сторонами заяви про затвердження мирової угоди та п.7 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, про що судом винесено ухвалу від 29.11.2007р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.2007р. позовні вимоги Державного підприємства «Енергоринок»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»суми втрат від інфляції, 3% річних, суми штрафу, суми пені задоволені частково: з відповідача стягнуто суму втрат від інфляції в розмірі 18 933 716,04грн., 3% річних в розмірі 4 722 270,41грн., суму пені в розмірі 3 000 000,00грн., в іншій частині позову відмовлено.

27.03.2008р. на виконання судового рішення виданий наказ.

Державне підприємство «Енергоринок»звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою від 16.08.2011р. на дії Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України, що полягають у відмові відкрити виконавче провадження, визнати недійсною постанову Державної виконавчої служби України від 05.07.2011р. ВП            № 27840217 про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов’язати Державну виконавчу службу України прийняти до виконання судовий наказ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.09.2011р. скаргу Державного підприємства «Енергоринок»задоволено частково: визнано неправомірними дії Державної виконавчої служби України, що полягають у відмові відкрити виконавче провадження, визнано недійсною постанову Державної виконавчої служби України від 05.07.2011р. ВП № 27840217 про відмову у відкритті виконавчого провадження, в іншій частині скарги відмовлено.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.09.2011р. у справі № 20/414/07 скасувати повністю, скаргу Державного підприємства «Енергоринок»залишити без задоволення в повному обсязі.

Скаржник вважає, що оспорювана ухвала прийнята з порушенням норм права а саме: положень п.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», пп.3.5.9. п.3.5. Інструкції з діловодства в господарських судах України, що призвело, до прийняття неправильного рішення.

Позивач надав до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу від 13.10.2011р., в якому проти вимог скаржника заперечує, посилаючись на відповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а тому вважає ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Представники скаржника та відповідача у судове  засідання  не з’явились, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників скаржника та відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасників процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку,  встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

В статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підставою для відкриття виконавчого провадження, відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчий документ та заява стягувача.

Стягувач (позивач у справі) 01.07.2011р. звернувся до  відділу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання та надав судовий наказ № 20/414/07 від 27.03.2008р.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", наказ господарського суду є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою. Статтею 117 даного Кодексу визначено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.25 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

05.07.2011р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову ВП № 27840217, якою на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 20/414/07 від 27.03.2008р. У постанові із посиланням на п.4 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", додаток 13 підпункту 3.5.9 пункту 3.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 вказано, що в пред'явленому до виконання виконавчому документі не зазначено, що наказ видано "про примусове виконання рішення".

Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", на який посилається державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

В статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 27.03.2008р.), яка була чинною на момент видачі наказу № 20/414/07, та статті  18 Закону (в редакції станом на момент розгляду скарги судом першої інстанції) зазначені обов’язкові реквізити виконавчого документу. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

          Так, у виконавчому документі повинні бути зазначені:

- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

- дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

- резолютивна частина рішення;

- дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

- строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції з тим, що наказ у справі № 20/414/07 містить усі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Посилання скаржника на положення Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки Інструкція є внутрішнім актом, що регулює порядок ведення діловодства в господарських судах України, та не носить нормативно-правовий характер.

Місцевим господарським судом неприйняті до уваги посилання Державної виконавчої служби України щодо пред'явлення виконавчого документу з порушенням зазначеного у наказі строку для пред'явлення, з чим погоджується судова колегія, оскільки дана підстава не визначена державним виконавцем у спірній постанові в якості відмови у відкритті виконавчого провадження.

Твердження скаржника про порушення місцевим господарським судом норм права при прийнятті оспорюваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.09.2011р. винесеною з дотриманням чинного законодавства та не вбачає підстав для її скасування, тому залишає ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.09.2011р. у справі № 20/414/07 без змін, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ –без задоволення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.09.2011р. у справі                 № 20/414/07 –залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий                                                                                      В.В.Манжур

Судді                                                                                                  І.А.Бойко                                                    

          Т.Д.Геза

Повний текст постанови підписаний 18.10.2011р.

Надруковано 6 прим.:

1 –скаржнику,

1 –позивачу;

1 –відповідачу;

1 –до справи;

1 –ДАГС;

1 –ГСзО