Справа 2-732/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08.11.2011   року      Чорноморський районний суд Автономної Республіки  Крим у складі:

головуючого  судді   Єрохіної І.В.

при секретарі             Олевському О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором  позики,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором  позики. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.12.2009 року вона позичила відповідачці 2000 доларів США. Згідно з розпискою гроші були позичені до 01.05.2010 р., але відповідачка у передбачений договором строк гроші не повернула. 29.01.2010 року вона позичила відповідачці 1000 доларів США та 1000 евро, які відповідачка зобов’язалась  повернути 29.08.2010 року, але борг не повернула. Згідно розписки від 06.05.2011 року відповідачка позичила у неї гроші у сумі 6000 доларів США та 2600 евро, які вона зобов’язалась повернути 02.09.2011 року. Таким чином, відповідачка позичила у неї всього 9000 доларів США та 3600 евро, але борг не повернула. Оскільки відповідачка не повернула борг, просить також стягнути з відповідачки суму боргу за трьома розписками, згідно зі ст. 625 ЦК України стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення виконання грошового зобов’язання  та відсотків річних.

          В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити, стягнути з відповідачки суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час  прострочення виконання грошового зобов’язання  та відсотків річних, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

Відповідачка та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що вона дійсно брала у позивачки у борг 3000 доларів США та 1000 евро. За усною домовленістю вона повинна була сплачувати позивачці спочатку 10 відсотків щомісячно, а потім 20 відсотків. Фактично вона виплатила позивачці 1950 доларів США. Розписка від 06.05.2011 року –це розписка на заборгованість по відсотках, фактично гроші, які вказані в розписці, вона у позивачки не отримувала. При цьому пояснила, що вона є дієздатною, розписку вона писала власноручно, ніхто її не примушував писати цю розписку.

          Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

          Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

            Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

             Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.28.12.2009 року позивачка позичила відповідачці 2000 доларів США, що підтверджується розпискою. Згідно з розпискою гроші були позичені до 01.05.2010 р., але відповідачка у передбачений договором строк гроші не повернула. 29.01.2010 року позивачка знов позичила відповідачці 1000 доларів США та 1000 евро, які відповідачка зобов’язалась  повернути 29.08.2010 року, але борг не повернула, що підтверджується розпискою. Згідно розписки від 06.05.2011 року відповідачка позичила у позивачки гроші у сумі 6000 доларів США та 2600 евро, які вона зобов’язалась повернути 02.09.2011 року, що підтверджується розпискою.

Доказів про повернення позики суду не представлено, а підстав недовіряти позивачу у суду не має.  В судовому засіданні позивачка заявила, що не отримувала від відповідачки гроші в рахунок повернення боргу. Письмових доказів про часткове повернення боргу відповідачка не надала.

Таким чином у судовому засідання знайшов своє підтвердження факт отримання відповідачем позики, що відповідає вимогами ст. 1046 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу за час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Як вбачається з розписок, розмір відсотків в розписках не визначений.

          З відповідачки підлягає стягненню 9000 доларів США та 3600 евро, що згідно курсу  Нацбанку України  у гривневому еквіваленті складає 111813,41 грн.

          Оскільки судом встановлено, що відповідачка позику не повернула у передбачений строк, то згідно з законом вона зобов’язана сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та річні відсотки. Підстав недовіряти розрахунку позивача у суду немає.

           Відповідно до ст.526 ЦК України –зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умови договору та вимог цього Кодексу.

            У зв’язку з тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору, зазначена вище сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Таким чином загальна сума, яка має бути стягнута з відповідача на користь позивача, складає 116149,77 грн.  

          Витрати, пов’язані зі зверненням до суду з позовом у сумі: 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення процесу, 1161,50 грн. - судовий збір, 1500 грн. –витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

          Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, ст. 525, 526, 625, 655, 692 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1  борг у сумі  116149 грн. 77 коп.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати по справі: судовій збір в сумі  1162 грн., витрати на ІТЗ –120 грн., витрати на правову допомогу  1500 грн..

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Чорноморський районний суд  в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя:                                                                                             І.В. Єрохіна