ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" листопада 2011 р.Справа № 9/54/5022-1311/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Гевка В.Л. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. У. Самчука, 6, м. Кременець, Тернопільської області, 47003
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Управління державного казначейства у Шумському районі, вул. Українська, 42, м.Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, 47100
до відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь", с. Літовище, Шумського району, Тернопільської області, 47112
про стягнення пені в сумі 1 920 грн.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 9297/10 від 23.12.10 р.
відповідача: не з'явився
третьої особи : не з'явився
Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Сторони в порядку ст.ст.64,77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.
Суть справи: Позивач –Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція, вул. У. Самчука, 6, м. Кременець, Тернопільської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління державного казначейства у Шумському районі, вул. Українська, 42, м.Шумськ, Шумського району, Тернопільської області звернулася з позовом до відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь", с. Літовище, Шумського району, Тернопільської області про стягнення пені в сумі 1 920 грн.
Ухвалою господарського суду від 26.09.2011 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 11.10.2011р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 25.10.2011р. та на 01.11.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподання сторонами та третьою особою витребуваних судом документів.
В судовому засіданні 11.10.2011р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача в судове засідання прибув. Позовні вимоги з врахуванням клопотання від 11.10.2011р. №6585/10, підтримав повністю.
В процесі розгляду справи представник позивач подав клопотання, згідно якого просить пункт перший прохальної частини позовної заяви №5575/10 від 02.09.2011 року викласти в наступній редакції: "Прийняти позовну заяву до розгляду та винести судове рішення, яким стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь" (код ЄДРПОУ 05523530) 1 920 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, наданої згідно рішень Кабінету Міністрів України на рахунок УДК у Шумському районі №31114115700600 код бюджетної класифікації 24060300.
Суд, розглянувши подане клопотання, прийняв його як таке, що подане в порядку ст. 22 ГПК України.
Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України.
Разом з цим, направлені на адресу Відповідача ухвали суду, в окремих випадках, повернуті суду поштовим відділенням із відміткою "за зазначеною адресою не проживає, ліквідовано".
Проте, як вбачається з представленої позивачем Довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходженням КСП "Волинь" зазначено, що станом на час розгляду справи, є с.Літовище, Шумського району, Тернопільської області, 47112 (ідент. код 05523530).
Зазначена адреса відповідає тій, на котру судом надсилалась відповідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи.
При цьому згідно пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що і позивачем і судом належним чином виконано обов'язок передбачений ГПК України щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представників відповідача та третьої особи за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, позовні вимоги позивача, оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення. При цьому суд керувався наступним.
Як випливає з матеріалів справи, рішенням господарського суду у справі № 12/97-762 від 04.09.2002р. задоволено позовні вимоги Прокурора Шумського району в інтересах держави в особі Шумського відділення Державного казначейства в Шумському районі та стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь" (код ЄДРПОУ 05523530) 5000 грн. безвідсоткової фінансової допомоги шляхом звернення на активи.
Вищезазначеним рішенням встановлено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 р. №1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" між відділенням Державного казначейства у Шумському районі та Колективним сільськогосподарським підприємством "Волинь" був укладений договір №1 від 31 березня 1998 року "Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років". Відповідно до цього договору КСП "Волинь" надано фінансову допомогу в сумі 3000 грн. на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 р. №220 "Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998/ році" між відділенням Державного казначейства у Шумському районі та Колективним сільськогосподарським підприємством "Волинь" був укладений договір №11 від 09.07.1998 року, відповідно до якого КСП "Волинь" надано фінансову допомогу в сумі 1000 грн. на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 р. №1953 "про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" між відділенням Державного казначейства у Шумському районі та Колективним сільськогосподарським підприємством "Волинь" був укладений договір №15 від 04.06.1999 році, згідно якого КСП "Волинь" надано фінансову допомогу в сумі 1000 грн. на умовах повернення до 01 жовтня 1999 року.
Належним чином завіренні копії зазначених договорів знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач свої зобов’язання згідно вищевказаних договорів не виконав, кошти фінансової допомоги на загальну суму 5000 грн. у встановлений термін не повернув, що і стало підставою для звернення Прокуратури Шумського району в господарський суд Тернопільської області з позовом до КСП "Волинь", с.Літовище, Шумського району про стягнення фінансової допомоги в сумі 5000 грн.
Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, з огляду на преюдиційність фактів, встановлених господарським судом Тернопільської області під час розгляду справи №12/97-762, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено факт надання відповідачу - КСП "Волинь" безвідсоткової фінансової допомоги в сумі 3000 грн. по договору №1 від 31 березня 1998 року, в сумі 1000 грн. по договору №11 від 09.07.1998 року та в сумі 1000 грн. по договору №15 від 04.06.1999 році.
У відповідності до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Пунктом 11. Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості", яка набрала чинності з 11.03.2011 р., встановлено, що нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.
Згідно з п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. №174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
На виконання даної норми Управління Державного казначейства у Шумському районі направило Кременецькій міжрайонній податковій інспекції (Шумське відділення) подання №12 від 27.07.2011 р. щодо вжиття заходів щодо стягнення з КСП "Волинь", с. Літовище, Шумського району, Тернопільської області 1920 грн. пені, нарахованої в розмірі 120% облікової ставки НБУ за період з 01.10.1998 р. по 31.03.2000 р. окремо по кожному договору із суми простроченого боргу відповідно 3000,00 грн., 1000,00 грн. та 1000,00 грн. нараховано 417 грн., 1253 грн. та 250 грн. пені. (розрахунки знаходяться в матеріалах справи).
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь", с. Літовище, Шумського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 05523530 –1920 (одну тисячу дев’ятсот двадцять) грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, наданої згідно рішень Кабінету Міністрів України на рахунок УДК у Шумському районі №31114115700600, код бюджетної класифікації 24060300.
3. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь", с. Літовище, Шумського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 05523530 в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 102 (сто дві) грн. державного мита.
4. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Волинь", с. Літовище, Шумського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 05523530 в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 2205003 - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8693
Суддя В.Л. Гевко
Повне рішення складено та підписано 07.11.2011р.