В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                      Справа № 1-42/08р.                                                                                                                   

19 березня 2008 року                   Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді               Білецької В.І.

при секретарі                                       Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                             Дулич О.Д.,

захисника адвоката                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по обвинуваченню

                                    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                    уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України,

                                    українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, має на

                                    утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого,  раніше   судимого

                                    вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від

                                    21.02.2008 року за ч.1 ст. 185 КК України - штраф у вигляді 50 н.м.д.г.,

                                    за ст. 185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В: 

             09.01.2008 року близько 14-30 години ОСОБА_2, з метою знайти роботу приїхав в селище Велика Багачка Полтавської області, зайшов у відділення виконавчої дирекції фонду від нещасних випадків на виробництві, яке розташоване по вулиці Чекалова, 21. Знаходячись в коридорі приміщення, побачив відчинені двері в кабінет головного спеціаліста ОСОБА_3, яка в цей час була відсутня в кабінеті. Зайшовши до відчиненого кабінету, ОСОБА_2 з метою заволодіти грошима, викрав сумочку з шафи, вартістю 80 грн., в якій знаходилися наступні речі: гаманець вартістю 60 грн., в якому були гроші в сумі 100 грн., зарплатна картка «Райфайзен Банку Аваль», на рахунку якої було 500 грн., кредитна картка «Приватбанку» на рахунку якої було 2800 грн., дві губні помади фірми «Ейвон» вартістю по 29 кожна загальною вартістю 58 гривень, пудра фірми «Саке» вартістю 26 грн., бросматік фірми «Ейвон» вартістю 35 грн., три косметичні олівці вартістю по 3 грн. кожен загальною вартістю 9 гривень, лак для нігтів вартістю 6 грн.,  тіні для вік вартістю 16 гривень, чим завдав  потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3690 гривень.

            Також в сумці знаходилися: паспорт на ім'я ОСОБА_3 та посвідчення працівника Відділення виконавчої дирекції фонду від нещасних випадків на виробництві на ім'я ОСОБА_3 

           Заволодівши чужим майном, підсудній ОСОБА_2 ідучи по селищу Велика Багачка  в напрямку автостанції витяг з сумочки зарплатну картку «Райфайзен Банку Аваль», кредитну картку «Приватбанку»  та гроші в сумі 100 грн., а жіночу сумочку з іншими речами викинув на узбіччі дороги, так як вони йому були не потрібні.

            Приїхавши в місто Миргород, ОСОБА_2 пішов до банкомату «Райфайзен Банку Аваль» та з зарплатної картки на ім'я ОСОБА_3 зняв грошів сумі 500 грн., після чого викинув дану картку. Потім ОСОБА_2 намагався зняти гроші з кредитної картки «Приватбанку», але через відсутність пінкоду дана картка була заблокована. Викраденими грошима підсудній розпорядився на свій розсуд.

        В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що 09.01.2008 року зранку приїхав з міста Миргород в селище Велика Багачка до магазинів, щоб купити взуття та знайти роботу. Нічого не купивши, пішов в напрямку центру селища Велика Багачка. Зайшовши в приміщення «Райфайзен Банку Аваль» і побачивши відчинені двері кабінету з лівої сторони по коридору, зайшов у вищевказаний кабінет і з відчиненої шафи взяв жіночу сумочку темного кольору, з якою пішов у напрямку автостанції селища Велика Багачка. По дорозі відкрив сумочку, дістав гаманець, в якому була картка «Райфайзен Банку Аваль» з пінкодом та ще одна картка без пінкоду «Приватбанку» та гроші в сумі 100 гривень. Все це він узяв собі, а всі інші речі разом з сумочкою викинув на узбіччя дороги. Приїхавши в місто Миргород, пішов до військової частини, де з банкомату філії «Райфайзен Банку Аваль» зняв гроші в сумі 500 грн. Потім в банкоматі «Приватбанку» вставив іншу картку, але  через те, що не знав пінкоду картку заблокувало. Гроші витратив на свій розсуд. Добровільно завдану шкоду потерпілій ОСОБА_3 він відшкодував, просив суд суворо його не карати, врахувати те, що в його на утриманні знаходиться непрацююча дружина та двоє малолітніх дітей.

         Потерпіла ОСОБА_3 направила до суду заяву і просила суд справу розглянути у її відсутність. Претензій до підсудного ОСОБА_2 вона не має, цивільний позов заявляти не буде.

         На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудного, а тому інші докази судом не досліджувалися.

        Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

        Дослідивши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна на суму 3690 гривень  вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.1 КК України.

         При призначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, наслідки, що настали, суму викраденого, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацюючу дружину.

         Відповідно до ст.66 КК України, суд визнає обставину, що пом”якшує покарання ОСОБА_2 - визнання вини та щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.

         Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлені. 

         На підставі вище вказаного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2  можливе без ізоляції його від суспільства з застосуванням до нього ст. 75 КК України.

         Речовий доказ по справі - кредитну картку «Приватбанку» відповідно до ст. 81 КПК України, що повернута ОСОБА_3 під сохранну розписку, залишити в користуванні власника. 

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

          Призначити покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України  у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

          На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом повного складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21.02.2008 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді двох років позбавлення волі та штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Покарання у вигляді штрафу виконується самостійно.

          Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину.

         Міру запобіжного заходу ОСОБА_2  залишити підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили.

         Речовий доказ по справі - кредитну картку «Приватбанку» залишити в користуванні власника ОСОБА_3.

         Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення.

         Головуюча