Справа № 1-5\2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого - судді Гальченко О.О.

при секретарі - Пишненко Я.Ю.

з участю прокурора - Карпалюка P.M.

та адвокатаОСОБА_1. розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні   в  залі   суду   в   м.    Полтава  справу   про обвинувачення

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України,  українця,  з вищою освітою,  одруженого,  неповнолітніх дітей не має,  не працюючого,  раніше не судимого; у вчиненні злочинів передбачених  ст.  382 ч.1; 366 ч.1; 191 ч.2; 190 ч.1;353 КК України -

ВСТАНОВИВ:

1.      Підсудний ОСОБА_2 3 04.02. 2003 року будучи головою ліквідаційної комісії КСП

ім.  Ілліча в с Судіївка Полтавського району та області,  являючись таким чином службовою

особою,  тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські

обов'язки,  користуючись своїм службовим становищем,  умисно не виконав рішення

господарського суду Полтавської області від 02.04. 2002 року про скасування державної

реєстрації та проведення ліквідаційної процедури КСП ім.  Ілліча,  яке набрало чинності. Також

умисно,  самостійно,  вніс зміни до протоколу засідання працівників,  які працювали в КСП ім.

Ілліча № 1 від 04.02.2003 року вказавши,  що його обрали головою КСП ім.  Ілліча,  таким чином

самовільно присвоїв собі звання службової особи. Після чого,  виготовив протокол загальних

зборів членів КСП № 4 від 17.02.2003 року,  згідно з яким зупинив ліквідаційну процедуру та

розпустив ліквідаційну комісію. А в подальшому,  в 2004 році шляхом зловживання своїм

службовим становищем,  допустив розтрату майна КСП ім.  Ілліча шляхом продажу,

використавши отримані кошти на свої власні потреби. Після чого,  у травні 2006 році шляхом

обману заволодів грошовими коштами КСП ім.  Ілліча на суму 3 977 грн.

Так,  02.04.2002 року Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення про скасування державної реєстрації КСП ім.  Ілліча в с Судіївка Полтавського району та про початок ліквідаційної процедури 04.02.2003 року на засіданні колишніх членів КСП ім.  Ілліча (протокол № 1) було обрано ліквідаційну комісію,  членом якої та її головою обрали ОСОБА_2

Будучи головою ліквідаційної комісії і таким чином будучи службовою особою,  тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки з 04.02. 2003 по 16.12.2005року ОСОБА_2 самовільно вніс до протоколу № 1 від 04.02. 2003 року зміни,  а саме,  зазначивши крім обрання його головою ліквідаційної комісії ще й про обрання його головою КСП ім.  Ілліча,  тобто вчинив службове підроблення.

2.  В подальшому ОСОБА_2 самостійно,  являючись єдиним членом КСП ім.  Ілліча,  виготовив протокол загальних зборів членів КСП № 4 від 17.02. 2003 року,  згідно з яким зупинив ліквідаційну процедуру та розпустив ліквідаційну комісію. Таким чином,  він будучи службовою особою,  тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки,  умисно не став виконувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2002 року про скасування державної реєстрації та проведення ліквідаційної процедури КСП ім.  Ілліча,  яке вступило в законну силу 02.04. 2002 року.

3.  09.09.2004 року підсудний,  без попереднього погодження з членами ліквідаційної комісії,  уклав з ПП ОСОБА_3 договір купівлі-продажу недобудованого телятника

вартістю 3 810 грн.,  чим на виконання зазначеного договору відчужив майно КСП ім.  Ілліча,  а виручені кошти використав на власні потреби.

4.   22.12.2004 року підсудний уклав договір купівлі-продажу тракторного причепу з ОСОБА_4. на суму 1 000 грн.,  реалізувавши причеп останньому,  який був Майном КСП ім. . Ілліча,  а кошти використав на власні потреби.

5.   16.12.2005 року на засіданні членів ліквідаційної комісії було прийнято рішення про переобрання голови ліквідаційної комісії та призначено новообраним головою ліквідаційної комісії ОСОБА_5. Згідно рішення даних зборів підсудного було зобов'язано передати новообраному голові всю документацію та печатки КСП ім.  Ілліча . Не маючи наміру виконувати рішення ліквідаційної комісії КСП ім.  Ілліча,  підсудний 19.05.2006 року вже не будучи головою ліквідаційної комісії і достовірно знаючи про це,  уклав договір купівлі-продажу сінажної траншеї разом із залізобетонними плитами у кількості 32 шт. на загальну суму 3 977 грн.,  яка належала КСП ім.  Ілліча з ОСОБА_4.. При цьому повідомив останньому,  що він є головою КСП ім.  Ілліча і таким чином в праві розпоряджатись майном КСП. Чим шляхом обману та зловживання договірою заволодів чужим майном.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою провину по пред'явленому обвинуваченню не визнав,  пояснивши,  що головою КСП ім.  Ілліча його своїм наказом призначив ОСОБА_6  і тому він мав право розпоряджатись майном належним КСП. А його провина складається лише з того,  що він сумлінно виконував свої обов'язки. Бухгалтерську документацію заповнював тому,  що ОСОБА_7. поклала на нього обов'язки бухгалтера. Взагалі дав суперечливі свідчення,  намагався додавати та додавав документи до справи,  нібито копії яких зняв раніше,  які зникли невідомо куди і їх оригіналів і архіві не має. В дебатах прохав його не карати,  бо не був раніше засуджений,  лише прохав по-можливості заборонити йому працювати і бажав передати ОСОБА_5. те,  що в нього є з КСП.

Але,  винність підсудного по пред'явленому йому обвинуваченню знайшла своє підтвердження в засіданні та доводиться:

ПО І ЕПІЗОДУ:

- рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.04.2002 року по позову Полтавської МДПІ м.  Полтави до КСП ім.  Ілліча с Судіївка про скасування державної реєстрації,  згідно резолютивної частини якого вирішено скасувати державну реєстрацію КСП ім.  Ілліча (с.  Судіївка). Зобов'язано засновника провести ліквідаційні процедури відповідно до  ст.  20 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09. 1991 року (а.с.  102 т.1);

- протоколом №1 від 04.02.2003 року працівників,  які працювали в КСП ім.  Ілліча по трудовим документам,  згідно якого одним із питань,  яке ставилося на повістку дня було створення ліквідаційної комісії по КСП ім.  Ілліча Полтавського району с Судіївка на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 02.04.2002 року (а.с.  15-21 т.2);

- протоколом № 4 від 17.02.2003 року загальних зборів працівників КСП ім.  Ілліча,  відповідно до якого,  згідно рішення трудового колективу в кількості 2-х осіб - ОСОБА_2. та ОСОБА_7  ліквідаційна процедура була зупинена,  а члени ліквідаційної комісії розпущені,  (ах. 78-86 т.1);

- свідченнями свідка ОСОБА_8,  який пояснив,  що на виконання рішення господарського суду Полтавської області було в 2003 році створено ліквідаційну комісію,  головою якої було обрано підсудного. При цьому головою КСП ім.  Ілліча його ніхто не обирав,  навіть дане питання не ставилось на вирішення. Засідань самої ліквідаційної комісії після цього не було;

- свідченями свідка ОСОБА_9 ,  який пояснив,  що рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2002 року про скасування державної реєстрації КСП ім.  Ілліча тривалий час не виконувалося. Тому Полтавською МДПІ було ініційовано в 2003 році збори працівників,  які працювали в КСП ім.  Ілліча в приміщенні Судіївської сільської ради,  де був присутній і ОСОБА_2 Його було обрано головою ліквідаційної комісії,  роз'яснено процедуру ліквідації;

- свідченнями свідка ОСОБА_7.,  яка показала,  що 04.02.2003 року в Судіївській сільраді оголосили про скасування держреєтрації КСП ім.  Ілліча та початок та ліквідації КСП. Вона  і

ОСОБА_2 стали членами ліквідаційної комісії,  а ОСОБА_2 і головою комісії. Засідань комісія не проводила інших питань не вирішувалось;

ПОП ЕПІЗОДУ:

·  протоколом загальних зборів працівників КСП ім.  Ілліча № 4 від 17.02.2003 року (а.с.  22-31 т.2);

·  протоколом засідань правління КСП ім.  Ілліча № 3 від 12.02.2003 року (а.с.  32-37 т.2);

·  свідченнями свідка ОСОБА_5,  який показав,  що ОСОБА_2 головою правління ніхто не обирав,  дане питання взагалі не виносилось на обговорення. Протоколи зборів № 3; 4 від 12.02. і 17.02.2003 року писалися ОСОБА_7 власноручно. А потім до нього приходив ОСОБА_2 в сільраду і прохав підписати друкований текст протоколу. Він підписав,  але не читав,  бо ОСОБА_2 запевнив його,  що все в ньому вірно;

·  свідченнями свідка ОСОБА_7.,  яка пояснила,  що протоколи вона писала власноручно як секретар і на друкарській машині його не друкувала. Бухгалтером її ніхто не обирав,  бо вона на пенсії з 2000 року;

·  свідченнями свідка ОСОБА_5.,  який пояснив,  що ОСОБА_2 не обирався головою КСП ім.  Ілліча і про це мови не було;

ПО З ЕПІЗОДУ: -свідченнями свідка ОСОБА_8.,  який показав,  що дійсно в 2004-2006 роках у ОСОБА_2.,  який представлявся головою КСП ім.  Ілліча за договором купівлі-продажу придбав тракторний причеп як металобрухт,  а потім сіножну яму. За що передав йому гроши без квитанції в руки. Куди пішли ці кошти не знає;

- договорами купівлі-продажу від 22.12.2004 року та від 19.05.2006 року що до тракторного причепу і сінажної траншеї (а.с.  139-145 т.1);

- свідченнями свідка ОСОБА_9.,  який пояснив,  що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу приміщення недобудованого телятника,  за що гроші віддав йому в руки;

- договором купівлі-продажу недобудованого телятника від 09.09. 2004 року (а.с.  126-137 т.1);

- оглянутими в засіданні оригіналами касових книг КСП ім.  Ілліча № 1; 2; 3 та книгою № 1 по нарахуванню зарплати КСП ім.  Ілліча,  згідно яких підсудний писав їх особисто;

ПО 4 ЕПІЗОДУ: - протоколом засідання ліквідаційної комісії КСП ім.  Ілліча від 16.12. 2005 року № 1,  згідно з яким переобрали головою ліквідаційної комісії ОСОБА_5.,     ОСОБА_2 було зобов'язано передати документацію та печатки КСП ім.  Ілліча,  технічну документацію на об'єкти соцкультпобуту.

- свідченнями самого підсудного,  який показав,  що ним дійсно було продано сінажну траншею як головою КСП ім. . Ілліча.

Дії підсудного по 1 епізоду необхідно кваліфікувати за  ст.  366 ч.1 КК України,  як службове підроблення,  тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей,  а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

По 2 епізоду за  ст.  382ч.1 КК України,  як умисне невиконання службовою особою рішення суду,  що набрало законної сили.

По 3 і 4 епізодам за  ст.  191ч.2 КК України,  як розтрата та привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

По 5 епізоду за  ст.  190 ч.1 та 353 КК України,  як заволодіння чужим майном шляхом обману та як самовільне присвоєння звання службової особи,  поєднаного із вчиненням суспільно-небезпечного діяння,  тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Призначаючи покарання,  суд,  враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів,  особу винного,  обставини,  що пом'якшують покарання підсудного. Який характеризується за місцем проживання задовільно. Згідно медичного висновку має захворювання,  примусового лікування не потребує.

Обставиною пом'якшуючою покарання підсудного є те,  що він вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Обставин обтяжуючих покарання судом не встановлено.

Аналізуючи зібрані докази по справі,  суд вважає,  що необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження ним нових злочинів необхідно призначити покарання за правилами  ст.  70 ч.1 КК України в межах санкцій статей по пред'явленому обвинуваченню та можливо звільнити від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням певних обов'язків.

Керуючись  ст.  323-324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених  ст.  382 ч.1; 366 ч.1; 191 ч.2; 190ч.1; 353 КК України та призначити йому покарання: - за  ст.  382 ч.1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк до 1 (одного) року ; -з а  ст.  366 ч.1 КК України до 1 (одного) року обмеження   волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк до 2 (двох) років ; - за  ст.  19І ч.2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк до 1 (одного) року ; - за  ст.  190 ч.1 КК України до 1 (одного) року обмеження волі,  - за  ст.  353 КК України до 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до  ст.  70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням - до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк до 2 (двох) років.

Відповідно до  ст.  75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням на 2 (два) роки,  якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Покласти на засудженого обов'язки згідно п.2;3  ст.  76 КК України,  а саме: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; -повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі,  а саме: - книга №1 по нарахуванню заробітної плати КСП ім. . Ілліча на 49 арк.,  платіжні відомості на видачу заробітної плати - 40 шт.;

- касові книги КСП ім. . Ілліча № 1;2;3,  які знаходяться на збереженні в кімнаті речових доказів Прокуратури Полтавського району - залишити зберегатись при справі.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області,  через Полтавський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.