СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 червня 2006 року | Справа № 2-29/7084-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Москвіної Олени Юріївни (довіреність № б/н від 03.01.06);
відповідача: Філонова Олексія Ігоровича (довіреність № 586 від 16.06.06);
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 13.04.2006 у справі № 2-29/7084-2006
за позовом Науково-виробничого підприємства "Пластополімер" ЛТД (вул. Лісна, 1,с. Андрусове,97571)
до виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради (вул. Л. Голицина, 16,Новий Світ,98032)
про визнання дійсним договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2006 року у справі № 2-29/7084-2006 позов науково-виробничого підприємства „Пластополімер” задоволено. Суд визнав дійсним договір №51/1 оренди нежитлового приміщення загальною площею 330,9 кв.м., розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, смт. Новий Світ, вул. Л.Голіцина, 6, укладеного між виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради та науково-виробничим підприємством „Пластополімер”.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у справі при укладенні договору було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, наявні дії, які свідчать про виконання умов договору, збоку відповідача має місце ухилення від нотаріального посвідчення договору. Тому, господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов висновку про те, що у порядку статті 220 Цивільного кодексу України, такий договір є дійсним.
Не погодившись з цим судовим актом, виконавчий комітет Новосвітської селищної ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові науково-виробничому підприємству „Пластополімер” відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що при укладенні спірного договору оренди сторонами не було досягнуто домовленості стосовно суттєвих умов договору, закріплених Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, у зв`язку з чим, такий договір, у порядку статті 181 Господарського кодексу України, має бути визнаний неукладеним.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 суддю Сотула В.В. замінено на суддю Горошко Н.П.
21 червня 2006 року у справі було оголошено перерву до 22 червня 2006 року.
За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Новосвітської селищної ради підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що 20.09.2004 року між виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради та науково-виробничим підприємством „Пластополімер” був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 51/1.
Предметом договору, відповідно до пункту 1.1, з`явилось нежитлове приміщення загальною площею 330,9 кв.м., розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, смт. Новий Світ, вул. Л.Голіцина, 6 та яке знаходиться на балансі Новосвітської селищної ради. 20.09.2004 року між сторонами у справі був підписаний акт прийому-передачі майна, зазначеного у договорі.
Строк договору, відповідно до пункту 5.1, визначений до 20.09.2014 року.
24.09.2004 року збоку науково-виробничим підприємством „Пластополімер” на адресу Новосвітської селищної ради було скеровано лист з пропозицією до нотаріального посвідчення укладеного договору оренди № 51/1.
Заперечуючи проти заявленої пропозиції, виконавчий комітет Новосвітської селищної ради зазначає, що договір оренди від 20.09.2004 року є неукладеним з причини відсутності домовленості з усіх суттєвих питань, необхідність яких встановлена Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.
Судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими виходячи з наступного.
Позивачем заявлені вимоги про дійсність (чинність) правочину.
Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Орендна плата по спірному договору сплачується позивачем регулярно, про що не заперечує відповідач, посилаючись на факт плати в апеляційній скарзі. Факт виконання обов'язків позивачем, та, відповідно, прийняття їх відповідачем, підтверджується також укладеною додатковою угодою (а.с. 8) та довідкою від 31.03.2006. Таким чином, апеляційна інстанція дійшла до висновку про наявність факту схвалення відповідачем цього правочину.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Проаналізувавши зміст положень зазначеної статті, судова колегія зазначає, що законом встановлено дві умови: або відповідність правочину актам цивільного законодавства, або погодження сторонами умов договору. Тому, погодження сторін з умовами договору, а саме підписання та наступні дії сторін, відповідача свідчать про відповідність спірного договору оренди нормам чинного законодавства.
Крім того, аналогічні питання містять положення пункту 3 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими, за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Тобто, погодження сторін з іншими умовами договору, а саме так повинна вважатися відсутність деяких умов договору, підпадають під розуміння цього пункту зазначеної статті закону.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає вірним загальний висновок місцевого суду про легітимність домовленості сторін у договорі, яка не суперечить ні спеціальному закону - „Про оренду державного та комунального майна” ні Цивільному кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач листами від 24.09.2004 та від 16.02.2006 звертався до відповідача з пропозицією нотаріально засвідчити спірний договір оренди.
Посилання відповідача на те, що ніякої переписки, щодо спірного договору, він не здійснював з Науково-виробничим підприємством "Пластополімер" ЛТД, та надані в підтвердження цього журнали вхідних та вихідних документів судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, суд вважає ці докази неналежними, оскільки вони оформлени тільки відповідачем, за зміст яких відповідає тільки виконавчий комітет Новосвітської селищної Ради, тоді як лист від 24.09.2004 № б/н має підпис селищного голови - В.Н. Федорова та, відповідно, вважається судом належним доказом.
Відповідач цим листом від 22.10.2004 відмовився від нотаріального засвідчення спірного договору, з тих мотивів, що норма статті 793 Цивільного кодексу України не поширює свою дію на спірний договір.
Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що має наявність ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору №51/1 оренди нежитлових приміщень та цей факт порушує права позивача.
Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2006 у справі № 2-29/7084-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова