Справа № 11-532 2006 року                                                          Головуючий в 1-й інстанції Зарєчна І.В.

Категорія ст. 121 ч.2 КК України                                                               Доповідач Козачок С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Ковтуна В.П судців: Козачка С.В., Лінника П.О. участю прокурора Бантюка І.М. адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Деражнянського районного суду від 19 червня 2006 року.

Цим вироком

КОСОБА_2, уродженку та жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, неодружену, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючу, раніше не судиму, засуджено за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.

За ст. 296 ч.2 КК України ОСОБА_2 виправдано.

ОСОБА_3, уродженку та жительку ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, вдову, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючу, раніше не судиму, засуджено за ст. 121 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

За ст. 296 ч.2 КК України ОСОБА_3 виправдано

Запобіжний захід стосовно обох засуджених -тримання під вартою.

Обом засудженим в строк відбування покарання зараховано час тримання під вартою з 13 лютого 2005 року.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 3429 грн. 16 коп. матеріальної шкоди, 800 грн. за надання правової допомоги та 20000 грн. в рахунок морального відшкодування.         

Долю речових доказів вирішено згідно ст. 81 КПК України.

За вироком суду, 10 лютого 2005 року близько 21 години в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_2. та ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно нанесли численні удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_5, чим заподіяли останньому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

В поданій на вирок апеляції засуджена ОСОБА_2. просить вирок суду скасувати, оскільки ні досудовим слідством, ні судом не зібрано достатніх доказів її вини у смерті ОСОБА_5. На її думку, свідки давали покази під психологічним тиском працівників міліції., відтворення обстановки і обставин події проводилось без її участі. Вказує, що згідно висновку судово-медичного експерта, у потерпілого виявлено таку кількість етилового спирту, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння від чого у живої людини може наступити смерть.

Крім цього, засуджена просить врахувати те, що вона мати-одиночка, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаю з матір'ю похилого віку, яка потребує стороннього догляду, вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин скоїла у тверезому стані та просить взяти до уваги, що два завданих потерпілому ляпаси в обличчя не могли призвести до вказаних у справі наслідків.

Стосовно ОСОБА_3. вирок не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про обгрунтованість вироку, доводи засудженої та адвоката на підтримку апеляції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину при наведених у вироку обставинах, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, яким дано належну правову оцінку.

З показів засудженої ОСОБА_2 видно, що 10 лютого 2005 року у вечірній час вона, ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_7, а також неповнолітні ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10 знаходились в належній ОСОБА_5. квартирі АДРЕСА_2. ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вживали спиртні напої, а згодом до них приєднався ОСОБА_13. Між нею та власником квартири ОСОБА_5, який в стані алкогольного сп'яніння лежав на дивані, виникла сварка під час якої останній образив її. У відповідь вона, стягнувши ОСОБА_5 з дивану, двічі вдарила долонею по обличчю. Потім ОСОБА_3. нанесла потерпілому удар ногою в обличчя. Більше вони ОСОБА_5. тілесних ушкоджень не наносили. 11 лютого 2005 року від ОСОБА_7 їй стало відомо про смерть потерпілого. Вважає, що причиною смерті ОСОБА_5 стали тілесні ушкодження, які йому напередодні наніс ОСОБА_11.

Між тим, допитані в судовому засіданні очевидці несумісного з життям побиття ОСОБА_5 спростували її покази і викрилиОСОБА_2 у його вчиненні.

Так, засуджена ОСОБА_3. підтвердвши факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5. пояснила, що між останнім та ОСОБА_2. 10 лютого 2005 року у вечірній час дійсно мав місце конфлікт, в ході якого ОСОБА_2. наносила багаточисельні удари потерпілому з яких вона пам'ятає удари по обличчю та ногою по сідниці. Скільки всього ударів нанесла ОСОБА_2. ОСОБА_5. вона не пам'ятає, оскільки перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Вона також нанесла удар потерпілому ногою в підборіддя. Через деякий час вона пішла з квартири потерпілого і повернулась туди близько 2 години 11 лютого 2005 року разом з ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_9. показав, що 10 лютого 2005 року перебував у квартирі ОСОБА_5, де разом з іншими розпивали спиртні напої. Хто саме бив потерпілого не бачив, оскільки від вжитої кількості спиртного, заснув. Вранці 11 лютого 2005 року виявив, що ОСОБА_5 мертвий. Зі слів ОСОБА_13 йому стало відомо, що потерпілого побила ОСОБА_2. пізніше його син ОСОБА_9. повідомив про побиття ОСОБА_2. ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_9. пояснив, що 10 лютого 2005 року він зайшов у квартиру ОСОБА_5 до свого батька, який в стані алкогольного сп'яніння спав, а ОСОБА_2. з ОСОБА_10 в іншій кімнаті сильно били, лежачого на полу ОСОБА_5, який просив не бити його. Він разом з ОСОБА_13 відтягнулиОСОБА_2 та ОСОБА_10 від потерпілого, після чого засуджена заспокоїлась. В його присутності ОСОБА_3. ОСОБА_5 не била.

З показів ОСОБА_14 видно, що 10 лютого 2005 року він перебував у квартирі ОСОБА_5 На обличчі останнього були синці, так як напередодні його побив ОСОБА_11 ОСОБА_2. перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Він був очевидцем того, як ОСОБА_2. нанесла потерпілому два удари рукою по обличчю. ОСОБА_3. нанесла ОСОБА_5. один удар ногою . Більше ОСОБА_5 ніхто не бив.

Свідок ОСОБА_12 показав, що вночі 11 лютого 2005 року він разом з ОСОБА_3. прийшли в квартиру де проживав ОСОБА_5. Останній спав в коридорі на підлозі поруч з ванною кімнатою. ОСОБА_2. та ОСОБА_7спали в кімнаті на дивані, а ОСОБА_6. - в кріслі. Він підійшов до потерпілого, підняв його, положив на диван і залишив помешкання.

Свідок ОСОБА_11 показав, що 9 лютого 2005 року у вечірній час він разом з ОСОБА_2. та ОСОБА_15 розпивали спиртні напої. Близько 24 години ОСОБА_2. привела в його квартиру ОСОБА_5. Між ним та останнім виникла суперечка в ході якої він наніс потерпілому удар кулаком в ліву частину обличчя та розбив скло в дверях іншої кімнати. Більше ОСОБА_5 він не бив.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він разом з матір'ю ОСОБА_2. знаходився в квартирі ОСОБА_5, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і впав. ОСОБА_2. ударів потерпілому не наносила. Він бачив, що потерпілого бив незнайомий чоловік.

Свідок ОСОБА_16 показав, що він був очевидцем того, як ОСОБА_11 бив ОСОБА_5, а ОСОБА_2. їх розбороняла.

З показів судово-медичного експерта ОСОБА_17 вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита черепно-мозкова травма, яка виникла за 7-8 годин до настання смерті. Переломи ребер у потерпілого виникли за 24-32 години до настання смерті і в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не знаходяться.

Об'єктивно вина засудженої підтверджується даними висновку експерта НОМЕР_1, згідно якого тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоків тильної поверхні правої кисті, лівої бокової поверхні грудної клітини, колото-різаної рани правого передпліччя, саден чола справа та підборіддя відносять до категорії легких тілесних ушкоджень і в даному випадку не мають причинного зв'язку із настанням смерті.

Тілесне ушкодження у вигляді гематоми правої сідниці має ознаки легких тілесних ушкоджень, що у живої людини могло спричинити короткочасний розлад здоров'я. Вказане тілесне ушкодження не має причинного зв'язку із настанням смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді переломів 4 та 5 ребер справа по середньо-ключичній лінії та 7 ребра зліва по лопат очній лінії мають ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент нанесення, які у живої людини могли спричинити тривалий розлад здоров'я. В даному випадку вказані тілесні ушкодження не мають причинного зв'язку із настанням смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді субдуральної гематоми 300 мл, численних вогнищевих субарахноїдальних крововиливів та забоїв речовини головного мозку, з місцями прикладання травмуючої сили у вигляді субкон'юктивальних крововиливів обох очей, масивного кровопідтьоку лівої половини обличчя та волосистої частини голови, кровопідтьоку правої підочної ділянки, крововиливу на внутрішній поверхні м'яких тканини голови в лівій лобно-скроневій ділянці, ускладнились значним набряком, набуханням та стисненням головного мозку, які і явились безпосередньою причиною смерті, а тому мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення (а.с. 140-143).

Згідно висновку експерта НОМЕР_2, поширений субарахноїдальний крововилив в головний мозок та забій головного мозку в ділянках головного мозку правої півкулі, лівої півкулі, вароліївого мосту могли виникнути одночасно або з невеликим проміжком часу і не менше як за 7-8 годин до смерті. Крововилив у м'які тканини в області перелому 7 ребра зліва міг виникнути не менше як за 24-32 години до смерті (а.с. 12).

Згідно актів амбулаторних судово-психіатричних експертиз ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є осудними, душевними захворюваннями не страждають і не страждали такими на момент скоєння інкримінованого їм злочину, а тому вони могли та можуть усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (а.с. 123-124, 126-127).

Факт скоєння злочину засудженими підтверджується даними протоколу огляду місця події від 12 лютого 2005 року (а.с. 4-5).

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, в тому числі покази засуджених та очевидців події в стадії досудового слідства, місцевий суд дав їм належну оцінку, в зв'язку з чим прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини саме ОСОБА_2 у заподіянні ОСОБА_5. тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, вірно кваліфікувавши її дії за ст. 121 ч.2 КК України Колегія суддів вважає, що судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.

Призначене судом покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для її виправлення та перевиховання. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, конкретні обставини справи, її активну роль у злочині та наслідки, що настали.

Підстав для скасування вироку, його зміни чи пом'якшення покарання стосовно ОСОБА_2апеляційна інстанція не знаходить.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Деражнянського районного суду від 19 червня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, її апеляцію - без задоволення.

Головуючий-суддя /підпис/ Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                      С.В. Козачок