справа № 208/1965/25

№ провадження 1-кп/208/969/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

за участю захисника: адвоката ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

за участю обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №62025050010006134 від 08.02.2025 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ряснопіль Березівського району Одеської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, проходить військову службу на посаді навідника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, з повною середньою освітою, раніше не судимого, неодруженого, має на утримані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05:30 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді навідника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 28.01.2025 о 14:53 хв., перебуваючи на території одного з приватних будинків в населеному пункті Горіхове, Покровського району, Донецької області, відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 №БР-523/287дск. КСП – Новопавлівка від 27.01.2025, яке винесено на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади Збройних сил України полковника ОСОБА_7 , №БР-1/467дск від 26.01.2025, що було доведено командиром 2 роти НОМЕР_2 механізованого батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_8 , згідного до якого, навіднику 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_5 до 22:00 год. 28.01.2025 необхідно вибути до населеного пункту Срібне, Покровського району, Донецької області для відновлення та закріплення ПВ «Мак» – чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого    ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 402 КК України як непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Під час судового провадження між прокурором та обвинуваченим за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 11.02.2025, відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до умов наданої угоди, прокурор та обвинувачений уклали цю угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 402 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а також взяв на себе зобов`язання надавати під час судового розгляду цього кримінального провадження показання, які викривають його протиправні дії. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 4 ст. 402 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, а також із застосуванням ст. 62 КК України - заміною 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. В угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор   просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.

Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глави 35 КПК України.

ІІІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття та беззастережне визнання винуватості.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, його наміри щодо подальшого проходження військової служби з метою обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Разом із цим суд приймає до уваги, що обставини, які обтяжують покарання, відсутні, а наведені вище пом`якшуючі покарання обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Тому, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що є підстави для застосування положень ст. 69 КК України і можливо перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення. Тому обвинуваченому необхідно призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, із подальшою заміною на підставі положень ст. 62 КК України цього покарання на 1 (один) рік 6 (шість) місяців тримання у дисциплінарному батальйоні. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.02.2025, укладену між прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5   визнати винним за ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 62 КК України замінити призначене ОСОБА_5 покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі на один рік шість місяців тримання у дисциплінарному батальйоні.

Строк відбування покарання   ОСОБА_5   обчислювати з моменту його фактичної затримки з 03.04.2025.

Запобіжний захід   ОСОБА_5   до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання   ОСОБА_5  строк попереднього ув`язнення в період часу з 03.04.2025 по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1.обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2.прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

               Суддя                                         ОСОБА_1