12.02.2025 Єдиний унікальний номер 205/14831/24

Єдиний унікальний номер № 205/14831/24

Провадження № 2/205/666/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року                   м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2024 року до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позов обґрунтовано тим, що з 06.09.2023 року по 01.07.2024 року позивач перебувала у трудових відносинах з АТ «Дніпроважмаш». Наказом № 738к/тр від 26.06.2024 року позивача звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку трудового договору. При звільненні відповідач не провів розрахунок з позивачем по заборгованості за заробітною платою. Відповідач не виплатив заробітну плату за травень 2024 року в сумі 13 569,69 грн. (сума після відрахування податків та обов`язкових платежів). Середньоденна зарплата позивача становить 828,64 грн., а середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.07.2024 року по 30.10.2024 року становить 68 777,12 грн.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача заборгованість за заробітною платою в сумі 13 569,69 грн., а також середню заробітну плату за затримку розрахунку за період з 02.07.2024 року по 30.10.2024 року в сумі 68 777,12 грн. та по день ухвалення рішення суду з розрахунку, що середньоденна заробітна плата складає 828,64 грн. з відрахуванням податків та обов`язкових платежів.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.11.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Бурчак П.І. письмово просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Заперечень щодо заочного розгляду справи не надав.

Представник відповідача – АТ «Дніпроважмаш» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, однак, про причини неявки суд не повідомив. 02.01.2025 року отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію матеріалів позову, але у строк, встановлений ухвалою суду, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд постановив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що позивач з 06.09.2023 року по 01.07.2024 року позивач перебувала у трудових відносинах з АТ «Дніпроважмаш».

Наказом № 738/к/тр від 01.07.2024 року позивача звільнено у зв`язку з закінченням строку трудового договору.

Згідно з довідкою АТ «Дніпроважмаш» № 65 від 11.12.2024 року заборгованість по заробітній платі (за травень 2024 року) ОСОБА_1 становить 16 856,76 грн. (після утримання податків до сплати 13 569,69 грн.)

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Позивача звільнено 01.07.2024 року, але виплата заборгованості за липень 2024 року здійснювалися відповідачем до подання позову, про що зазначено в позові та не спростовано відповідачем. Враховуючи викладене, звернувшись з даним позовом до суду 31.10.2024 року, позивач строк на подання позову не пропустив.

У позові просить стягнути з відповідача заборгованість за заробітною платою в розмірі 13 569,69 грн. (сума вказана після утримання податків).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаної вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 13 569,69 грн. (сума вказана після утримання податків).

Вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача середньої зарплати за час затримки розрахунку, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У позовній заяві позивач просить стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 02.07.2024 року по день ухвалення судом рішення.

В силу абз. 3, 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з абз. 1 п. 8 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати, обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.

Позивачем розраховано середньоденну заробітну плату в розмірі 828,64 грн., виходячи з даних розрахункових листків за травень та червень 2024 року, на що відповідач заперечень не надав, суму не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Враховуючи ч. 1 ст. 117 КЗпП України, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 02.07.2024 року по 02.01.2025 року, складає 153 298,40 грн. (185 днів х 828,64 грн.).

Позов в частині вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 02.01.2025 року по день ухвалення рішення задоволенню не підлягає з огляду на законодавче обмеження періоду шістьма місяцями.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує згідно зі ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заробітної плати, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 1 211,20 грн. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 47, 94, 115-117, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ: 00168076, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 13 569,69 грн. (сума вказана після утримання податків), а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.07.2024 року по 02.01.2025 року в розмірі 153 298,40 грн.

В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         Н.Г.Остапенко