КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2011 № 13/5026/961/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Рудченка С.Г.
при секретарі: Помаз І.А.
у відкритому судовому засіданні,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Дорошенко С.О.
від відповідача за первісним позовом: Юдицький О.В.
від третьої особи на стороні позивача за первісним позовом: ОСОБА_2
від третьої особи на стороні позивача за зустрічним позовом: не з’явився
від третіх осіб на стороні відповідача за зустрічним позовом:
1.ОСОБА_2
2.не з’явився
3.не з’явився
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром»
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій – 2000»
на рішення господарського суду Черкаської області
від 21.06.2011 року (дата підписання – 23.06.2011 року)
у справі № 13/5026/961/2011 (суддя – Скиба Г.М.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром»
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій – 2000»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»
про визнання права власності на майно
за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій – 2000»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Корсунь – Шевченківська районна інспекція Державного технічного нагляду
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»
2. Фізична особа – ОСОБА_1
3. Товарна біржа «Смілянська біржа Джі-Пі-Ай»
про визнання права власності на майно
Суть рішення і апеляційної скарги:
У квітні 2011 року ТОВ «Цукорпром» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до СТОВ «Обрій – 2000», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Приват Агро-Черкаси», про визнання права власності на майно, а саме: машини та сільськогосподарську техніку, вказану у прохальній частині позовної заяви.
У травні 2011 року СТОВ «Обрій – 2000» звернулося до господарського суду Черкаської області з зустрічним позовом до ТОВ «Цукорпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Корсунь – Шевченківська районна інспекція Державного технічного нагляду, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси», Фізична особа – ОСОБА_1, Товарна біржа «Смілянська біржа Джі-Пі-Ай», про визнання права власності на майно, а саме: машини та сільськогосподарську техніку, вказану у прохальній частині зустрічної позовної заяви.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.06.2011 року (дата підписання – 23.06.2011 року) у справі № 13/5026/961/2011 (суддя – Скиба Г.М.) у первісному позові відмовлено повністю. У зустрічному позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Цукорпром» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення суду першої інстанції в частині відмови у первісному позові скасувати та прийняти нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю, в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає про помилковість висновку місцевого господарського суду першої про те, що оскільки рухоме майно СТОВ «Обрій-2000» станом на 30.04.2004 року перебувало в податковій заставі, що є відомостями публічного характеру, тому ТОВ «Цукорпром» мало бути обізнаним про це.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2011 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.11.2011 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, СТОВ «Обрій-2000» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення суду першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові скасувати та прийняти нове, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю, в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.11.2011 року.
У судове засідання 09.11.2011 року з’явилися представники позивача, відповідача та третьої особи - ТОВ «Приват Агро-Черкаси», представники інших третіх осіб у призначене судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи - ТОВ «Приват Агро-Черкаси», Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2004 року членом біржі ПП ОСОБА_1, діючим в інтересах СТОВ «Обрій-2000» (продавець), та членом біржі ПП ОСОБА_3., діючим в інтересах ТОВ «Торговий Дім «Олександрія-Хліб» (покупець), були укладені договори купівлі-продажу: навантажувача моделі ПТС-77, 1988 року випуску, навантажувача моделі ПТС-77, 1987 року випуску, навантажувача моделі ПТС-77, 1989 року випуску, навантажувача моделі ПТС-77, 1991 року випуску, навантажувача моделі ПТС-77, 1992 року випуску, навантажувача моделі ТЛ-3, 1984 року випуску, екскаватора моделі ЕО-2621, 1992 року випуску, бульдозера моделі ДТ-75, 1991 року випуску, трактора моделі МТЗ-80, 1976 року випуску, трактора моделі МТЗ-80Л, 1979 року випуску, трактора моделі ЮМЗ-6АКЛ, 1990 року випуску, трактора моделі ЮМЗ-6, 1989 року випуску, сільськогосподарської та спецтехніки внутрішнього користування, а саме: причепа тракторного 2ПТС4, 1986 року виготовлення, заводський НОМЕР_1; причепа тракторного 2ПТС4, 1980 року виготовлення, заводський НОМЕР_2; причепа тракторного 2ПТС4, 1986 року виготовлення, заводський НОМЕР_3; підборщика буряків СПС 4, 2 1991 року виготовлення, заводський № 06141; буртоукладочної машини К65 М 2БК, 1982 року виготовлення, заводський № б/н; буртоукладочної машини К65 М 2БК, 1983 року виготовлення, заводський № 2215; буртоукладочної машини К65 М 2БК, 1985 року виготовлення, заводський № б/н.; буртоукладочної машини К65 М 2БК, 1986 року виготовлення, заводський № 1962; крана грейферного РДК 160, 1983 року виготовлення, заводський № 2123; крана грейферного РДК 160, 1987 року виготовлення, заводський НОМЕР_6; бульдозера С100, 1991 року виготовлення, заводський НОМЕР_5, двигун б/н; автопогрузчика 40814, 1990 року виготовлення, заводський № 38882, двигун НОМЕР_4.
Як встановлено місцевим господарським судом, 30.04.2004 року членом біржі ПП ОСОБА_1, діючим в інтересах ТОВ «Торговий Дім «Олександрія-Хліб» (продавець), та членом біржі ПП ОСОБА_3., діючим в інтересах ТОВ «Цукорпром» (покупець), були укладені договори купівлі-продажу вищевказаної сільськогосподарської техніки.
Як слідує зі змісту позовної заяви, зазначена техніка 30.04.2004 року була отримана позивачем, що підтверджується видатковою накладною № ТД-160 від 30.04.2004 року.
На виконання п. 3 вказаних договорів купівлі-продажу ТОВ «Цукорпром» платіжним дорученням № 112 від 13.08.2004 року перерахувало ТОВ «Торговий дім «Олександрія-Хліб» грошові кошти в сумі 139 579,08 грн. в рахунок оплати сільськогосподарської техніки.
Крім того, частину сільськогосподарської техніки в кількості 13 одиниць, яка підлягала державній реєстрації в органах державного технічного нагляду, 30.04.2004 року було зареєстровано Корсунь-Шевченківською районною інспекцією Держтехнагляду за ТОВ «Цукорпром», про що видано відповідні свідоцтва серії АБ №№ 008414 – 008426.
Як слідує зі змісту позовної заяви, звертаючись до господарського суду, ТОВ «Цукорпром» зазначило, що його право власності на вказану техніку не визнається та оспорюється СТОВ «Обрій-2000», яке знаходиться в стадії банкрутства, про що свідчить подання останнім до господарського суду позову про визнання недійсними договорів поручительства та договорів купівлі-продажу та позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому позивач, посилаючись на ст. 392 ЦК України, просив визнати за ним право власності на спірну техніку.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ «Обрій-2000» звернулося до господарського суду Черкаської області до СПД - фізичної особи ОСОБА_1, ТОВ «Торговий дім «Олександрія-Хліб», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, – Товарна біржа «Смілянська біржа «Джі-Пі-Ай», Державна податкова інспекція в Корсунь-Шевченківському районі про визнання недійсними договорів доручення та договорів купівлі-продажу, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ «Цукорпром» до СТОВ «Обрій-2000» про стягнення 49 641,00 грн., за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ «ПриватАгро – Черкаси» до СТОВ «Обрій-2000» про стягнення 42 000,00 грн. моральної шкоди.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.12.2010 року у справі № 17-01/2387, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року, позовні вимоги СТОВ «Обрій-2000» задоволено повністю, визнано недійсними спірні договори доручення та договори купівлі-продажу. У позові ТОВ «Цукрпром» та ТОВ «ПриватАгро – Черкаси» відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року вказані рішення господарського суду Черкаської області та постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 17-01/2387 в частині визнання недійсними договорів доручення та договорів купівлі-продажу скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. В решті рішення та постанову залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.08.2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 13/5026/961/2011.
Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ «Обрій-2000» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Цукорпром» про витребування майна, а саме: спірної сільськогосподарської техніки.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.07.2007 року у справі № 03/3244-5/129 у позові відмовлено повністю.
СТОВ «Обрій-2000» та ТОВ «Цукорпром» звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на зазначене рішення суду першої інстанції. Апеляційне провадження з розгляду вказаних скарг у справі № 03/3244-5/129 не закінчене.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним (недобросовісний набувач).
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Таким чином, та обставина, що позивач є володільцем майна, придбаним за відплатним договором, а також те, що останній є добросовісним набувачем вказаного майна, за змістом наведених норм не свідчить про те, що він є власником майна.
При цьому, колегією суддів враховано, що тільки після встановлення у спорі про витребування майна добросовісності набувача та неможливості власника витребувати це майно, останній в подальшому може захистити своє право володіння, користування та розпорядження цим майном від осіб, які порушують це право. Встановлення добросовісності набувача буде однією з підстав виникнення в подальшому права власності у позивача на спірне майно.
Колегія суддів вважає неспроможним та таким, що підлягає виключенню з мотивувальної частини, висновок місцевого господарського суду про те, що ТОВ «Цукорпром» належними доказами не довело свою добросовісність як набувача спірного майна, оскільки договори купівлі-продажу спірної техніки визнано недійсними, з огляду на те, що по-перше, факт добросовісності набувача має встановлюватися у спорі про витребування майна, а по-друге, сам по собі факт визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірної техніки не свідчить про недобросовісність набувача та можливість витребування майна у останнього.
Заявляючи зустрічні позовні вимоги до ТОВ «Цукорпром» про визнання права власності, СТОВ «Обрій-2000» посилалось на те, що все рухоме та нерухоме майно останнього було обтяжено податковою заставою, зареєстрованою в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна Корсунь-Шевченківською МДПІ Черкаської області, та вибуло з володіння власника поза його волею, а відтак ТОВ «Цукорпром» не є добросовісним набувачем.
Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів, у який позивач може звертатися до суду за захистом свого порушеного права, зокрема, йдеться про визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту наведених норм вбачається, що визнання права власності є способом захисту наявного у позивача в силу приписів законодавства права на майно, зокрема, від його невизнання чи оспорювання іншими особами.
Оскільки, на думку позивача, мало місце порушення його права власності шляхом вибуття спірного майна з володіння, користування та розпорядження останнього, колегія суддів вважає, що вимога про визнання права власності не є тим способом захисту порушених прав, з яким закон пов’язує їх відновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, вимога СТОВ «Обрій-2000» про визнання права власності на спірне майно в порядку ст. 392 ЦК України сама по собі не є належним способом захисту порушеного права власності останнього у даному спорі, оскільки не відновлює таке право позивача, зокрема, право користування та розпорядження майном.
При цьому, колегія суддів зазначає, що така вимога може бути заявлена у спорі про витребування майна з чужого незаконного володіння як правопідтверджуюча, однак, не правовстановлююча.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що обрання СТОВ «Обрій-2000» неналежного способу захисту свого порушеного права є підставою для відмови в зустрічному позові.
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду Черкаської області від 21.06.2011 року у справі № 13/5026/961/2011 та задоволення апеляційних скарг ТОВ «Цукорпром» і СТОВ «Обрій – 2000».
В силу ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладаються на апелянтів.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром» залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій – 2000» залишити без задоволення.
3.Рішення господарського суду Черкаської області від 21.06.2011 року у справі № 13/5026/961/2011 залишити без змін.
4.Матеріали справи скерувати до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Кропивна Л.В.
Рудченко С.Г.