справа № 2-59

                                                                                                                      2008 рік          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року Центрально-Міський районний суд м.Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                      Максимова М.Т.

при секретарях                                           Улещенко Г.В., Воробєй О.Л.,

 Богославської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Макіїввугілля», Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області «Про встановлення факту та внесення змін  до відомостей про умови праці» ,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Макіїввугілля», Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області  та просить суд встановити факт того, що маса вантажу, що переміщувалась ним індивідуально при роботі на шахті ім..Бажанова машиністом бурового станку, машиністом бурової установки складала від 50 до 80 кг. на відстань від 100 до 150 метрів, періодичний сумарний підйоми вантажу за зміну складав до 450 кг. та зобов'язати відповідачів внести відповідні зміни у довідки про його умови праці.

В позові вказано, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах  з шахтою Бажанова ДП «Макіїввугілля» з 26.06.1972 року по 20.09.2006 року і був звільнений  в зв'язку із виходом на пенсію. З 1993 року в позивача почала боліти спина і йому був поставлений діагноз: «хронічна вертеброгенна мієладікулопатія з легким   ніжнім пара парезом, вираженим суглобо-тонічним, умереним  корешковим синдромом». Вказана хвороба у ОСОБА_1., на його думку, розвилась в зв'язку з тяжкими умовами праці. Однак, відповідачами йому були надані відомості про умови праці, які не відповідають дійсності, бо  в них вказано, що маса вантажу, що переміщувалась ним індивідуально не перевищувала 20 кг. на відстань до 100 метрів. Вказані обставини не відповідають дійсності, бо працюючи машиністом бурового станку, машиністом бурової установки ним фактично виконувалась робота гірничоробочого та він переміщував труби різної ваги і індивідуально їм переміщувався вантаж  вагою від 50 до 80 кг. на відстань від 100 до 150 метрів 5-6 разів за 1 зміну.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Представник ДП «Макіїввугілля» позов не визнав та пояснив, що позивач працював машиністом бурової установки та машиністом підземних установок та у його обов'язки не входило пересування вантажу- труб.  Вказану роботу виконували гірничноробочі. Крім того, навіть, якщо ОСОБА_1 й переносив труби, як він вказує, то він переносив іх не один, не такою вагою і не на таку відстань. На кожній ділянці є спеціальні прилади для пересування труб- лебьодки, площадки, жак, тощо.

Представники Макіївської міської СЕС та Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ц-Міському районі м.Макіївки не заперечували проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП  «Макіїввугілля» і працював з 14.07.1979 року по 31.08.1989 року -машиністом бурового станку, з 01.09.1989 року по 31.08.2005 року- машиністом бурової установки, а з 01.09.2005 року по 20.09.2006 року- машиністом підземних установок та був звільнений за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 16-21).

З 1993 року позивач захворів і йому був поставлений діагноз хронічна вертеброгенна мієладікулопатія з легким   ніжнім пара парезом, вираженим суглобо-тонічним, умереним  корешковим сіндромом, що  підтверджується  виписками з амбулаторної карти та історіями хвороби (а.с.8-15).

З відомостей про умови праці  ОСОБА_1., наданого ВО ш.ім.Бажанова ДП «Макіїввугілля» від 18.12.2006 року вбачається, що у п.4.1 «фактори фізичного навантаження» вказано:  маса вантажу, що переміщується індивідуально до 20 кг. на відстань до 100 метрів; вантажі, що переміщуються: бурові штанги в межах робочого місця, дерев'яні шпали підмостку бурового станку, обрізки металевих труб, гофрировані   рукава, засува  дегазаційних свердловин ; періодичний сумарний підйом вантажу за зміну  до 150 кг.  Данні виробничої санітарії: робітники не були забезпечені протирадікулітними поясами та антифонами. (а.с.35-37).

Відповідно до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1. від 18.01.2007 року, наданої Макіївською міською СЕС  позивач виконував припустиму по важкості роботу, тобто, при роботі машиністом бурової установки  маса вантажу, що переміщувалась позивачем індивідуально до 20 кг. при припустимому 30 кг. Вантаж переміщувався на відстань до 100 метрів. Сумарний підйом вантажу за зміну до 150 кг. (а.с.6-7).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що  він знає позивача, бо працював з ним разом на шахті Бажанова і також працював машиністом бурового станку та бурової установки біля 20 років. Їх робота складалась з того, що необхідно було пробурити свердловини- ніжні та верхні та поєднати з трубами для відсосу газу. При цьому використовувались труби діаметром від 6 до 12 дюймів. В залежності від діаметру труб їх переносили від 2 до 6 робітників з міста відгрузки до місця монтажу. При цьому, труби також носили й машиністи бурових станків та установок, бо завжди не вистачало гірничноробочих, які й повинні були це робити.  Труби носили власноруч, бо раніше лебьодки  не використовували, бо було заборонено в шахті користуватися електрикою.

Свідок ОСОБА_3. дав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4. суду пояснив, що  він працює на ОП шахта ім..Бажанова ДП «Макіїввугілля»  помічником начальника дільниці з техніки безпеки. Машиніст бурової установки займається бурінням дегазаційних свердловин для відкачки газу з виробітки.  На початку зміни машиніст та 2 помічника повинні перевірити закріплення  бурової установки,  обладнання та техніку безпеки, після цього вони беруть штангу вагою до 10 кг. та вставляють у борову установку. Після того, як свердловина буде пробурена, процес починається спочатку. За всю зміну робітники підіймають штангу вагою від 10 до 12 кг. та обсадні труби - 15 кг. і більш нічого. Важкого вони не підіймають та не переносять. Демонтажем труб машиніст бурової установки не займається. Цю роботу виконують гірничноробочі  підземні за допомогою лебьодок та інших допоміжних приладів.

З наданих суду табуляграм видно, що впродовж 1980-1981 років ОСОБА_1 отримував доплату за сумісництво професій машиніста та гірноробочого  під кодом 105 (доплата за сумісництво посад), що підтверджує доводи позивача в той частині, що ним дійсно виконувались за сумісництвом роботи гірноробочого з монтажу та демонтажу дегазизаційних трубопроводів.(а.с.88-91).

Відповідно до довідки шахти ім..Бажанова  на підприємстві для прокладки дегазаційних  трубопроводів  використовувались  труби умовним діаметром 150,200,250 та 300 мм. (6,8,10, та 12 дюймів відповідно).

В залежності від товщини стінки труб вага 1 погонного метра труби складає: з умовним діаметром 6 дюймів (150 мм.) від 16,37 кг. до 22,64 кг.; з діаметром  8 дюймів ( 200 мм.)- 33,5 кг.; з діаметром 10 дюймів (250 мм.)-46,76 кг.; діаметром 12 дюймів (300 мм.)- 62 кг. Тому, виходячи з того, що довжина  дегазизаційних труб складала 5-6 метрів, то вага 1 труби була такою: діаметром 6 дюймів- від 97 кг. до 117 кг.; діаметром 8 дюймів- від 167 кг. до 201 кг.; діаметром 10 дюймів- від 233 кг. до 280 кг.; діаметром 12 дюймів - від 310 кг. до 372 кг.

Про те, що позивач фактично виконував роботу як машиніста бурової установки, так і гірничоробочого, та займався підняттям та переносом дегазизаційних труб, при цьому вага переміщуваного вантажу була значно більше, ніж та, яка вказана в відомостях, наданих шахтою, підтверджується, окрім стверджень самого позивача та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також наданою суду наглядовою картою гірничноробочого шахти Бажанова від 07.10.2007 року при виконанні робіт з вигрузки та доставки дегазаційних труб діаметром 10 дюймів (250 мм.).(а.с.______).

З цієї карти видно, що цією роботою займалися від 2 до 6 людей. При чому, довжина труб складала 5 метрів; кількість труб складала 6 штук. Не дивлячись на те, що згідно даних карти роботи виконувались за допомогою лебьодки та ЖАКу, відгрузка труб проводилась вручну (а.с.112).

У примітці до карти вказано, що вага 1 погонного метру труби діаметром 10 дюймів (250 мм.) і товщиною 6 мм. складає 31,52 кг. Однак, суд вважає, що для підрахунку ваги труби такого діаметру  необхідно брати вагу 1 погонного метру не 31,52 кг., а 46,76 кг., яка вказана в офіційній довідці  шахти (а.с.______). В такому разі вага труби довжиною 5 метрів буде складати: 46,76 кг.х5=233,0 кг., а довжиною 6 м. ії вага складатиме: 46,76кг.х6м.=280 кг. Тому, при підйомі та переміщені вчотирьох труби цього діаметру довжиною 5 метрів на кожного робітника буде приходитись по 58,2 кг., а довжиною 6 м. вага на кожного складатиме по 70 кг. При підйомі та    переміщенні вшістьох цієї труби довжиною 5 метрів вага вантажу на 1 робітника буде складати 39 кг., а довжиною 6 м.-ити46,7 кг., що видно з раніше наведених розрахунків.

Якщо трубу діаметром 8 дюймів та вагою 167 кг. чи 201 кг. переносило 4 людини, то на кожного з них приходилась вага:167 кг.: 4=41,8 кг. чи 201 :4=50,2 кг. Якщо трубу діаметром 10 дюймів та вагою 233 кг. чи 280 кг. переносили 4 чоловіка, то на кожного з них приходилось : 233:4=58,2 кг. чи 280 :4 =70 кг. А якщо цю трубу діаметром 10 дюймів переносли 6 чоловік, то на кожного з них приходилось: 233 кг.:6=39 кг. чи 280 кг.:6=46,7 кг. Якщо трубу діаметром 12 дюймів та вагою 310 кг. чи 372 кг. переносли 6 чоловік, то на кожного з них приходилось: 310 кг.:6=51,7 кг. чи 372:6=62 кг.

Таким чином, слід вважати, що в разі переноски дегазизаційних труб робітниками на собі, без допомоги механічного обладнання, на кожного з них приходилась вага від 40 до 70 кг. в залежності від діаметру переносимих труб. 

З цієї ж наглядової карти видно, що при монтажі труб робітники користуються ЖАКом, який носять з собою. Вага ЖАКу  складає 25  кг. Судом встановлено, що ЖАК носить один робітник, чергуючись з іншими.

Разом з тим, суд вважає, що вага вантажу, що переміщував позивач, складала не від 50 до 80 кг., як він вказує, а приблизно від 45 до 50 кг., але ніяк не 20 кг., як вказано у  довідці про умови праці ОСОБА_1.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що переміщення вантажу робочими за зміну відбувалось 6-7 разів. У вищевказаній наглядовій карті йдеться про монтаж 6 труб за зміну. Тому сумарний підйом вантажу позивача за зміну складав приблизно 50 кг. (індивідуальний підйом вантажу) х6 = 300 кг., чи 50 кг. х7= 350 кг.

Відстань, на яку переміщувався вантаж позивачем - 100-150 метрів сторонами не оскаржується і суд приймає цей показник, як належний.

Тому, суд вважає за необхідне зобов'язати ОП шахта ім..Бажанова ДП «Макіїввугілля»  та Макіївську міську санітарно-епідеміологічну станцію Донецької області внести  вищенаведені дані у відомості про умови праці від 18.12.2006 року № 02\410 та інформаційну довідку про умови праці від 18.01.2007 року № 175\03.3 відповідно.

Керуючись ст.ст. 11,60,130,174,209,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст. 256-258 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов  ОСОБА_1. - задовольнити частково.

Встановити факт того, що маса вантажу, що переміщував ОСОБА_1 індивідуально при роботі  машиністом бурового станку та машиністом бурової установки за 1 зміну роботи складала від 45 до 50 кг. на відстань від 100 до 150 метрів; сумарний підйом вантажу за одну зміну 300-350 кг.

Зобов'язати ОП шахта ім..Бажанова ДП «Макіїввугілля»  та Макіївську міську санітарно-епідеміологічну станцію Донецької області внести  ці дані в відомості про умови праці від 18.12.2006 року № 02\410 та інформаційну довідку про умови праці від 18.01.2007 року № 175\03.3 відповідно.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, а апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви.

Суддя:                                             М.Т.Максимов