1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7491/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

при секретарі – Пехота М.О.,

за участю:

представника позивача -Мещеряков В.С.,

представника відповідача - Мороз С.В.,

представників третіх осіб - Житник Ю.В., Величко Ю.Д., Міняйло Г.Ю., Жарий С.І., Амельохіна Н.М., Черненко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ Конструкціон" до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, треті особи: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"; ДПІ у м. Полтаві; ТОВ "Спецтехстрой"; ТОВ "Полтаваліфт"; Полтавське комунальне автотранспортне підприємство № 1628; ТОВ "Грандбудпостач"; ТОВ "Студія "Місто"; Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві"; Філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава", "Корпорація "Полтавабудінвест", про скасування постанови та звільнення майна з під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРФ Конструкціон", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області,  третя особа - "Корпорація "Полтавабудінвест", про скасування постанови та звільнення майна з під арешту.

У своїй позовній заяві позивач просив скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про накладення арешту на нежитлову будівлю (торговий комплекс ринку) загальною площею 102,2 кв.м. та земельну ділянку площею 1014 кв.м., що розташована по вул. Зигіна, 19-А, кадастровий номер 5310136400:14:001:0028 та звільнити зазначене майно з під арешту.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що працівниками Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області 22 серпня 2011 року складено акт опису й арешту майна боржника Корпорації "Полтавабудінвест", відповідно до якого накладено арешт на нежитлову будівлю (торговий комплекс ринку) загальною площею 102,2 кв.м. та земельну ділянку площею 1014 кв.м., що розташовані по вул. Зигіна, 19-А. ТОВ "АРФ Конструкціон". Накладення арешту на зазначене майно позивач вважає незаконним і таким, що порушує його права та інтереси, оскільки майно належить йому, а не боржнику за виконавчим провадженням.

На доведення цього позивач вказав, що відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 09.11.2010 року у справі 25/165 про затвердження мирової угоди між ТОВ "АРФ Конструкціон" та Корпорацією "Полтавабудінвест", арештоване майно було передано у власність ТОВ "АРФ Конструкціон". Так, 15 листопада 2010 року підписано акти прийому-передачі відповідної нежитлової будівлі та земельної ділянки. Станом на дату винесення Господарським судом Полтавської області ухвали про затвердження мирової угоди, вказана вище нежитлова будівля та земельна ділянка не перебували під арештом чи забороною, щодо них не велися судові спори, вони не заставлені, у податковій заставі не перебували, відносно них не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, як юридичні адреси вони не використовувалися, треті особи не мали на них прав, що було зафіксовано в п. 5 мирової угоди та підтверджувалося витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 28750508 від 06.10.2010 року, витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 28750694 від 06.10.2010 року та витягом з Державного обтяження рухомого майна про податкові застави № 28750567 від 06.10.2010 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"; ДПІ у м. Полтаві; ТОВ "Спецтехстрой"; ТОВ "Полтаваліфт"; Полтавське комунальне автотранспортне підприємство № 1628; ТОВ "Грандбудпостач"; ТОВ "Студія "Місто"; Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві"; Філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава" (юридичні особи, що є стягувачами у зведеному виконавчому провадженні, за яким накладено оскаржуваний арешт на майно).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Надав пояснення, за змістом аналогічне вищевикладеному обгрунтуванню позову. Стверджував при цьому, що право власності на заарештоване майне перейшло до ТОВ "АРФ Конструкціон" та наразі завершується процедура оформлення права власності у відповідних реєстраційних службах.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. У своїх запереченнях вказував на те, що рішення та дії державного виконавця щодо арешту майна вважає правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, зазначав, що згідно довідок Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру саме за Корпорацією "Полтавабудінвест", а не за позивачем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення торгового комплексу ринку загальною площею 102,2 кв.м. та земельну ділянку площею 1014 кв.м. по вул. Зигіна, 19А, в м. Полтаві.

Треті особи ТОВ "Спецтехстрой", ТОВ "Полтаваліфт", ТОВ "Грандбудпостач" в судове засідання явку своїх повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Третя особа ТОВ Студія "Місто" до суду надала письмову заяву, в якій проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на наявність у Корпорації "Полтавабудінвест" заборгованості перед нею. Стверджувала про правомірність дій державних виконавців. Просила справу розглянути без участі власного представника.

Представники третіх осіб - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", ДПІ у м. Полтаві, Полтавське комунальне автотранспортне підприємство № 1628, Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві", Філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава", "Корпорація "Полтавабудінвест" в судовому проти задоволення позовних вимог заперечували, підтримуючи позицію представника відповідача.

Виходячи із вимог ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та на підставі наявних матеріалів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що в провадженні Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 27928157 від 14.07.2011 року про стягнення коштів з "Корпорації "Полтавабудінвест" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"; ДПІ у м. Полтаві; ТОВ "Спецтехстрой"; ТОВ "Полтаваліфт"; Полтавського комунального автотранспортного підприємства № 1628; ТОВ "Грандбудпостач"; ТОВ "Студія "Місто"; Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві"; Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава" в сумі 2 462 020,37 грн.

22 серпня 2011 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області складено акт опису й арешту нерухомого майна, відповідно до якого описано та накладено арешт на нежитлову будівлю (торговий комплекс ринку) загальною площею 102,2 кв.м. та земельну ділянку площею 1014 кв.м., що розташовані по вул. Зигіна, 19-А, в м. Полтаві, що належать Корпорації "Полтавабудінвест".

Накладення арешту на вказане майно позивач вважає протиправним, у зв’язку з чим оскаржив його до суду.

Судом встановлено, що доводи позивача підтверджуються фактами. Так, дійсно, як стверджував позивач, з матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2010 року у справі 25/165 було затверджено мирову угоду між ТОВ "АРФ Конструкціон" та "Корпорацією "Полтавабудінвест", за якою передано у власність ТОВ "АРФ Конструкціон" нежитлову будівлю (торговий комплекс ринку) загальною площею 102,2 кв.м. та земельну ділянку площею 1014 кв.м., що розташована по вул. Зигіна, 19-А, кадастровий номер 5310136400:14:001:0028. 15 листопада 2010 року підписано акти прийому-передачі відповідної нежитлової будівлі та земельної ділянки.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 частини третьої статті 11 Закону № 606-XIV передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до повідомлення Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 21.09.2011 року № 3865, за даними реєстрових книг за "Корпорацією "Полтавабудінвест" зареєстровано право власності у м. Полтаві на нежитлову будівлю по вул. Зигіна, 19А.

Згідно із повідомленням Головного управління Держкомзему у Полтавській області від 29.09.2011 року № 3304/900, за "Корпорацією "Полтавабудінвест" зареєстрована земельна ділянка за адресою м. Полтава, вул. Зигіна, 19А, для розміщення торгового комплексу ринку, загальною площею, 01014 га, Державний акт ЯЖ № 352090.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно накладено арешт на вказане нерухоме майно боржника - "Корпорація "Полтавабудінвест".

В основу тверджень позивача про незаконність накладення даного арешту покладено твердження про належність заарештованого майна йому, а не боржнику, в підтвердження чого позивач посилався на мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2010 року у справі 25/165 та на акти прийому-передачі нежитлового приміщення та земельної ділянки, що розташовані по вул. Зигіна, 19А, в м. Полтаві.

Суд критично ставиться до такого твердження.

Дійсно, відповідно до п.11 додатку 2 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, мирова угода, затверджена ухвалою суду, є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності.

 Однак, відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

 Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

 Згідно частини другої статті 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

 Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

 Проте позивачем не надано жодних доказів державної реєстрації його права власності на нежитлову будівлю (торговий комплекс ринку) загальною площею 102,2 кв.м. та земельну ділянку площею 1014 кв.м., що розташовані по вул. Зигіна, 19А.

 Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення відповідачем норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову. В свою чергу, відповідачем повністю доведено правомірність арешту майна боржника.

З огляду на зазначене, державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, накладаючи арешт на майно боржника, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2011 року.

 Суддя        І.С. Шевяков