ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 березня 2025 року  м. ОдесаСправа № 915/1459/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від прокуратури: В.Г. Гузь,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 про відмову у забезпеченні позову

у справі №915/1459/24

за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави

до відповідача: Миколаївської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Фізична особа-підприємець Рамазанов Мубариз Абдурахман огли,

про визнання рішення незаконним та його скасування

суддя суду першої інстанції: Е.М. Олейняш

місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, в якій просив визнати незаконним і скасувати рішення Миколаївської міської ради №12/149 від 14.12.2021 “Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли оренди земельної ділянки по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м.Миколаєва”.

В обґрунтування позову прокурор послався на наступні обставини.

Рішенням Миколаївської міської ради від 24.02.2006 № 43/30 приватному підприємцю Рамазанову Мубаризу Абдурахман-огли затверджено технічну документацію із землеустрою для укладання договору оренди, що посвідчує право на земельну ділянку загальною площею 1700 кв. м для обслуговування автостоянки по вул. Комінтерна ріг вул. Новобузької.

На підставі вказаного рішення між Миколаївською міською радою і ФОП Рамазановим М.А. огли укладено договір оренди землі №4117 від 03.04.2006, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 загальною площею 1700 кв.м. строком на 10 років, тобто до 28.02.2016.

Прокуратура зазначає, що ФОП Рамазанов М.А. огли не використав переважене право на поновлення вказаного договору та за відсутності рішення про продовження (поновлення) терміну оренди, додаткової угоди до договору оренди продовжував використовувати земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, по справі № 915/457/21 позов прокурора задоволено та зобов`язано ФОП Рамазанова М.А. огли повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 1700 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 по вул. Водопійній (Комінтерна) ріг вул. Новобузької.

Судове рішення по справі №915/457/21 не виконано.

Разом з тим, Миколаївська міська рада, будучи стороною у справі №915/457/21, достовірно знаючи про наявність судового рішення від 05.08.2021, тобто в період між ухваленням рішення першої інстанції та за 6 днів до прийняття рішення судом апеляційної інстанції, 14.12.2021 прийняла рішення № 12/149 про продовження ФОП Рамазанову М.А. огли на 10 років, з дати прийняття рішення, оренду земельної ділянки площею 1700 кв. м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014, відведеної рішенням ради від 24.02.2006 №43/30, по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва.

Посилаючись на ст. 124, 134 ЗК України, прокуратура зазначає, що земельні торги щодо продажу права на оренду вказаної земельної ділянки в порядку ст.ст. 135-139 ЗК України не проводились. Отже, попри вимоги законодавства та наявність судового рішення у справі № 915/457/21, оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 підприємцю надано в оренду у поза конкурентному порядку вільну від забудови земельну ділянку площею 1700 кв.м.

Отже, рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує встановлений порядок набуття права оренди земельної ділянки комунальної власності, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

12.12.2024 прокурор звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи з метою забезпечення позову заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва шляхом:

- заборони Миколаївській міській раді та фізичній особі-підприємцю Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли укладати будь-які договори щодо земельної ділянки комунальної власності площею 1700 кв. м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014, по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва, в тому числі на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149, про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 № 4117 або додаткової угоди до нього.

В обґрунтування вказаної заяви прокурор зазначив, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, що перебувають у приватній власності ФОП Рамазанова М.А. огли. Крім того, відповідно до оскаржуваного рішення ради спірна земельна ділянка є незабудованою.

Попри вимоги законодавства та наявність судового рішення у справі №915/457/21, оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 Підприємцю надано в оренду у поза конкурентному порядку вільну від забудови земельну ділянку площею 1700 кв.м. Вказане рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 фактично нівелює рішення господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 № 915/457/21 та є підставою для укладення додаткової угоди до договору оренди землі (хоча останній припинив свою дію ще 28.02.2016) та договору про зміни щодо спірної земельної ділянки комунальної власності.

Прокуратура вважає, що у діях ФОП Рамазанова М.А. огли вбачається послідовна реалізація незаконного наміру отримати право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 у поза конкурентному порядку з використанням передбаченої ч. 2 ст. 134 ЗК України можливості отримати в оренду без земельного аукціону ділянку комунальної власності. Це призведе до неможливості реального захисту інтересів держави шляхом виконання судового рішення за умов задоволення позову прокурора.

Крім того, прокуратура зазначає, що ФОП Рамазанов М.А. огли звернувся до Господарського суду Миколаївської області про визнання договору про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 № 4117, яким передбачено поновлення договору на 10 років до 14.12.2031, укладеним.

Вказане свідчить про очевидні дії останнього, будь-яким чином перешкодити виконанню рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 про повернення Миколаївській міській раді земельної ділянки площею 1700 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 по вул. Водопійній (Комінтерна) ріг вул. Новобузької та демонтаж належного ФОП Рамазанов М.А. огли автостоянки та паркану, розташованих на орендованій земельній ділянці, а також в подальшому створення можливості використання вказаної земельної ділянки без проведення належної процедури для її законного використання.

Прокуратура вважає, що з метою недопущення використання земельної ділянки з порушенням встановленого порядку набуття права оренди на неї та невиконанню рішення суду, відповідно до статей 136, 137 ГПК України наявні підстави для вжиття заходу  забезпечення позову у такому виді: заборонити Миколаївській міській раді та фізичній особі-підприємцю Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли укладати будь-які договори щодо земельної ділянки комунальної власності площею 1700 кв. м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014, по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва, в тому числі на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 №12/149, про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 №4117 або додаткової угоди до нього.

Прокуратура вважає, що обраний спосіб забезпечення позову унеможливить вжиття дій з боку ФОП Рамазанова М.А. огли щодо використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що подана прокуратурою у даній справі заява про вжиття заходів забезпечення позову фактично спрямована на перешкоджання здійснення судочинства в іншій господарській справі №915/1185/24. На думку суду, заява про вжиття заходів забезпечення позову подана у справі №915/1459/24, рішення в якій не вимагатиме примусового виконання, натомість вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони вчинення дій відповідачу та третій особі щодо укладання договорів про змін до договору оренди землі фактично спрямовано на надання оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог в іншій господарській справі №915/1185/24 (захід забезпечення позову у даній справі № 915/1459/24 є тотожним позовним вимогам в справі №915/1185/24). При цьому, суд зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову ані в справі, в якій подана відповідна заява про забезпечення позову (№915/1459/24), ані в інших судових справах, які перебувають в провадженні суду (зокрема, справа №915/1185/24), не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті в кожній окремій справі і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Крім того, прокуратура просить суд заборонити відповідачу та третій особі укладати будь-які договори про зміни до договору оренди землі щодо спірної земельної ділянки, проте, прокуратурою не доведено яким чином вказаний захід співвідноситься з предметом позову у даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду, заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 у справі №915/1459/24 про відмову у забезпеченні позову та задовольнити заяву прокурора у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на наступне.

Так, прокурор вказує, що суд, розглядаючи заяву прокурора про забезпечення позову, відмовив у її задоволенні, помилково вважаючи, що вказана заява спрямована на перешкоджання здійсненню судочинства в іншій господарській справі №915/1185/24, при цьому не надавши доказів щодо співвідношення предмету спору у цій справі з забороною відповідачу та третій особі у справі №915/1459/24 укладати будь-які договори про зміну договору оренди землі щодо спірної земельної ділянки. Хибність указаного висновку суду спричинена безпідставним неврахуванням доводів прокурора про те, що земельна ділянка комунальної власності, площею 1700 кв. м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 перебувала в користуванні ФОП Рамазанова М.А. огли відповідно до договору оренди строком до 28.02.2016, а в подальшому використовувалась останнім без належних на те підстав, чим порушувався встановлений порядок набуття права оренди земельної ділянки комунальної власності. Зокрема, згідно з позовом у справі №915/1459/24 та долученими до нього доказами, на підставі рішення Миколаївської міської ради №4117 від 03.04.2006 вищевказана земельна ділянка комунальної власності перебувала в користуванні ФОП Рамазанова М.А. огли відповідно до договору оренди строком до 28.02.2016 (за функціональним призначенням – для обслуговування автостоянки).

Прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №915/457/21, позов прокурора задоволено та зобов`язано ФОП Рамазанова М.А. огли повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 1700 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 по вул. Водопійній (Комінтерна) ріг вул. Новобузької. Задовольняючи позов суд погодився з доводами прокурора, що правові підстави для подальшого використання підприємцем спірної земельної ділянки відсутні, оскільки не дотримано вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» та не використано переважне право на укладення договору оренди землі. Отже судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що підприємець втратив переважне право на продовження або поновлення договору оренди землі на новий строк, як наслідок, неможливість подальшого використання спірної земельної ділянки під розміщення автостоянки.

Тому, на переконання прокурора, рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 №12/149 фактично нівелює рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 №915/457/21.

Скаржник повідомляє, що на теперішній час ФОП Рамазанов М.А. огли звернувся до Господарського суду Миколаївської області про визнання договору про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 №4117, яким передбачено поновлення договору на 10 років до 14.12.2031, укладеним. Основним аргументом підприємця є прийняття Миколаївською міською радою рішення №12/149 від 14.12.2021. Вказана справа за №915/1185/24 перебуває в провадженні суду. Результат розгляду справи за №915/1185/24 вочевидь залежить від прийняття рішення у справі №915/1459/24 за поданим прокуратурою позовом, а не навпаки, оскільки підставою тієї справи є неукладення договору на виконання спірного рішення №12/149 від 14.12.2021. У таких діях ФОП Рамазанова М.А. огли вбачається послідовна реалізація незаконного наміру отримати право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 у позаконкурентному порядку з використанням передбаченої ч.2 ст.134 ЗК України можливості отримати в оренду без земельного аукціону ділянку комунальної власності.

Вказане, на переконання прокурора, призведе до неможливості реального захисту інтересів держави шляхом виконання судового рішення за умов задоволення позову прокурора. Тому, невжиття заходів забезпечення позову викладених у заяві про забезпечення, до вирішення справи по суті й набрання судовим рішенням законної сили може істотно ускладнити (в разі задоволення позовних вимог) поновлення порушених інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду. Зокрема, це призведе до необхідності вчинення додаткових дій щодо зміни предмету позову, доповнення позовної заяви іншою позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди, що потягне за собою додаткові витрати на сплату судового збору. Крім того, це призведе до затягування та ускладнення судового процесу, своєчасного непоновлення порушених інтересів держави.

Так, прийняття Господарським судом Миколаївської області рішення по суті у справі №915/1185/24 на користь ФОП Рамазанова М.А. огли надаватиме йому право на використання вищевказаної земельної ділянки та, як наслідок, перешкоджатиме виконанню і судового рішення у справі №915/457/21. Аналогічно, укладення Миколаївською міською радою з підприємцем договору оренди на підставі рішення від 14.12.2021 №12/149 призведе до неможливості виконати судове рішення у справі №915/457/21 та поновити права територіальної громади міста Миколаєва.

Прокурор повідомляє, що за відомостями Миколаївської міської ради, яка є стороною у справі №915/1185/24, розгляд останньої 24.12.2024 зупинено до прийняття рішення у справі №915/1459/24.

Таким чином, скаржник наголошує, що зупинення провадження у справі вочевидь узгоджується з позицією прокуратури і тому забезпечення позову не перешкоджатиме здійсненню правосуддя у справі №915/1185/24, оскільки спосіб захисту спрямований на заборону Миколаївській міській раді та ФОП Рамазвнову М.А. огли укладати будь-які договори щодо земельної ділянки комунальної власності. Тобто, відсутній факт втручання чи перешкоджання здійсненню судочинства в іншій справі (№915/1185/24) шляхом подання заяви про забезпечення позову у справі №915/1459/24.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 автоматичний розподіл не відбувся у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.

Одночасно скаржником заявлено клопотання (вх.№128/25) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

13.01.2025 від скаржника надійшли докази сплати судового збору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали оскарження ухвали від 16.12.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №915/1459/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №915/1459/24 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду Миколаївської області.

03.02.2025 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 поновлено заступнику керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 у справі №915/1459/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №915/1459/24. Встановлено учасникам справи строк до 21.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 21.02.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №915/1459/24 призначено на 13.03.2025 о 12:30 год.

При визначенні дати судового засідання у даній справі колегією суддів враховувалось наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія постановила розглянути вказану апеляційну скаргу у розумний строк.

У судове засідання 13.03.2025 з`явився прокурор.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали оскарження, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла наступних висновків.

Спір у цій справі виник унаслідок незгоди прокурора із рішенням Миколаївської міської ради №12/149 від 14.12.2021 “Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли оренди земельної ділянки по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м.Миколаєва”.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина перша статті 136 ГПК України). Позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 137 цього ж Кодексу).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.01.2020 у справі №915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради №12/149 від 14.12.2021 “Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли оренди земельної ділянки по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м.Миколаєва”.

Слід звернути увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, вони можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного предмета спору і заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Оскільки між сторонами виник спір щодо визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради, то захід забезпечення позову, про вжиття якого просить прокурор, щодо заборони Миколаївській міській раді та Фізичній особі-підприємцю Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли укладати саме будь-які договори щодо земельної ділянки комунальної власності площею 1700 кв. м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014, по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва, не співвідноситься зі спірними правовідносинами, позаяк така заборона жодним чином не буде впливати на законність/незаконність спірного рішення.

Тому заява прокурора про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими прокурором вимогами.

Крім цього, як вірно зазначено місцевим господарським судом, заява про вжиття заходів забезпечення позову подана у справі №915/1459/24, рішення в якій не вимагатиме примусового виконання, натомість вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони вчинення дій відповідачу та третій особі щодо укладання договорів про змін до договору оренди землі фактично спрямовано на надання оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог в іншій господарській справі №915/1185/24 (захід забезпечення позову у даній справі №915/1459/24 є тотожним позовним вимогам в справі № 915/1185/24). При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову ані в справі, в якій подана відповідна заява про забезпечення позову (№ 915/1459/24), ані в інших судових справах, які перебувають в провадженні суду (зокрема, справа №915/1185/24), не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті в кожній окремій справі і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Крім того, прокурор зазначає, що прийняття Господарським судом Миколаївської області рішення по суті у справі №915/1185/24 на користь ФОП Рамазанова М.А. огли надаватиме йому право на використання вищевказаної земельної ділянки та, як наслідок, перешкоджатиме виконанню і судового рішення у справі №915/457/21. Аналогічно, укладення Миколаївською міською радою з підприємцем договору оренди на підставі рішення від 14.12.2021 №12/149 призведе до неможливості виконати судове рішення у справі №915/457/21 та поновити права територіальної громади міста Миколаєва.

При цьому, як повідомлено самим прокурором, розгляд справи №915/1185/24 зупинено до прийняття рішення у справі №915/1459/24.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи прокурора, що прийняття рішення по суті у справі №915/1185/24 перешкоджатиме виконанню рішення по справі №915/457/21 чи будь-яким чином перешкоджатиме розгляду справи №916/1459/24, оскільки як вже зазначалось, розгляд справи №915/1185/24 зупинено до розгляду позовних вимог по суті справи №915/1459/24.

Решта доводів апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, а також до оцінки обставин, які підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 у справі №915/1459/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.03.2025.

Головуючий суддя                                                            С.І. Колоколов

Суддя                                                                                Г.І. Діброва

                    Суддя                                                                                Я.Ф. Савицький