ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"12" березня 2025 р.                                                                                      Справа № 906/1166/24  

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді                         Василишин А.Р.

судді                                                  Бучинська Г.Б.

судді                                                  Маціщук А.В.

секретар судового засідання Черначук А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фермерського господарства "Калина"  про призначення судової комплексної (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів) за  апеляційною скаргою Фермерського господарства "Калина" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 грудня 2024 року в справі №906/1166/24 (суддя - Вельмакіна Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендагроінвест"                                           

до Фермерського господарства "Калина"

про стягнення 130037 грн 45 коп.

за участю представників сторін:

від Позивача - Шевченко Д.В.;

від Відповідача - Рябчинський О.Ю.; Сторунський А.Ф..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19 грудня 2024 року в справі №906/1166/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендагроінвест" (надалі - Позивач) до Фермерського господарства "Калина" (надалі - Відповідач) про стягнення 130037 грн 45 коп. задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 97500 грн заборгованості, 2061 грн 89 коп. 3% річних, 7429 грн 86 коп. інфляційних, 9750 грн штрафу, а також 13295 грн 70 коп. пені.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу Відповідач зазначає, що ніколи не укладав Договір поставки №04/03/2024 від 4 березня 2024 року та ніколи не отримував від Позивача овес, в тому числі і згідно видаткової накладної №2 від 5 березня 2024 року. Також, скаржник зазначає, що йому не відомо звідки взявся підпис керівника Відповідача на видатковій накладній №2 від 5 березня 2024 року. Покликаючись на те, що директор Відповідача Старунський А.Ф. ніколи не підписував видаткову накладну №2 від 5 березня 2024 року та нерозуміє яким чином на ній стоїть відтиск печатки Відповідача просив апеляційний суд витребувати від Позивача оригінал  видаткової накладної, з метою вирішення, після огляду такого оригіналу, питання щодо необхідності призначення судової технічної експертизи документа.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 грудня 2024 року в справі №906/1166/24.

Запропоновано учасникам по справі в строк протягом    10    днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання в порядку частини 2 статті 263 ГПК України.

Витребувано у Позивача оригінал видаткової накладної №2 від 5 березня 2024 року на поставку 12,5 тони овесу на суму 97500 грн.

29 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до апеляційного господарського суду від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вхідний №:870/25).

3 лютого 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшов оригінал видаткової накладної №2 від 5 березня 2024 року на поставку 12,5 тон овесу на суму 97500 грн  (Вхідний №:985/25).

24 лютого 2025 року  через підсистему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про призначення судово технічної експертизи документа, обгрутоване, тим, що керівник Відповідача заперечує проти того, що саме ним  підписана видаткова накладна № 2 від 5 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн від імені Відповідача та поставлена печатка самого Відповідача, тому Відповідач  просив суд апеляційної інстанції призначити у справі судову технічну експертизу документа – оригіналу видаткової накладної № 2 від 05 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн  (почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів) з визначенням кола питань, викладених у ньому.

          Ухвалою  апеляційного господарського суду від 27 лютого 2025 року, з підстав, зазначених в даній ухвалі, проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги призначено на "12" лютого 2025 р. об 15:30 год.. Викликано представників Позивача та Відповідача  в судове засідання. Ухвалено      представнику Відповідача мати при собі печатку (відтиск якої проставлено на видатковій накладній №2 від 5 березня 2024 року та Договорі поставки №14/03/2024 від 14 березня 2024 року) з метою вирішення питання щодо відібрання зразків печатки для проведення технічної експертизи.

В термін протягом трьох днів з дня отримання ухвали   зобов`язано Позивача та Відповідача надати письмові пояснення щодо особи (прізвище, ініціали, посада), котра вчинила підпис       в рядку "Отримала" "За довіреністю", в разі існування довіреності надати її для огляду до суду та долучення копії до матеріалів справи.

28 лютого 2025 року через підстстему "Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення в яких Позивач вказав, що Відповідач не обгрунтував  неможливості подання клопотання про призначення такої експертизи в суді першої інстанції, зазначивши лише про те, що  Відповідач з власної вини не знав, що дана справа розглядалася в Господарському суді Житомирської області , тому і не зміг надати відповідні докази суду першої інстанції. Позивач зауважив, що Відповідач не навів жодних фактів об`єктивних причин неподання відповідного клопотання до суду першої інстанції. Вважає, що дана справа не є складною, а Позивачем, у свою чергу, надано всі необхідні належні докази, що підтверджують факт наявності заборгованості Відповідача та законних підстав нарахування штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

В судовому засіданні від 12 березня 2025 року  представники Відповідача  підтримали подане ними клопотання про призначення судової експертизи, вказавши, що керівник Відповідача ніколи особисто не підписував та не ставив відтиск печатки на видатковій накладній №2 від 5 березня 2024 року. Вказавши при цьому, що Відповідач не зміг надати відзив на позов, надати свої письмові докази, заперечення щодо позовних вимог Позивача в суд першої інстанції, оскільки не знав про звернення Позивача з відповідним позовом до суду першої інстанції. За твердженнями представників про дані обставини Відповідач взнав лише 19 грудня 2024 року, вже після винесення судом рішення у справі. Представник Відповідача пояснили це тим, що хоча Відповідач і зареєстрував свій Електронний кабінет, однак ним до цього ніколи не користувалося, та що посадові особи господарства не розібралися з роботою цього кабінету, а тому Відповідач покладався лише на те, що в разі наявності будь-якої судової справи документи з суду будуть надходити йому в паперовій формі засобами поштового зв`язку. Представники вказували про сфальшованість доказів, котрі покладені в основу оскаржуваного рішеня,  що стало підставою для звернення до суду з клопотанням про проведення експертизи.

В судовому засіданні від 12 березня 2025 року, яке проведено в режимі відеоконференції, представник Позивача заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про призначення судової експертизи, вказавши при йьому, що саме директор Відповідача - Старунський А.Ф. особисто підписав видаткову накладну №2 від 5 березня 2024 року та проставив на ній відтиск печатки Відповідача. При цьому представник вказав, що Відповідачем в суді першої інстанції,  не заявлялося будь-яких клопотань, в тому числі, й призначення судової експертизи, і при цьому, Відповідач будучи зареєстрованим в Електронному кабінеті мав можливість ознайомитися зі всіма долученими до позовонї заява доказами та заявити про їх непідписання.  

Колегія суддів заслухавши пояснення сторін, в розрізі доводів та заперечень позовної заяви і апеляційної скарги констатує, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме встановлення чи мало місце підроблення документів (про котре заявляє апелянт), необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, виникає необхідність в призначенні  судової  експертизи (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів).

При цьому, апеляційний господарський суд знаходить наявними підстави для призначення у справі судової кспертизи (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів), з урахуванням необхідності спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема у питанні дійсності виконання підпису від імені директора Відповідача Старунського А.Ф. та нанесення відтиску печатки Відповідача на видатковій накладній №2 від 5 березня 2024 року у звичайний спосіб, а не технічними засобами 9ксерокс та інше), як то зазначає скаржник.

При цьому, Відповідач побудовує свої заперечення щодо задоволення позовних вимог виходячи саме із непідписання видаткової накладної та непроставлення на ній відтиску печатки.

В той же час, подаючи апеляційну скаргу, Відповідачем  дотримано вимоги частини 2 статті 258 Господарськго процесуального кодексу України (а саме таке клопотання подано із подачею апеляційної скарги).

Відтак, приймаючи рішення щодо призначення експертизи колегія суддів виходила з наступного.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В силу приписів пункту 8 частини 2 статті 182, пункту 6 частини 1 статті 265 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про призначення експертизи, як у підготовчому засіданні, так і в порядку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема,  верховенство права;  рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;  змагальність сторін;  диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

У відповідності до частин 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судова експертиза призначається лише у сукупності цих двох підстав, а також у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

В силу дії статті 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься також і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 квітня 2021 року в справі №927/685/20).

Колегія суду оцінивши доводи сторін констатує, що для повного та всебічного дослідження обставин справи, необхідно визначити належність підпису від імені директора Відповідача Старунського А.Ф. та відтиску печатки Відповідача на видатковій накладній №2 від 5 березня 2024 року, аособливо щодо доводів скаржника про те, що вказані підпис та печатка нанесені ніби-то друкованим способом.

В той же час суд апеляційної інстанції констатує, що за наявності таких доводів (без існування процесуальних дій, котрі в силу дії ГПК України дають можливість суду трактувати невчиненя дій особою не на її користь) колегія не може прийняти доводи Позивача, що не подання такого клопотання в суд першої інстанції не дає строні право на заявлення такого клопотання суду апеляційної інстанції, адже це суперечить численній практиці ВС, яка вказує таки на можливість призначення апеляційним господарським судом експертизи. В той же час, з огляду на доводи апелянта про підробку документів на основі котрих Позивач звернувся до суду такі заперечення Позивача колегією розцінюються критично, адже з позиції суду в разі існування об`єктивних сумнівів щодо підробки цих документів є неприпустимим прийняття судового рішення без встановлення чи спростовувння цього факту з формальним констатуванням (як то вказує Позивач) щодо неучасті сторони в суді першої інстанції і як наслідок, неподання нею клопотання місцевому господарському суду.

В той же час суд апеляційної інстанції критично ставиться і до доводів апелянта щодо неотримання документів через систему "Електронний суд" звертаючи увагу останнього, що не користування строною такою системою не свідчить про неповідомлення судом сторони про судовий розгляд, а свідчить про недбалість такої особи, а відтак і про можливість ризиків незахисту своїх прав саме за наслідком особистої недбалості.

З огляду на все вищевказане, суд апеляційної інстанції враховує описані вище доводи скаржника в контексті заявленого клопотання про призначення експертизи.

Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, основними видами (підвидами) експертизи є: почеркознавча та технічна експертиза документів.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань (підпункт 1.1. пункту 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів (пункт 3.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень). При цьому, до експертної установи слід надіслати порівняльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки, виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки надаються по змозі, експериментальні - в обов`язковому порядку.

При цьому, відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

З огляду на викладене вище судова колегія зазначає, що вищенаведеними приписами Інструкції та Науково-методичними рекомендаціями підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, визначено, що визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить виключно до компетенції експерта, і саме ним визначаються відповідні обсяги та можуть витребовуватись певні документи та об`єкти, які є необхідними для проведення експертизи, що і є зокрема, складовою спеціальних знань. При цьому, допускається проведення експертизи за фотокопіями, проте, все це належить виключно до обсягу повноважень експерта, який за необхідності, витребовує необхідні для проведення експертизи об`єкти дослідженні або об`єкти для співставлення.

При цьому, учасники спору не позбавлені права надати документи для проведення експертизи, а експерт - витребувати такі за необхідності.

Крім того, Відповідачем в судовому засіданні від 12 березня 2025 року  надано зразки вільних та умовно-вільних відтисків печатки товарситва та підпису директора, які долучені до матеріалів спарви.  

В свою чергу, частиною 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.  

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у   галузі почеркознавства та технічного виконання печатки (матеріалу документа) та співставлення її з оригіналом   виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі почеркознавства та технічного виконання печатки, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи, оскільки у даній справі необхідною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.

Що ж стосується доводів Позивача щодо того, що призначення та проведення заявленої Відповідачем експертизи спричинить порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суду крім вказано вище у цій ухвалі також зауважує таке.

Положеннями статті 267 Господарського процесуального кодексу України суду апеляційної інстанції надано право, за клопотанням учасників процесу, вирішувати питання про призначення експертизи.

Відтак, чинним законодавством передбачено право на звернення сторони у справі із клопотанням про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції. При цьому, право подання клопотання про призначення судової експертизи не ставиться в залежність із заявленням або навпаки такого клопотання до суду першої інстанції

Відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суду при цьому звертає увагу Позивача на те, що із аналізу наведених норм процесуального законодавства щодо повноважень апеляційного господарського суду, Верховний Суд в постанові від 1 грудня 2020 року у справі №916/1935/19 дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції наділений правом призначати судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку та що чинним законодавством передбачено право на звернення сторони у справі із клопотанням про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції. При цьому, право подання клопотання про призначення судової експертизи не ставиться в залежність із заявленням або навпаки такого клопотання до суду першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції  Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року в справі №804/173/17, де в якості підстав для скасування рішення суддів попередніх інстанцій визначила, що суди першої та апеляційної інстанцій не скористались усіма наданими процесуальними засобами для офіційного з`ясування всіх обставин справи з метою винесення законного та обґрунтованого рішення.

Окрім того колегією враховується, що в постанові Верховного Суду від від 13 грудня 2019 року в справі 904/5002/18 викладена наступна правова позиція: суди, відмовивши у позові з підстав недоведеності, фактично поклали ризик настання негативних наслідків, пов`язаних з невчиненням процесуальних дій (не проведення судової експертизи), на позивача, чим порушили принцип змагальності сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суть якого визначена у статті 13 цього Кодексу та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Доказова цінність висновків експерта залежить від його логічної форми. Значущість експерта полягає у тому, що у результаті проведення експертизи він надає суду нову інформацію, встановлює факти, відповідно до яких суд робить певні висновки.

В рішенні Європейського суду з прав людини Дульський проти України від 1 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість заявленого Відповідачем  клопотання про призначення судової експертизи, а також про необхідність його задоволення.

В силу дії частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Розглянувши матеріали справи, з урахуванням відсутності у суду спеціальних знань, враховуючи доводи клопотання Відповідача  про проведення експертизи, суд апеляційної інстанції доручає проведення експертного дослідження  експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (10008 м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18), якому необхідно передати для дослідження матеріали господарської справи № 906/1166/24.

Оплату витрат по проведенню судової експертизи, з урахуванням поданого клопотання Відповідача, колегія суддів вважає за необхідне покласти на Відповідача, докази чого останній має надати експерту. Питання про остаточний розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено судом під час прийняття рішення у справі, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленим пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.   

Оскільки у зв`язку з призначенням експертизи, матеріали справи надсилаються до експертної установи, пояснення учасників процесу щодо клопотання про призначення експертизи заслухані, а тому за відсутності в суді на час проведення експертизи матеріалів справи, провадження слід зупинити до повернення до Північно-західного апеляційного господарського суду матеріалів справи з висновком  судової комплексної експертизи (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів) відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Фермерського господарства "Калина" про призначення судової комплексної (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів) задовольнити.

2. Призначити у справі судову комплексну (почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів), проведення якої доручити експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (10008 м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18).

3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Яким способом нанесений відбиток печатки ФГ «Калина» та підпис керівника ФГ «Калина» Старунського А.Ф. у документі - видатковій накладній № 2 від 5 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн ?

2) Чи не виготовлено відбиток печатки ФГ «Калина» у документі - видатковій накладній № 2 від 05 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн на розмножувальному апараті (ксерокс та ін.) шляхом копіювання відбитку печатки ФГ «Калина» з іншого документа та перенесення його за допомогою технічних засобів на бланк видаткової накладної № 2 від 5 березня 2024 року?

3) Яким способом виконаний підпис керівника ФГ «Калина» Старунського А.Ф. на видатковій накладній № 2 від 5 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн - за допомогою технічних засобів чи писальним приладом?

4) Чи не виготовлено підпис керівника ФГ «Калина» у документі - видатковій накладній № 2 від 05 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн на розмножувальному апараті (ксерокс та ін.) шляхом копіювання підпису керівника ФГ «Калина» з іншого документа та перенесення його за допомогою технічних засобів на бланк видаткової накладної № 2 від 5 березня 2024 року?

5) Чи нанесені відбитки печатки ФГ «Калина» та підпису керівника ФГ «Калина» Старунського А.Ф. на видатковій накладній № 2 від 05 березня 2024 року на поставку 12,5 тонн овесу на суму 97500 грн у той період, яким датовано документ?

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на ФГ «Калина» з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повідомити експерта про те, що у разі встановлення фактів під час проведення експертизи, що мають значення для справи, але щодо яких не було поставлено запитань, експерт, відповідно до частини 8 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, може висловити свою думку з цих питань в експертному висновку.

6. Попередити експертів про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України "Про судову експертизу" та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи №906/1166/24, а також документи, що підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи, надіслати до Північно-західного  апеляційного господарського суду.

8. Зобов`язати Житомирський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України  надіслати копії експертних висновків сторонам у справі.

9. Для проведення експертизи надіслати справу №906/1166/24 до Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (10008 м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18).

10. Апеляційне провадження у справі №906/1166/24 зупинити до повернення до Північно-західного апеляційного господарського суду матеріалів справи з висновком судової комплексної (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів).

11. Копію ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду надіслати сторонам та Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (10008 м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18).

12.  Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статтей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено 17 березня 2025 року.

        Головуючий суддя                                                                        Василишин А.Р.

Суддя                                                                                              Бучинська Г.Б.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.