ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"14" березня 2025 р. Справа № 914/1816/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Орищин Г.В.,

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимимровича б/н від 27.01.2025,

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024, суддя Коссак С.М., м. Львів, повний текст рішення складено - 05.11.2024,

у справі №914/1816/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", м. Львів

до відповідача фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимировича, м. Стрий, Львівська обл.

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимимровича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" 312 732,72грн. заборгованості та 4 690,99рн. судового збору.

28.01.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимировича б/н від 27.01.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 залишено без руху апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимировича б/н від 27.01.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24 та рекомендовано скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання належних доказів в обгрунтування причин поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24.

17.02.2025 на до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимимровича надійшло клопотання за змістом якого апелянт просить усунути недоліки апеляційної скарги та поновити строк на подання апеляційної скарги.

В обгрунтування поданого клопотання посилається на те, що у зв`язку із бездіяльністю адвоката, з яким відповідач уклав договір на представлення своїх інтересів в суді першої інстанції, а в подальшому і втратою засобу комунікації з останнім, звернувся до Господарського суду Львівської області для з`ясування обставин судової справи, де і довідався про ухвалене 31.10.2024 судом у його справі рішення. Копію оскаржуваного рішення (долучена до матеріалів апеляційної скарги) апелянт отримав 03.01.2025 наручно на підставі поданого ним клопотання про видачу копії судового рішення.

Крім того вказує, що в грудні 2024 занедужав, що підтверджується долученими до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги консультативними висновками від 10.01.2025 та від 24.01.2025, за змістом яких Данько В.В. хворів з 25.12.2024.

Апелянт також зазначає, що 25.01.2025 звернувся за правовою допомогою до адвоката Мундяка М.М. та уклав з ним договір про надання правової допомоги, що підтверджується ордером серії ВС №1252755, після чого в оперативному порядку подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

З метою перевірки вказаних скаржником підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд витребував матеріали справи №914/1816/24 в Господарського суду Львівської області.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24 апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

В силу приписів частин першої, другої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як було зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення у цій справі складено 05.11.2024, відтак останнім днем для подання апеляційної скарги було 25.11.2024, в той час як апеляційна скарга подана скаржником 27.01.2025.

Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (позиція Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 9/41)

Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18).

Так, щодо твердження скаржника про неотримання повного тексту оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з приписами статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Данько Володимир Володимимрович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи у суді першої інстанції була відома адреса за якою ФОП Данько Володимир Володимимрович був зареєстрований, а тому суд першої інстанції правомірно надсилав ухвали відповідачу рекомендованим листом на цю адресу.

Зокрема, в матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу:

- ухвала суду від 29.08.2024 про відкладення підготовчого засіддання на 12.09.2024 (причиною повернення є: "за зазначеною адресою відсутній", трек номер 0600958096078);

- ухвала суду від 12.09.2024 про відкладення підготовчого засіддання на 26.09.2024 (причиною повернення є: "за зазначеною адресою відсутній", трек номер 0600962951314);

- ухвала суду від 26.09.2024 про призначення розгляду справи по суті 31.10.2024 (причиною повернення є: " за зазначеною адресою відсутній ", трек номер 0600967906961).

Окрім цього, в матеріалах справи наявний поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу оскаржуваного рішення першої інстанції від 31.10.2024 (причиною повернення є: "адресат відсутній за вказаною адресою", трек номер 0600979982280).

Присвоєння поштовому відправленню штрихового кодового ідентифікатора надає споживачу поштових послуг можливість відслідковувати в системі АСРК (програмне забезпечення для формування списків згрупованих поштових відправлень та поштових переказів) поштове відправлення та отримувати інформацію через інтернет на офіційному сайті АТ Укрпошта (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 925/418/20).

Верховний Суд у постанові від 02.09.2024 у справі № 914/1393/24 вказав, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Враховуючи наведені норми Господарського процесуального кодексу України. у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновок Верховного Суду в постановах від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 09.08.2024 у справі № 903/1130/23).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 09.08.2024 у справі № 903/1130/23).

Подібний правовий висновок вказаний в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №917/968/20.

Судом встановлено, що копію рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24 було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з трек-номером відправлення №0600979982280 07 листопада 2024 року, яке згідно відомостей щодо відстеження поштового відправлення на офіційному веб-сайті АТ Укрпошта прибуло до відділення за місцезнаходженням відповідача 27.11.2024, а 02.12.2024 повернуто відправнику з зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім цього, скаржник не надав належних, допустимих доказів апеляційному суду стосовно того, що про оскаржуване рішення він дізнався саме 03.01.2025, тобто тоді, коли він отримав копію рішення суду першої інстанції.

Варто зазначити, що як вбачається з матеріалів справи 16.12.2024 на адресу Господарського суду Львівської області надійшло клопотання від фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимимровича про видачу копії рішення, за змістом якого відповідач просив надіслати таке за адресою: вул. Львівська, 58, м. Стрий, Львівська область, 82400).

Також, 03.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про видачу копії рішення, яке відповідач отримав 03.01.2025 наручно, що підтверджується підписом на відповідному клопотанні.

Посилання апелянта на консультативні висновки від 10.01.2025 та від 24.01.2025 не є в розумінні суду належними доказами, які підтверджують хворобу останнього. Окрім того, в консультативних висновках не зазначено дату початку та завершення хвороби скаржника, оскільки такі не являються листком непрацездатності, а носять лише консультативних характер для пацієнта.

Стосовно посилання апелянта на те, що лише 25.01.2025 апелянт уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Мундяком М.М. не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.

З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними, а є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.

Згідно частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п. 3 і п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Водночас згідно ч.4 цієї статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

З огляду на зазначене, враховуючи наявність у матеріалах справи належних, допустимих доказів повідомлення відповідача про розгляд справи, зокрема і надсилання оскаржуваного рішення судом першої інстанції на юридичну адресу відповідача, а також значний строк пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник в повторно поданій заяві від 15.02.2025 не навів суду обґрунтованих, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24, відтак зазначені ним підстави пропуску строку, визнаються судом неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через систему "Електронний суд", тобто в електронному вигляді, така заява у паперовому вигляді апелянту не повертається.

Керуючись ст.ст.234, 256, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Данько Володимира Володимировича б/н від 27.01.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.2024 в справі №914/1816/24.

2. Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий (суддя доповідач) С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

Г.В. Орищин