Справа № 183/13242/24

№ 2/183/2524/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року                                м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання – Болкарьової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку, суд –

в с т а н о в и в :

27 грудня 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача – адвокатом Шрамом Володимиром Юрійовичем до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій просить стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 27 грудня 2024 року до досягнення дитиною повноліття, а також просить стягнути аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 27 грудня 2024 року до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем, від якого у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, тому не має змоги працювати та забезпечувати себе та дитину в повному обсязі. Відповідач добровільно допомоги на утримання доньки не надає, хоча він працездатний, фізично здоровий, на утриманні інших дітей не має. У зв`язку з цим, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем відзиву на позов не надано.

Ухвалою судді від 06 січня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року було вирішено, що за наявними обставинами варто розглядати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, про причини неявки суд не повідомив

Згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши підстави позову та письмові докази у справі в їх сукупності, дійшов до наступних висновків, а саме:

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, наданим суду у засвідчених позивачем копіях. Відповідач записаний як батько в свідоцтві про народження дитини, запис про батьківство не оспорював.

Судом установлено, що дитина сторін – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає разом з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом про встановлення фактичного проживання особи від 24 грудня 2024 року виданий старостою Перещепинської міської ради.

Позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, у зв`язку з тим, що відповідач жодної допомоги на утримання дитини не надає.

За таких обставин суд убачає наявність спору між позивачем та відповідачем щодо обов`язку того з батьків, хто проживає окремо від дитини на участь в її утриманні в грошовій формі, в частині від заробітку та розміру такого утримання

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Зокрема, за змістом ст.7 Кодексу сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

За змістом статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 157, ч. 1 ст. 160 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За ч. 2 ст. 151, ч. 5 ст. 150 СК України батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Судом встановлений факт проживання неповнолітньої доньки сторін разом з позивачем. Доказів, на підтвердження наявності домовленості між позивачем та відповідачем з приводу виконання відповідачем обов`язку утримувати дітей, змісту такої домовленості та, як наслідок – її невиконання та несплати аліментів відповідачем суду не надано.

За ч. 1, 2, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Судом установлено, що відповідач є фізично здоровою та працездатною особою – інших доказів суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання його дитини. Відомостей про те, що на утриманні відповідача перебувають інші діти суду не надано.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 182 СК України, того, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дітей між сторонами у справі досягнуто не було, відповідач є працездатним, не надано доказів на підтвердження наявності інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів, того, що витрати відповідача перевищують його заробіток (дохід), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме – з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 27 грудня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а також право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Так, ураховуючи надані позивачем докази, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача стосовно його стану здоров`я та матеріального становища, наявності непрацездатних членів родини та інших обставин, що можуть вплинути на визначення розміру аліментів, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання до досягнення їх дитиною трирічного віку.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, дотримуючись принципів рівності та пропорційності, з метою дотримання балансу захисту прав, свобод та інтересів сторін, а також їх малолітньої дитини, суд приходить до переконання, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на її утримання повинен становити 1/6 частку з усіх видів заробітку (доходів), щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а у разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272,  273, 274, суд –

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову, тобто з 27 грудня 2024 року, та до досягнення їх дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , електронна пошта: відсутня).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , електронна пошта: відсутня).

Повне рішення суду складене 26 лютого 2025 року.

Суддя                                        І.Г.Дубовенко