Справа № 204/6010/23

Провадження № 1-кп/185/251/25

У Х В А Л А

17 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022052410000661 від 07 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора  - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 (ВКЗ),

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , зазначивши, що останній може переховуватися від суду, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, також існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, може перешкоджати іншим чином, зокрема симулювати хворобу або вчинити самокалічення. На думку прокурора, існує також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, який підтверджується тим, що вчиняючи умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, в умовах воєнного стану, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім злочину, передбаченого ст. 408 КК України.

На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5  вказав, що  немає підстав  продовжувати тримання під вартою. Захисник вказав, що ризики не обґрунтовано та прохав  клопотання  задовольнити частково на 30 днів.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 20 березня 2025 року. Судом поновленно з`ясування обставин справи, зокрема для допиту судово-медичного експерта.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, не одружений, не має неповнолітніх дітей. Будь-яких доказів стійкості соціальних зв`язків за місцем проживання сторона захисту так і не надала.

Тому суд вважає, що вказані обставини свідчать про наявність ризику залишення обвинуваченим свого місця проживання або несення служби (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

В цьому контексті суд враховує практику ЄСПЛ в справі «Ілійков проти Болгарії» де закріплено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Також суд враховує й положення національного законодавства, так згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.

  Ризик  впливу на свідків  відсутній, бо  вони допитані.Ризику вчинення іншого кримінального правопорушення відсутній, оскільки ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, посилання на інші склади правопорушень без відповідної підозри та внесення відповідних відомостей до ЄРДР є передчасними.

Так само заявлений ризик у вигляді перешкоджання розгляду справи іншим чином, зводиться до припущень прокурора та обґрунтувань, які враховано при оцінці наявності встановленого вище ризику.

На даний час, встановлений судом ризик є актуальним, а інтереси суспільства, з огляду на тяжкість обвинувачення та особу обвинуваченого все ще продовжують переважати інтереси ОСОБА_5 . Бо в разі ухилення обвинуваченого від суду під загрозою тяжкого покарання, будуть знівельовані завдання кримінального судочинства.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

Медичних протипоказань утримуватись під вартою, стороною захисту не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду, разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказаний ризик, тому з метою йому запобігти суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, але не на 60 днів.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 30 квітня 2025 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 30 квітня 2025 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя:         ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3