Справа № 695/408/25

2/709/239/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

       17 березня 2025 року                                                селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Шарої Л.О.,

секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 32 117,74 коп. та понесених судових витрат в розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладений договір позики № 76334784. Договір підписаний електронним підписом відповідача. Відповідно до п. 1 Договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, указаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 до договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 117,74 грн, з яких: 7 877,58 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 24 240,16 грн – сума заборгованості за відсотками. У супереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного погашення існуючої заборгованості.

Покликаючись на положення цивільного законодавства, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 76334784 у сумі 32 117,74 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідач відзив до суду не подав, із заявами та клопотаннями не звертався, у судове засідання не з`явився.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

29.01.2025 на адресу суду надійшла позовна заява, подана представником Алієвою Нурай в інтересах ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка М.Ю. від 31.01.2025 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільна справа за позовом

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за договором позики надійшла 20.02.2025.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.02.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу.

Представниця позивача у судове засідання не з`явився. У прохальній частині позову представниця просила розгляд справи проводити без її участі, не заперечувала щодо ухвалення у справі заочного рішення.

У судове засідання відповідач не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, конверт повернувся до суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ураховуючи приписи ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України та згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань.

23.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76334784. Договір підписаний електронним підписом відповідача (а.с. 7-9).

Відповідно до п. 2 Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося надати відповідачу кредит в розмірі 12 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Строк позики – 30 днів. Дата надання позики – 23.12.2023, дата повернення позики – 21.01.2024. Знижена процентна ставка – 0,75 %, базова процентна ставка – 2,5 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою -2,7 % в день.

Сторонами договору підписаний Додаток № 1 до Договору позики, у котрому визначено загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку (зворотній бік а.с. 9 -10).

14.06.2021 між ТОВ «ЄАПБ» як фактором та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як клієнтом укладений договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права грошової вимоги до боржників, які зазначені у Реєстрі боржників (а.с. 11-13).

Пункт 1.2 цього правочину визначає перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. У день. Коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 4 до цього договору.

Згідно з п. 9.1 цього договору, він вступає в силу з дня його підписання і діє до 14.06.2022.

28.07.2021 між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода № 2, відповідно до якої внесені зміни до п. 1.3 договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21, а саме: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» взяло на себе обов`язок протягом 10 робочих днів повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних (а.с. 14).

13.06.2022 між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода № 7, відповідно до якої внесені зміни до п. 9.1 договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21, а саме сторони договору домовилися, що договір факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21 набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін, дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

19.07.2024 між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода щодо загальної суми прав вимоги згідно Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024, ціни продажу (а.с. 16). Однак, надана позивачем копія договору не містить цифрових значень суми прав вимоги та ціни.

Згідно з копією Акта прийому-передачі Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 27 від 19.07.2024 (а.с. 17). Однак, відомостей в якій формі передавався та яка загальна сума заборгованості акт не містить.

Реєстр боржників, право вимоги по яких були відчужені ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на користь позивача суду не наданий.

Судом досліджений витяг з Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, у якому вказано: ОСОБА_1 , номер договору позики 76334784, сума заборгованості за основною сумою боргу – 7 877,58 грн, сума заборгованості за відсотками – 24 240,16 грн, сума заборгованості разом – 32 117,74 грн. Цей витяг не містить підпису представників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та сформований представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» Алієвою Нурай 16.01.2025 (а.с. 18).

Судом досліджений складений позивачем розрахунок заборгованості за укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» із ОСОБА_1 договором позики за період з 19.07.2024 по 31.12.2024. За змістом цього розрахунку позивач вказує, що відповідач має непогашену заборгованість в сумі 32 117,74 грн. Він складений представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» Алієвою Нурай (а.с. 19).

Разом з цим, позивачем суду не наданий розрахунок заборгованості за Договором позики № 76334784, складений Первісним кредитором – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період до відступлення права грошової вимоги.

Оцінка судом аргументів сторін.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає доведеним укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору позики № 76334784 від 23.12.2024. Ці договори були укладені між кредиторами та відповідачем у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Однак матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів виконання первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умов договору позики № 76334784 від 23.12.2024, а саме обов`язку надання відповідачу шляхом перерахування на банківський рахунок у позику коштів у сумі 12 000,00 грн. Як уже зазначалося, за змістом ч. 1 ст. 1050, ст. 526, 527, 530 ЦК України саме кредитор (банк) має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором. Жодних доказів перерахування кредитних коштів відповідачу Первісним кредитором матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості за договором, складений представницею позивача. Розрахунок заборгованості станом на день відступлення права вимоги за Договором відсутній.

За таких обставин, суд уважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання Первісним кредитором обов`язку щодо переказу кредитних коштів відповідачу на його рахунок за вказаним Договором позики. Тобто, позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували існування у відповідача як позичальника заборгованості за укладеним договором. Надані позивачем документи факт існування у позичальника заборгованості не підтверджують, а інші докази суду не надані.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постановах від 20 травня 2022 року у справі №336/4796/18 та від 30 серпня 2022 року у справі №509/2976/19.

Водночас, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем набуття ним права вимоги до відповідача за кредитними договорами.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги; реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Водночас, доказів переходу права вимоги за кредитними договорами, заборгованість за якими просить стягнути позивач, від Первісного до Нового кредитора на кожному етапі такої передачі, позивач не надав.

Зокрема, досліджені судом умови Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 не передбачають, що за ним відчужується право вимоги за Договором позики № 76334784 від 23.12.2023.

У дослідженій судом копії Акту прийому-передачі Реєстру боржників відсутні відомості про те, в якій формі передавався реєстр, яка кількість відступлених прав грошової вимоги, яка загальна сума заборгованості відступлена та за якими саме кредитними договорами та договорами позики було здійснено відступлення права вимоги.

Також, ухвалюючи рішення, суд враховує, що реєстр боржників, право вимоги до яких було відчужене первісними кредиторами позивачу, відсутній, витяг із Реєстру боржників не містить підпису та печатки первісного кредитора.

Суд вважає, що позивачем взагалі не надано доказів того, що за цим договором факторингу було відступлено право вимоги за Договором позики, укладеним з відповідачем.

Слід також звернути увагу на те, що Договір факторингу № 14/06/21, укладений між позивачем та первісним кредитором 14.06.2021, його строк дії згідно наданої позивачем додаткової угоди № 7 – 12 місяців, тобто до 14.06.2022.

Натомість Договір позики № 76334784 був укладений між Первісним кредитором та відповідачем 23.12.2023, тобто після закінчення дії договору факторингу.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

Із наведеного слідує, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021 не було, і сторони не могли передбачити, що 23.12.2023 цим товариством буде укладено Договір позики № 76334784 з відповідачем.

Також слід звернути увагу, що доказів на підтвердження оплати за договором факторингу від 14.06.2021 позивачем не надано.

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за Договором позики № 76334784.

Отже, правових підстав для задоволення позовних вимог позивача немає.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову слід відмовити, суд вважає за необхідне судовий збір залишити за позивачем.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

       Суддя                                                                                Л.О. Шарая