Справа № 206/1079/25

Провадження № 1-в/206/70/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя    ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро подання начальника відділу №5 філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого 04.01.2022 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень,

за участю:

прокурора  ОСОБА_5 ,

представника органу пробації  ОСОБА_6 ,

про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 04.01.2022 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника відділу №5 філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання,призначеного вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 04.01.2022 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Подання мотивоване тим, що 09.02.2022 року до відділу № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях (далі – відділ № 5) з Дзержинського міського суду Донецької області надійшли на виконання розпорядження та копія вироку від 04.01.2022 року у відношенні ОСОБА_4 04.02.2022 року зазначений вирок набрав законної сили. 10.04.2023 року надійшов вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26.09.2022 року, згідно якого ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 72, ч. 1ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років та штрафу в дохід держави в сумі 17000 грн. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 04.01.2022 у виді штрафу в дохід держави у сумі 17000 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в дохід держави у сумі 17000 грн. та покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років - виконувати самостійно. Станом на 27.02.2025 відділ № 5 має документ про сплату частини штрафу засудженим на загальну суму 250 грн.

З моменту набрання вироком законної сили та до теперішнього часу компетентними органами, до переліку яких не входить уповноважений орган з питань пробації, не порушувалось питання про притягнення засудженого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 389 КК України за ухилення засудженого від сплати штрафу. Тобто факт ухилення від виконання вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 04.01.2022 з боку засудженого ОСОБА_4 не встановлено.

На підставі ст. 80 КК України орган пробації просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання щодо нього обвинувального вироку суду.

Прокурор підтримав подання та просив його задовольнити.

Представник органу пробації у судовому засіданні подання підтримав у повному обсязі та просила його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не надав, заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає подання таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

При дослідженні матеріалів, встановлено, що вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Зазначений вирок суду набрав законної сили 04.02.2022 року.

26.09.2022 року ОСОБА_4 вироком Дзержинського міського суду Донецької області засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, належного йому на праві приватної власності, на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року ухвалено виконувати самостійно. Вирок набрав законної сили 22.12.2022 року.

21.02.2024 року засудженим ОСОБА_4 сплачено в дохід держави суму у розмірі 250,00 грн.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року за поданням органу пробації засудженому ОСОБА_4 встановлено розстрочку виплати несплаченої суми штрафу у розмірі 16750,00 грн. на строк 10 місяців з щомісячним платежем у розмірі 1675,00 грн., який відповідно до ухвали суду засудженому необхідно сплачувати до 01 числа кожного місяця.

Приписами п. 1 ч. 1 ст.80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24.12.2015) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Редакція ч. 3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.

Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину.

Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.

Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки в матеріалах подання відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання та про вчинення ним із дня набрання обвинувальним вироком законної сили і до закінчення строку давності нового кримінального правопорушення то підстави вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався, відсутні.

Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року , факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що дане подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання подання начальника відділу №5 філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя   ОСОБА_1