Провадження № 274/5085/17

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/64/25

І м е н е м У к р а ї н и

12.03.25 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1

за участі

секретарів судового засідання . . . . . . . . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 274/5085/17 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Непізнаничі Ємільчинського району Житомирської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 1) 31.03.04 військовим місцевим судом Рівненського гарнізону за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 408 ч. 1, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі; 2) 29.08.07 Корольовським районним судом м. Житомира за ст.ст. 186 ч. 3, 71 КК України на 6 років позбавлення волі; 3) 26.08.08 Апеляційним судом Житомирської області за ст.ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України на 6 років 1 місяць позбавлення волі; 4) 06.09.13 Романівським районним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 2, 71 ч. 1 КК України на 1 рік 9 місяців позбавлення волі; 5) 22.04.14 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 190 ч. 2, 70 ч. 4 КК України на 2 роки позбавлення волі; 6) 05.07.17 Апеляційним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі; на даний час також судимого: 1) 01.02.18 Баранівським районним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 70 ч. 1-3, 70 ч. 4 КК України на 2 роки 8 місяців позбавлення волі; 2) 18.10.18 Корецьким районним судом Рівненської області за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; 3) 02.06.20 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі; 4) 22.07.20 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 357 ч. 3, 190 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; 5) 19.06.24 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 4, 70 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі; 6) 04.12.24 Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ст.ст. 185 ч. 4, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 390 КК України,

за участі прокурорів . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_12

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

Відповідно до вироку Апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року ОСОБА_4 засуджений до покарання у виді 1 року обмеження волі.

07 серпня 2017 ОСОБА_4 прибув для відбування покарання в державну установу «Бердичівський виправний центр (№ 108)» Міністерства юстиції України (далі у тексті – БВЦ-108), що розташована за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2.

Того ж дня ОСОБА_4 був ознайомлений з порядком відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 390, 392, 345 КК України, про що у нього відібрана відповідна розписка.

Незважаючи на вказане, ОСОБА_4 порушував порядок відбування покарання, за що неодноразово притягувався до дисциплінарного відповідальності, однак належних висновків для себе не зробив і продовжував порушувати встановлені правила проживання.

Так, 24 серпня 2017року засуджений ОСОБА_4 умисно порушив встановлені правила проживання, передбачені ч. 5 ст. 59 КВК України та п. 3 Розділу III Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2186/5 від 29.12.2014, а саме вжив спиртні напої. 04 вересня 2017 року за наслідками службового розслідування за вказаним фактом на засудженого ОСОБА_4 начальником установи накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

16 жовтня 2017 року засуджений ОСОБА_4 знову умисно порушив встановлені правила проживання, передбачені ч. 5 ст. 59 КВК України та п. 3 Розділу III Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2186/5, а саме вжив спиртні напої. 17.10.17 за наслідками службового розслідування за вказаним фактом на засудженого ОСОБА_4 начальником установи накладено дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення до ДІЗО строком на 10 діб.

Однак 31 жовтня 2017 року засуджений ОСОБА_4 знову умисно порушив встановлені правила проживання, передбачені ч. 5 ст. 59 КВК України та п. 3 Розділу III Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2186/5, а саме вжив спиртні напої. 01.11.17 за наслідками службового розслідування за вищевказаним фактом на засудженого ОСОБА_4 начальником установи накладено дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення до ДІЗО строком на 3 доби.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 390 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав повністю та на початку судового розгляду відмовився від дачі показань. У подальшому в ході судового розгляду, під час дослідження доказів та по завершенню обвинувачений вказав, що ця справа є справою першого заступника Танасієнка та інших службових осіб БВЦ-108, крім начальника ОСОБА_13 . Він не хотів працювати безоплатно, мав поганий стан здоров`я, працівники виправного центру вимагали гроші, продукти харчування, чай, каву. Тому на нього почали складатися акти, рапорти. Горілку та інших алкогольних напоїв він не вживав, вживав лише ліки, які прописав лікар. У виправному центрі його побили, зламали ребра, а потім сховали у СІЗО. Він ще викликав поліцію, що просить врахувати. Також просить врахувати, що пройшло багато часу, він отримав бойове поранення, зараз лікується від туберкульозу, тому просить суворо не карати.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, з показань свідка ОСОБА_14 , начальника відділення СПС БВЦ-108, вбачається, що у 2017 році, десь протягом півріччя, у нього у відділенні відбував покарання обвинувачений – на той час засуджений ОСОБА_4 . Обвинуваченому, як і будь-якому іншому засудженому при прибутті у виправний центр було роз`яснено вимоги режиму відбування покарання, доведено норми КК. За час відбування покарання обвинувачений неодноразово допускав порушення режиму утримання, у тому числі 3-4 рази вживав спиртні напої. По кожному факту проводилася службова перевірка з метою з`ясування, як вживав, де брав тощо, цих обставин він вже не пам`ятає. Пам`ятає, що одного разу у супроводі ОСОБА_15 обвинувачений відвідував лікарню, після чого був виявлений у стані алкогольного сп`яніння. Іншого разу ОСОБА_4 супроводжував ОСОБА_16 у район вокзалу, звідки повернувся у стані сп`яніння. Він особисто бачив ОСОБА_4 у стані сильного алкогольного сп`яніння – тоді був у складі оперативної групи, заходив у приміщення кімнати побачень, в якій на підлозі лежав обвинувачений. Від ОСОБА_4 відчувався різкий запах алкоголю, самостійно піднятися засуджений не міг, як і щось пояснювати – був настільки п`яний. ОСОБА_4 возили на освідування, результатів він не знає. Після кожного з таких порушень він проводив із засудженим профілактично-корекційну роботу, роз`яснював наслідки повторного вчинення грубого порушення режиму, попереджав про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України. У індивідуальних бесідах обвинувачений не заперечував, що вживав спиртні напої, але казав, що нічого страшного у цьому немає, про деталі не хотів розповідати. Як засуджений, ОСОБА_4 з ним поводив себе ввічливо, але зі слів інших співробітників – іноді поводив себе неадекватно. Працевлаштованим обвинувачений практично не був, постійно скаржився на поганий стан здоров`я. І він особисто здійснював супроводження ОСОБА_4 до лікувального закладу, це було пов`язано із якоюсь хворобою, не тілесними ушкодженнями. Про спричинення обвинуваченому тілесних ушкоджень, звернення того до поліції, скарг на дії адміністрації йому нічого не відомо.

Допитаний як свідок молодший інспектор ВНіБ БВЦ-108 ОСОБА_17 показав, що у їхній установі відбував покарання обвинувачений ОСОБА_4 . Він особисто був очевидцем скоєння обвинуваченим одного порушення режиму відбування покарання, а саме вживання заборонених речовин. У той день, десь у денну пору він здійснював супроводження ОСОБА_4 у район залізничного вокзалу – до аптеки, і купівлі продуктів харчування. По дорозі засуджений говорив, що у нього температура, про хворобу не розповідав. Після аптеки обвинувачений попросився у платний туалет на ринку. ОСОБА_4 заплатив за вхід, взяв папір і зайшов у туалет, він же залишився ззовні. Засудженого не було хвилин 5. Вийшовши, обвинувачений на ринку купив сметану, почав вибирати сир. У цей час, через 15-20 хвилин після виходу з туалету, він помітив різкі зміни у поведінці ОСОБА_4 .. Прямо на очах обвинувачений п`янів – мова стала тягуча, плутався у словах, хода стала нечіткою, хоча запаху алкоголю він не відчував. Крім туалету, засуджений ніде не залишався сам. Про подію він доповів черговому, повів засудженого до виправного центру. По дорозі обвинувачений все більше п`янів, йти самостійно практично не міг, падав. Йому довелося вести ОСОБА_4 , підтримуючи за руки. Обвинувачений падав, одного разу, коли він тримав за руку ОСОБА_4 , той впав і у курточки засудженого відірвався рукав. Заходи фізичного впливу, спецзасоби він до ОСОБА_4 не застосовував, той опору не чинив. Видимих тілесних ушкоджень на обвинуваченому не було, можливо у подальшому щось у могло з`явитися від падінь. Скарг на його дії засуджений не висловлював. Доставив засудженого до центру, здається, він сам. Далі за вказівкою керівництва він возив засудженого до травмпункту ЦМЛ на освідування. У лікарні було підтверджено факт перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння. При поверненні до установи засудженого було поміщено до ДІЗО за фактом вжиття спиртних напоїв. Ні він, ні інші інспектори не вимагали у засудженого грошей, цигарок, продуктів харчування, у тому числі у той день він не пив чай, каву з обвинуваченим.

Свідок ОСОБА_18 , черговий помічник начальника установи Бердичівського виправного центру (№ 108), показав, що обвинувачений ОСОБА_4 відбував покарання у БВЦ-108. Число точно не пам`ятає, був вихідний день, він був на зміні, зранку до чергової частини звернувся обвинувачений з проханням вийти у аптеку купити ліки. Був наданий дозвіл і цей засуджений у супроводі старшого прапорщика ОСОБА_16 пішов у аптеку. Через деякий час ОСОБА_16 зателефонував і доповів, що по дорозі назад обвинувачений зайшов до туалету, після чого з`явився з явними ознаками алкогольного сп`яніння: погано спілкується, нечітка хода, чіпляється, падає. Він з помічником вийшли назустріч. Побачили ОСОБА_4 , який, на його думку, перебував у стані тяжкого алкогольного сп`яніння, так як падав, розбив банку зі сметаною, мав порваний рукав курточки. Вони допомогли засудженому перейти залізничні колії, доставили до установи. Він доповів керівництву. Було прийнято рішення завезти ОСОБА_4 на освідування. Представники центру повезли ОСОБА_4 до травмпункту. На підставі довідки з травмпункту Бердичівської міської лікарні, рапортів співробітників було підтверджено факт вживання обвинуваченим спиртних напоїв, проведено службове розслідування. Засуджений міг купити алкоголь і при виході, так як був у аптеці, і у магазині, на ринку, але, на його думку, алкоголь отримав через «закладку» в туалеті. Після повернення у БВЦ-108 ОСОБА_4 було поміщено у ДІЗО. При поміщенні у засудженого були видимі ушкодження – червоні смуги від падіння на рельси. Інших тілесних ушкоджень не було, заходи фізичного впливу до ОСОБА_4 тоді не застосовувалися.

Допитаний як свідок заступник ЧПНУ БВЦ-108 ОСОБА_19 показав, що обвинувачений ОСОБА_4 відбував покарання у БВЦ-108. За час перебування у центрі обвинувачений допускав порушення режиму утримання, у тому числі і на його зміні – у виді вживання спиртних напоїв. Так, коли чергував він, ОСОБА_20 , за заявою про медобстеження ОСОБА_4 було супроводжено ОСОБА_15 до лікарні. Десь у лікарні засуджений так, щоб не бачив супроводжуючий, вжив алкогольні напої. Де саме, сказати не може, але засуджені користуються мобільними телефонами і їм завжди можна зробити «закладку» в туалеті або іншому місці у лікарні. Після цього, повертаючись, ОСОБА_15 виявив у ОСОБА_4 ознаки алкогольного сп`яніння і завів того на освідування, за результатами якого підтверджено факт перебування засудженого у стані алкогольного сп`яніння, точних показників вже не пам`ятає, десь середній рівень проміле. Він відповідає за дотримання режиму утримання засудженими, про факт порушення обвинуваченим ОСОБА_15 доповів йому. Коли привели ОСОБА_4 , у того були явні ознаки алкогольного сп`яніння – хитка хода, некоординовані рухи тощо. Тілесних ушкоджень на засудженому не було, факту побиття його також не було. Обвинувачений не пояснював йому нічого з приводу вжиття спиртних напоїв.

Як пояснив свідок ОСОБА_21 , він служить молодшим інспектором ВНіБ БВЦ-108, у якому відбував покарання обвинувачений ОСОБА_4 . На його зміні цей засуджений допустив одне порушення, а саме: влітку-восени ОСОБА_4 відвідував лікарню у супроводі ОСОБА_15 і десь вжив спиртні напої. По поведінці ОСОБА_4 було видно, що той перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у нього був запах алкоголю з ротової порожнини. Крім того, була довідка про проходження обвинуваченим медичного освідування на підтвердження факту перебування у стані алкогольного сп`яніння. Про події доповіли черговому ОСОБА_22 , були складені відповідні документи, ОСОБА_4 було поміщено у ДІЗО. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 не було. З приводу перелому ребер, виклику швидкої йому нічого не відомо. Дійсно, якось викликали фельдшера обвинуваченому з БВК-70, але з приводу температури, а не тілесних ушкоджень, лікар давав ОСОБА_4 ліки.

Як пояснив свідок ОСОБА_23 , старший оперуповноважений БВЦ-108, ОСОБА_4 він знає з часів, ще коли був о/у у Райківській ВК, де обвинувачений також відбував покарання. Особистих відносин з обвинуваченим у нього немає. ОСОБА_4 у БВЦ-108 відбував покарання недовго – з серпня до грудня. За цей короткий проміжок часу допустив ряд грубих правопорушень, по фактам яких проводилися службові розслідування, у тому числі щодо вживання спиртних напоїв. Він був очевидцем вчинення обвинуваченим одного з таких проступків. Під час перебування у БВЦ-108 обвинувачений часто писав заяви на вихід до лікарні. Восени він супроводжував ОСОБА_4 на один такий вихід для звернення ОСОБА_4 до лікаря. За вказівкою керівництва зранку він супроводжував ОСОБА_4 у Бердичівську ЦМЛ. У лікарні обвинувачений попросився у громадську вбиральню. І коли вийшов звідти, у нього були явні ознаки алкогольного сп`яніння, які до цього були відсутні – різкий запах алкоголю, незв`язна мова тощо. Він питав ОСОБА_4 , де той взяв алкоголь, що саме відповів обвинувачений, вже не пам`ятає, здається, взагалі не хотів відповідати. Він відразу, у цій же лікарні завів ОСОБА_4 на освідування. За результатами тесту приладом «Драгер» було підтверджено факт вживання засудженим спиртного. Після цього він доставив ОСОБА_4 до чергової частини виправного центру, склав рапорт, акт про вживання засудженим спиртних напоїв. Погроз ОСОБА_4 він не висловлював, фактів побиття ОСОБА_4 представниками адміністрації не бачив, грошей, продуктів у ОСОБА_4 не вимагав, про скарги ОСОБА_4 на дії представників адміністрації йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_24 , заступник начальника БВЦ-108, пояснив суду, що обвинувачений ОСОБА_4 у 2017 році відбував покарання у виправному центрі. Під час відбування покарання обвинувачений неодноразово, як мінімум тричі, допускав грубі порушення у виді вживання спиртних напоїв. При прибутті до виправного центру засудженим, у тому числі і ОСОБА_4 роз`яснюються порядок і умови відбування покарання, обов`язки, заборони, у тому числі заборону вживання спиртних напоїв. Крім того, після кожного з порушень з засудженим повторно проводилася профілактично-виховна робота з метою недопущення повторного вчинення таких проступків, роз`яснювалися наслідки. Однак саме у випадку ОСОБА_4 така робота позитивного результату не дала. По кожному випадку вживання обвинуваченим спиртних напоїв проводилися службові розслідування, складалися документи, робилися висновки. ОСОБА_4 розглядався на дисциплінарній комісії, на якій приймалося рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Деталей всіх порушень вже не пам`ятає, пам`ятає лише той випадок, коли він особисто возив ОСОБА_4 на освідування. У той день, в неділю він був відповідальним по установі. Обвинувачений попросив дозволу вийти купити ліки. Він дав дозвіл, і ОСОБА_4 під наглядом молодшого інспектора ОСОБА_16 пішов до аптеки у районі залізничного вокзалу. Після аптеки обвинувачений зайшов до громадського туалету на ринку «Привокзальний», звідки вийшов вже у стані алкогольного сп`яніння. Після цього ОСОБА_4 було доставлено до виправного центру, при чому ОСОБА_16 майже ніс того на собі, бо обвинувачений не міг самостійно пересуватися. Засудженого було завезено у травмпункт міської лікарні, де черговий лікар його оглянув, було виявлено наявність стану алкогольного сп`яніння, більше одного проміле. У зв`язку з перебуванням у стані сп`яніння засуджений нічого тоді пояснити не зміг, а в подальшому по цьому факту нічого не пояснював. Під час проведення службового розслідування причетності співробітників установи не встановлено, у цьому випадку він впевнений, що мала місце «закладка» спиртних напоїв у туалеті, оскільки засуджені користуються мобільними телефонами, є знайомі знайомих, які завжди можуть організувати таку «закладку». Виправний центр є установою відкритого типу, без ізоляції засуджених від суспільства, засуджені завжди мають можливість знайти спиртні напої і невживання спиртних напоїв є їхнім самостійним рішенням. Фактів неправомірних дій представників адміністрації до ОСОБА_4 , звернень ОСОБА_4 з приводу таких дій не було. Якщо б були, були б проведені службові перевірки і винні особи понесли б відповідальність. При поміщенні засуджених у ДІЗО вони оглядаються на предмет наявності тілесних ушкоджень, відповідні документи мають бути у матеріалах справи. Чи були у ОСОБА_4 тілесні ушкодження, чи звертався він до поліції, не пам`ятає.

Допитаний за клопотанням обвинуваченого фельдшер ЦДМВ Бердичівської ЦМЛ, свідок ОСОБА_25 показав, що колег, друзів, знайомих у БВЦ-108 він не має, Танасієнка – не знає такого. У 2017 році до них возили на освідування людей, зараз – вже не возять. У зв`язку з тим, що події були ще у 2017 році, їх він не пам`ятає, але перед явкою до суду подивився їхню документацію і може стверджувати, що 24.08.17 він працював, 16 і 31.10.17 – ні. 24.08.17 у центр був доставлений працівниками БВЦ-108 Стоцьким і ОСОБА_26 . По регламенту він має підійти до освідуємої особи, запропонувати пройти алкотест на апараті «Драгер». З записів видно, що він це зробив, але обвинувачений відмовився від проходження такого огляду. У зв`язку з відмовою проходити огляд він не міг встановлювати діагноз, у тому числі щодо алкогольного сп`яніння. Він лише записав, що є запах алкоголю з роту, який він відчув, і, як і передбачено, порекомендував звернутися у травмпункт міської лікарні. Обставин доставки ОСОБА_4 не пам`ятає, як і його стан. Але з записів вбачається, що у ОСОБА_4 були тілесні ушкодження – садно лівої надбрівної дуги. Чи зверталися представники ВЦ з обвинуваченим до травмпункту з приводу огляду на стан сп`яніння, тілесних ушкоджень – не знає.

Крім того винуватість ОСОБА_4 також підтверджується:

*даними копій вироків Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01.03.17 та Апеляційного суду Житомирської області від 05.07.17, відповідно до яких ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі (т. 1, а.п. 8, 9-10);

*даними розписки засудженого  ОСОБА_4  від 07.08.17 про ознайомлення з вимогами КВК України, КПК України та КК України, в тому числі з положеннями ст. 390 КК України (т. 1, а.п. 20);

*даними копії розписки засудженого  ОСОБА_4  від 11.08.17 про ознайомлення з межами ДУ "Бердичівський виправний центр (№ 108)" (в тому числі на контрагентських об`єктах), розпорядком дня та правилами поведінки. ОСОБА_4 попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України (т. 1, а.п. 21);

*даними копії висновку службової перевірки по факту грубого порушення режиму відбування покарання від 31.08.17, при проведенні якої встановлено, що 24.08.17 о 17.00 під час обходу території виправного центру було виявлено засудженого ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння, який звертався у грубій формі до молодшого інспектора ВНіБ з вимогою вивести його за межі установи для придбання речей першої необхідності. У поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що 24.08.17 близько 15 год. він отримав з перекиду 1 літр пива, після чого самостійно вжив його у житловому приміщенні (т. 1, а.п. 23);

*даними копії акту від 24.08.17, складеного ЧПНУ, заст. ЧПНУ, мол. інсп. ВНіБ про те, що о 17 год. 00 хв. засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги порядку відбування покарання, а саме вжив спиртовмісну речовину та проявляв буйство (т. 1, а.п. 28);

*даними копії виписки № 386 з медичної карти Бердичівської ЦМЛ, згідно з якою при обстеженні ОСОБА_4 24.08.17 о 17.10 встановлено, що у того наявний запах алкоголю з порожнини рота, у анамнезі засуджений зазначив, що випив «Корону», від обстеження на «Алкотесті» відмовляється, про що є відповідний запис (т. 1, а.п. 30);

*даними копій постанов про накладення стягнення та тимчасове поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, акту про застосування до засудженого наручників, інших спецзасобів, згідно з якими за допущене 24.08.17 порушення у виді вжиття спиртних напоїв (24.08.17 о 17.00 на території виправного центру був виявлений в стані алкогольного сп`яніння), прояв буйства (на пропозицію пройти до чергової частини розмахував руками, чинив супротив діям чергового наряду) засудженому ОСОБА_4 04.09.17 оголошено "сувору догану" (т. 1, а.п. 22, 24, 25);

*даними копії висновку службової перевірки по факту вилучення заборонених предметів (з копіями протоколу вилучення та журналу обліку засуджених для відвідування закладів охорони здоров`я) від 11.10.17, при проведенні якої встановлено, що 11.10.17 о 10.10 під час проведення неповного особистого обшуку засудженого ОСОБА_4 , який повернувся з Бердичівської ЦМЛ, за поясом штанів було виявлено та вилучено одну пластикову пляшку 0,5 л із запахом спиртного. Засуджений ОСОБА_4 пояснив, що 11.10.17 він у супроводі співробітника центру вийшов за межі установи для відвідування лікарні, з власного мобільного телефону подзвонив знайомому мешканцю м. Бердичева і той приніс йому горілку домашнього виробництва, яку заховав у туалеті лікарні, де він її забрав (т. 1, а.п. 35, 37, 44);

*даними копії акту від 11.10.17, складеного ЧПНУ, заст. ЧПНУ, мол. інсп. ВНіБ про те, що о 10 год. 10 хв. засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги порядку відбування покарання, а саме намагався пронести в охоронювану зону спиртовмісну речовину ємністю 0,5 л (т. 1, а.п. 38);

*даними копії постанови про накладення стягнення, згідно з якою за допущене 11.10.17 порушення у виді зберігання рідини із запахом спиртного засудженому ОСОБА_4 12.10.17 оголошено "сувору догану" (т. 1, а.п. 34);

*даними копії висновку службової перевірки по факту грубого порушення порядку відбування покарання від 17.10.17, при проведенні якої встановлено, що 16.10.17 ОСОБА_4 звернувся з заявою про вихід за межі установи до аптеки для придбання медикаментів. 16.10.17 о 09.20 засудженого було виведено до найближчої аптеки. Після відвідування аптеки засуджений попросив інспектора зайти до туалету, який знаходиться на території ринку, після чого ОСОБА_4 було виявлено у стані алкогольного сп`яніння. Засудженого ОСОБА_4 було доставлено до травмпункту міської лікарні для освідування приладом «Драгер» і було встановлено, що засуджений перебуває у стані алкогольного сп`яніння із показником 1,86 ‰ (т. 1, а.п. 54);

*даними копії акту від 16.10.17, складеного ЧПНУ, заст. ЧПНУ, мол. інсп. ВНіБ про те, що о 10 год. 12 хв. засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги порядку відбування покарання, а саме під час виходу за межі установи вжив спиртовмісну речовину (т. 1, а.п. 57);

*даними копії довідки Бердичівської ЦМЛ, згідно з якою при обстеженні ОСОБА_4 16.10.17 о 12.15 встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Результати Алкотеста - 1,86 ‰ (т. 1, а.п. 59);

*даними копій постанов про накладення стягнення та тимчасове поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, згідно з якими за допущене 16.10.17 порушення у виді вжиття спиртовмісної речовини під час виходу за межі установи (16.10.17 о 13.00 під час короткострокового виходу за межі виправного центру був виявлений в стані алкогольного сп`яніння) до засудженого ОСОБА_4 17.10.17 застосовано захід стягнення у виді 10 діб ДІЗО (т. 1, а.п. 51, 52);

*даними копії висновку службової перевірки по факту грубого порушення порядку відбування покарання від 01.11.17, при проведенні якої встановлено, що 31.10.17 ОСОБА_4 звернувся з заявою про вихід за межі установи до поліклініки Бердичівської ЦМЛ у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Під час перебування у лікарні засуджений зайшов до туалету, де вжив спиртовмісні речовини, після чого ОСОБА_4 було виявлено у стані алкогольного сп`яніння. Засудженого ОСОБА_4 було доставлено до травмпункту міської лікарні для освідування приладом «Драгер» і було встановлено, що засуджений перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з листом лікарні № 74 від 15.01.20 – проведена експертиза на предмет вживання алкоголю апаратом «Алкотест 6510»; результат: алкотест 1,83‰, висновок: алкогольне сп`яніння (т. 1, а.п. 67, т. 2, а.п. 187-189);

*даними копії акту від 31.10.17, складеного ЧПНУ, заст. ЧПНУ, мол. інсп. ВНіБ про те, що о 10 год. 12 хв. засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги порядку відбування покарання, а саме під час виходу до Бердичівської ЦМЛ вжив спиртні напої (т. 1, а.п. 70);

*даними копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння Бердичівської ЦМЛ № 48 від 31.10.17, згідно з яким при обстеженні ОСОБА_4 31.10.17 о 13.00 встановлено, що засуджений перебуває у стані алкогольного сп`яніння (т. 1, а.п. 73);

*даними копій постанов про накладення стягнення та тимчасове поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, акту про застосування спецзасобів, згідно з якими за допущене 31.10.17 порушення у виді вжиття спиртних напоїв під час виходу у Бердичівську ЦМЛ (31.10.17 о 12.45, скориставшись великою скупченістю людей, відвідав туалет поліклініки, після чого був виявлений в стані алкогольного сп`яніння), прояв буйства, висловлення погроз вчинити членоушкодження до засудженого ОСОБА_4 01.11.17 застосовано захід стягнення у виді 3 діб ДІЗО (т. 1, а.п. 62, 68, 75);

       Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

       При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 22, 42, 43 КПК України (щодо можливості ознайомлення з матеріалами обвинувачення, оцінки доказів), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд), до матеріалів провадження в ході підготовчого судового засідання долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

Заперечення обвинуваченим своєї винуватості, доводи захисника про недоведеність винуватості обвинуваченого суд розцінює як захисну позицію, спрямовану на уникнення відповідальності. Разом з тим така позиція повністю спростовується абсолютно всіма дослідженими судом доказами, у тому числі прямими - показаннями безпосередньо очевидців, які підтверджується об`єктивними даними медичної документації, які не залежать від суб`єктивного сприйняття учасників (у тому числі і у першому випадку, коли і фельдшеру ОСОБА_4 вказав, що вживав пиво, і підтвердив це під час службового розслідування). Відповідно до наведених у обвинуваченні норм права засудженим забороняється вживання не лише спиртних (спиртовмісних) напоїв і пива, але і будь-яких одурманюючих засобів. При цьому ключовим є не стільки сам факт вживання, скільки необхідність дотримання ними визначених правил співжиття для подальшого виправлення та ресоціалізації. Об`єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері виконання покарання у виді обмеження волі і суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що він перешкоджає виконанню вироку, досягненню цілей покарання, як щодо самого засудженого, так і щодо інших осіб, та порушує нормальну діяльність органів кримінально-виконавчої системи, які забезпечують виконання вироку суду та призначеного цим вироком покарання. Суд не оцінює, які саме речовини (хоча ліки за будь-яких умов не призведуть до встановлених ступенів сп`яніння) вжив засуджений до того, як зовнішній прояв його поведінки набув ознак порушень правил співжиття – наявні явні ознаки сп`яніння. Суспільна небезпека дій ОСОБА_4 полягає у тому, що він, відверто, як мінімум 4 рази за декілька місяців, ігноруючи передбачені чинним законодавством свої обов`язки, у такий спосіб намагається змусити адміністрацію підлаштовуватися під власні забаганки, перебувати у місцях обмеження волі на власних умовах, а не на умовах, визначених законодавством, суттєво знижуючи своєю поведінкою авторитет представників адміністрації в очах інших засуджених, що вкрай ускладнює нормальну діяльність виправного центру. Саме тому законодавцем і визначено, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 , є суспільно небезпечними і тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Доводи обвинуваченого про вчинення незаконних дій щодо нього з боку представників адміністрації, у тому числі щодо неналежного надання медичної допомоги, виклику ним працівників поліції щодо таких дій були предметом перевірки у ході судового розгляду та не знайшли свого підтвердження (т. 2, а.п. 117, 125, 151, 164, 166, 167-169, 177-178, 190, 200, 213-214). Крім того, доводи обвинуваченого про неправомірні, на його думку, дії представників адміністрації під час відбування обвинуваченим покарання не є предметом судового розгляду відповідно до ст. 337 КПК України, оцінка законності таких дій не впливає на оцінку законності дій обвинуваченого і не може слугувати виправданню вживання спиртовмісних речовин.

Доводи обвинуваченого про застосування до нього строків давності притягнення до кримінальної відповідальності судом відхиляються, оскільки обвинувачений на даний час відбуває покарання, у тому числі, за тяжкий злочин, скоєний 04.09.21, тобто ОСОБА_4 у період п`ятирічного строку давності вчинив новий тяжкий злочин, що відповідно до положень ч. 3 ст. 49 КК України має свої правові наслідки – переривання давності.

При формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд не зазначає посилання органу обвинувачення на виписку, довідки, оскільки відповідно до ст. 374 КПК України, що відповідає і ст. 91 КПК України, при формулюванні обвинувачення має бути зазначено місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення, а дані вказаних вище документів є лише доказами, що підлягають оцінці, однак виходять за межі передбаченого законом формулювання обвинувачення. Крім того, при формулюванні обвинувачення суд викидає дублювання органом обвинувачення обставин притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши ж наведені вище докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 390 КК України, як систематичне порушення встановлених правил проживання, вчинене особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі.

Обставин, що пом`якшували б покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: рецидив злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 390 КК України, було злочином середньої тяжкості, з 01.07.20 - є нетяжким злочином.

Обвинувачений раніше судимий, за місцем відбування покарання у виді обмеження волі на час скоєння злочину характеризувався негативно, мав 4 стягнення, жодного заохочення.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, вчинив злочин, пов`язаний із уникненням від відбування покарання у виді обмеження волі, при чому почав скоєння злочину, відбувши лише декілька тижнів у виправному центрі, подальше відбування покарання у виді обмеження волі не змінить умов і режиму такого покарання, тобто не усуне причини та умови скоєння злочину, враховуючи, що обвинувачений на даний час також відбуває покарання у виді позбавлення волі, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе. І лише враховуючи наявність захворювань обвинуваченого, беручи до уваги запропоновану прокурором міру покарання, суд приходить висновку про можливість призначення ОСОБА_4 строку покарання ближче до мінімального, встановленого в санкції статті. Остаточне покарання суд призначає з врахуванням вироку Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 грудня 2024 року. На думку суду, саме призначене покарання сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов у провадженні не подано.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи відбування ним на даний час покарання у виді позбавлення волі, відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 05 (п`ять) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, призначених за цим вироком та вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 грудня 2024 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років 10 (десять) місяців.

Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_4 обчислювати з 11 жовтня 2023 року, зарахувавши таким чином покарання, повністю відбуте за попереднім вироком.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області. Для особи, яка перебуває під вартою (відбуває покарання у виді позбавлення волі), строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий – суддя                         ОСОБА_1