ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/628/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз",

представник боржника - Шпічка М.І., директор,

розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ковальчук М.М.,

представник арбітражного керуючого - Ніколаєнко Д.В., адвокат,

кредитори - Сільськогосподарське приватне підприємство "Дружба",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Зоря",

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячне",

Приватне акціонерне товариство "Дакор Вест",

Приватне агропідприємство "Галичина",

Дочірнє підприємство "Озерна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вир",

Спільне Українсько-Англійське підприємство "Дубноцукорінвест" Товариство з обмеженою відповідальністю,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Прогрес-2",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал Птахопродукт",

представник кредиторів - Андросюк І.С., адвокат (в залі суду),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс",

представник кредитора - Шабельник К.П., адвокат (в залі суду),

кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Тіньки",

Приватне акціонерне товариство "Україна-Райз",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромни-Інвест",

Агрофірма "Вересень",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Землянки",

представник кредиторів - Діренко М.С., адвокат (в залі суду)

кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністр Агро ЛТД",

приватна агрофірма "Долинська",

Приватне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок",

представник кредиторів - Гарагуц І.Ф., адвокат,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс",

представник кредитора - Шабельник К.П., адвокат,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант",

представник кредитора - Сочавський А.З., адвокат,

кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Укрм`ясо-Інвест",

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко",

представник кредитора - Бутко Д.В., адвокат,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія",

представник кредитора - Ридай Н.В., адвокат,

кредитор - Експортно-Імпортний банк Сполучених Штатів,

представник кредитора - Марченко О.І., адвокат

кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

представник кредитора - Орендівський В.І., адвокат,

кредитор - Національний банк України

представник кредитора - Пасацька В.В. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States)

на ухвалу Господарського суду м. Києва (в частині кредиторських вимог ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко")

від 17.04.2024

у складі судді: Омельченко Л.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.10.2024

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Доманської М.Л., Сотнікова С.В.

у справі за заявою

Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Акціонерне товариство "Альфа-Банк" як правонаступник АТ "Укрсоцбанк" (в подальшому змінено назву на АТ "Сенс Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПрАТ "Компанія "Райз", боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/628/20, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз";

визнані грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до ПрАТ "Компанія "Райз" в розмірі 202 070 056,90 грн.;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Компанія "Райз";

призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 54 від 08.02.2013), інше.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/628/20 в частині призначення розпорядником майна ПрАТ "Компанія Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича - скасовано.

Призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія Райз" арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 62 від 01.02.2013).

4. 07.04.2020р. і 08.04.2020р. до місцевого суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - ТОВ "СП "Нива", кредитор) та Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" (далі - ПрАТ "Райз-Максимко", кредитор) надійшли заяви про грошові вимоги до боржника відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2024р. у справі № 910/628/20, зокрема, визнано грошові вимоги ТОВ "СП "Нива" на загальну суму - 2 748 514 216,87 грн., а саме 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга, 2 748 510 012,87 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника;

відмовлено ТОВ "СП "Нива" у задоволенні вимог на суму 19 396 277,38 грн.;

визнано кредиторські вимоги ПрАТ "Райз-Максимко" на загальну суму 1 505 462 891,35 грн., а саме 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 1 505 458 687,35 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника;

відмовлено ПрАТ "Райз-Максимко" у задоволенні вимог на суму 298 946 075,18 грн.

6. Під час розгляду заяви ТОВ "СП "Нива" господарським судом першої інстанції, враховуючи заперечення інших кредиторів, з застосуванням підвищеного стандарту доказування, в частині визнаних грошових вимог встановлені такі обставини:

6.1. 23.03.2006 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та ДП "Райз-Агросервіс" (позичальник) укладено Генеральну угоду № 15106N6, відповідно до п. 1.1. - п. 1.3. якої генеральна угода регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником. Укладаючи цю генеральну угоду сторони домовились, що банк бере на себе зобов`язання з фінансування протягом терміну дії генеральної угоди довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка включає всі напрямки діяльності підприємства, зазначені у бізнес - плані на умовах згідно з цією генеральною угодою. Метою цієї генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування виробничої, інвестиційної, торгово - закупівельної та іншої діяльності позичальника шляхом укладання договорів про надання кредитних операцій (далі - Кредитний договір), які зазначаються в додатку 1 до цієї генеральної угоди та є її невід`ємною частиною.

6.2. 28.03.2014 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та ПАТ "Компанія "Райз" (позичальник) укладено кредитний договір № 151214К1, відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит надається позичальнику: шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії складає 53 751 300,45 дол. США. Сума основного боргу в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на кожну поточну дату не може перевищувати 482 686 678,00 гривень. Спільний ліміт заборгованості: 53 751 300,45 дол. США. Кінцевий термін погашення кредиту: 27.03.2015 (п. 2.1., п. 2.2., п.п. 2.3.1. та п.п. 2.3.2 п. 2.3., п. 2.4. вказаного Договору).

6.3. 07.10.2019 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Кредитор), ПрАТ "Компанія "Райз" (Первісний позичальник або Боржник) та ТОВ СП "Нива" (Новий позичальник або Новий боржник) укладено Договір про переведення боргу, за умовами п. 1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, боржник переводить на нового позичальника заборгованість за: генеральною угодою від 23.03.2006 № 15106N6, що укладена між кредитором та боржником (надалі - генеральна угода), що складається із боргу за Кредитним договором від 28.03.2014 № 151214К1 (надалі - Кредитний договір), що укладений між кредитором та боржником, в сумі 109 757 032,27 дол. США та 21 637 265,98 грн. (яка включає суму основного боргу, процентів, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених кредитним договором), надалі - борг, а новий позичальник погоджується та набуває усіх прав та обов`язків, пов`язаних з боргом, включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення боргу.

6.4. Пунктом 4 Договору про переведення боргу від 07.10.2019 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Кредитор), ПрАТ "Компанія "Райз" (Первісний позичальник або Боржник) та ТОВ СП "Нива" (Новий позичальник або Новий боржник) передбачено, що в зв`язку з передачею Первісним Позичальником всіх прав та обов`язків за Генеральною угодою та Кредитним договором Первісний Позичальник сплачує Новому Позичальнику грошову суму, що є компенсацією прийнятих зобов`язань в порядку та строки визначені окремою Письмовою угодою між Первісним Позичальником та Новим Позичальником.

6.5. 07.10.2019 на реалізацію п. 4 Договору про переведення боргу від 07.10.2019 між ПрАТ "Компанія "Райз" та ТОВ СП "Нива" було укладено Договір про встановлення розрахунків.

6.6. У пункті 2 Договору про встановлення розрахунків від 07.10.2019 передбачено, що ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язується сплатити ТОВ СП "Нива" суму в розмірі 2 748 510 012,87 грн.

6.7. Пунктом 3 Договору про встановлення розрахунків від 07.10.2019 сторони встановили порядок сплати ПрАТ "Компанія "Райз" суми грошових коштів, вказаних в п. 2. договору, на користь ТОВ "СП "Нива":

сума грошових коштів в розмірі 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.11.2019 року;

сума грошових коштів в розмірі 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.12.2019 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн. сплачується не пізніше 07.01.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.02.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.03.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.04.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.05.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.06.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.08.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.09.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.10.2020 року;

сума грошових коштів в розмірі: 229 042 501,07 грн сплачується не пізніше 07.11.2020 року.

6.8. Пунктом 3.2. Договору про встановлення розрахунків від 07.10.2019 передбачає, що в разі порушення ПрАТ "Компанія "Райз" строків оплати заборгованості, встановлених договором на суму понад 10 000 000,00 грн. та на строк більше 10 банківських днів, ТОВ "СП "Нива" має право вимагати дострокової сплати усієї суми заборгованості, шляхом направлення ПрАТ "Компанія "Райз" письмової Вимоги про сплату заборгованості. У цьому випадку ПрАТ "Компанія "Райз" зобов`язана оплатити всю суму заборгованості протягом 10-ти банківських днів з дня отримання Вимоги.

6.9. 27.12.2019 ТОВ "СП "Нива", на підставі п. 3.2. Договору, подав ПрАТ "Компанія "Райз" вимогу про дострокову сплату боргу в зв`язку з невиконанням умов Договору про встановлення розрахунків від 07.10.2019.

6.10. 20.01.2020 ПрАТ "Компанія "Райз" було надано претензію ТОВ СП «НИВА» про сплату усієї суми боргу.

6.11. ПрАТ "Компанія "Райз" не виконано зобов`язання зі сплати грошових коштів в сумі 2 748 510 012,87 грн. на користь ТОВ "СП "Нива".

6.12. На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до місцевого суду копії: Договору про переведення боргу від 07.10.2019р., Генеральної угоди від 23.02.2006р. №15106N6 з додатками, Кредитного договору №151214К1 від 28.03.2014р., Договору про встановлення порядку розрахунків від 07.10.2019р.

7. Під час розгляду заяви ПрАТ "Райз-Максимко" господарським судом першої інстанції, враховуючи заперечення інших кредиторів, з застосуванням підвищеного стандарту доказування, в частині визнаних грошових вимог встановлені такі обставини:

7.1. 24.07.2013р. між ПрАТ "Компанія "Райз", ПрАТ "Райз-Максимко" і ТОВ "СП "Нива", з однієї сторони, та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", з іншої сторони, була укладена Генеральна кредитна угода № 151213N3 (далі - Угода).

7.2. За умовами вказаної Угоди АТ "Укрексімбанк" проводить Кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5., а саме 572 920 225,30 грн. на підставах та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Угоди.

7.3. Додатком 1 до Генеральної угоди № 151213N3 від 24.07.2013р. визначено перелік кредитних договорів, укладених між АТ "Укрексімбанк" та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї Генеральної угоди, і є Додатками до неї, а саме: Кредитний договір № 151213К12 від 24.07.2013р.

7.4. Відповідно до умов п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Генеральної угоди № 151213N3, АТ "Укрексімбанк" проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5 цієї Генеральної угоди № 151213N3, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін, відповідно до положень цієї Генеральної угоди № 151213N3.

7.5. Відповідно до умов Кредитного договору № 151213К12 від 24.07.2013р., АТ "Укрексімбанк" надає позичальнику кредит для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит-К12 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К12 позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (ст.ст.1, 3 Кредитного договору № 151213К12). Статтею 3 Кредитного договору №151213К12 передбачено ліміт кредитної лінії: еквівалент 48 478 349,92 грн., кінцевий термін погашення Кредиту-К12: 23.02.2017р. (пп.3.2.2 п.3.2 ст.3 Кредитного договору № 151213К12).

7.6. Відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 ст.3 Кредитного договору № 151213К12, позичальник сплачує АТ "Укрексімбанк" проценти за користування Кредитом-К12 у розмірі, зазначеному пп.3.2.5 п.3.2 ст. 3 Кредитного договору №151213К12 у валюті Кредит-К12.

7.7. Відповідно до пп.3.2.6 п.3.2 ст.3 та ст.4 Кредитного договору №151213К12, позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом-К12. Комісія за управління нараховується починаючи з дати укладання Кредитного договору № 15121ЗК12 до дати повного виконання зобов`язань позичальником за основним боргом за Кредитом-К12.

7.8. Згідно з пп.3.4.1 п.3.4, 3.5.1 п.3, ст.ст.3, 4 Кредитного договору № 151213К12 позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст.3 Кредитного договору №151213К12.

7.9. 18.10.2019р. Додатковим договором № 151213К12-0019 до Кредитного договору № 151213К12 були внесені зміни, відповідно до яких сторони Кредитного договору № 151213К12 домовились, що АТ "Укрексімбанк" здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К12 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019р. офіційний курс Національного банку України - 24,733852 грн. за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К12 в розмірі 1 960 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 770 949,81 дол. США.

7.10. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою № 151213 між АТ "Укрексімбанк" та кредитором ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Договір поруки №151213Р16 від 25.07.2013р. із змінами та доповненнями, яким визначено, що поручитель - ПрАТ "Райз-Максимко" зобов`язується солідарно відповідати перед АТ "Укрексімбанк" за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі, а саме: у рамках ліміту Генеральної угоди №151213N3 у розмірі еквівалентному 572 920 225,30 грн., зі строком кредитування до 01.06.2018р., а також на інших умовах, визначених Генеральною кредитною угодою №151213N3.

7.11. На виконання Договору поруки, кредитор сплатив за Боржника: 27.07.2018р. - 1 940 222,8 грн. - проценти за червень 2018 року (ПД 1992611281); 27.08.2018р. - 2 027 712,74 грн. - проценти за липень 2018 року (ПД 1992612164);

27.09.2018р. - 2 048 798,97 грн. - проценти за серпень 2018 року (ПД 1992612708).

Тобто, кредитором ПрАТ "Райз-Максимко" за боржника було сплачено загалом 6 016 734,51 грн.

7.12. ПрАТ "Райз-Максимко", на підставі ст.556 Цивільного кодексу України, вважає, що боржник має повернути суму коштів, які були сплачені ним замість боржника, як поручителем, у загальній сумі - 6 016 734,51 грн.

7.13. 30.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", який в подальшому перейменовано в акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") та ПрАТ "Компанія "Райз" було укладено Договір кредитної лінії № 787/31/6 (з наступними змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами) (далі - Кредитний договір 1).

7.14. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 62 500 000,00 дол. США.

7.15. Підпунктом 2.7.1. Кредитного договору 1 встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 11% (одинадцять процентів) річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим Договором.

7.16. 24.04.2015р. між АТ "Ощадбанк", ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Райз-Максимко" було укладено договір № 938/31/1-1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) (далі - Договір про заміну боржника-1).

7.17. Відповідно до п.1.1 Договору про заміну боржника-1, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний боржник за згодою кредитора передає (переводить) свої Боргові зобов`язання за Кредитним договором на нового боржника, а новий боржник (ПрАТ "Райз-Максимко") приймає на себе всі його права та обов`язки Позичальника за Кредитним договором.

7.18. Станом на 02.03.2020р. загальна заборгованість ПрАТ "Райз-Максимко" за договором кредитної лінії від 30.01.2014р. № 787/31/6 становить 1 082 413 794,14 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 785 099 017,98 грн.; заборгованість за процентами - 295 640 635,50 грн.; заборгованість за комісією - 1 674 140,66 грн.

7.19. 22.09.2014р. між АТ "Ощадбанк" та ПрАТ "Компанія "Райз" було укладено договір кредитної лінії № 139/48-1, що діє зі змінами та доповненнями внесеними додатковими договорами (далі - Кредитний договір 2). Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 12 911 000,00 дол. США.

7.20. Підпунктом 2.10.1. п.2.10 Кредитного договору 2 встановлено, що проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 15% (п`ятнадцять процентів) річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим Договором.

7.21. 19.04.2018р. між АТ "Ощадбанк", ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Райз-Максимко" було укладено договір № 547/31/10-20/1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) (далі - Договір про заміну боржника-2), відповідно до п.2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний боржник за згодою кредитора передає (переводить) свої Боргові зобов`язання за Кредитним договором на нового боржника, а новий боржник (ПрАТ "Райз-Максимко") приймає на себе всі його права та обов`язки позичальника за Кредитним договором.

7.22. Станом на 25.02.2020р. загальна заборгованість ПрАТ "Райз-Максимко" за договором кредитної лінії № 139/48-1 від 22.09.2014р. становить 417 028 158,70 грн., з яких: заборгованість з сплати основної суми боргу за Кредитним договором - 311 009 064,43 грн., заборгованість з сплати процентів - 104 907 998,92 грн., заборгованість з сплати комісійної винагороди - 1 111 095,35 грн.

7.23. Боржником на користь ПрАТ "Райз-Максимко" не була погашена заборгованість у розмірі 1 804 404 762,53 грн.

7.24. На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до місцевого суду копії:

- Генеральної кредитної угоди № 151213N3 від 24.07.2013р. з додатками: Додаткові угоди №№ 151213N3-1, 151213N3-2, 151213N3-3, 151213N3-4, 151213N3-5, 151213N3-6, 151213N3-7, 151213N3-8, 151213N3-9, 151213N3-10, 151213N3-11, 151213N3-12, 151213N3-13, 151213N3-14, 151213N3-15, 151213N3-16, 151213N3-17 до генеральної угоди №151213N3 від 24.07.2013р.;

- Договору поруки № 151213Р16 від 25.07.2013р., Додаткових угод №№151213Р16-1, 151213Р16-2, 151213Р16-3, 151213Р16-4, 151213Р16-5, 151213Р16-6, 151213Р16-7, 151213Р16-8 до Договору поруки №151213Р16 від 25.07.2013р.; платіжних доручень №№1992612164,1992611281,1992612708 від 27.08.2018р.;

- Кредитного договору № 151213К12 від 24.07.2013р. з додатками 1-9, Додаткових договорів №№ 151213К12-1, 151213К12-2, 151213К12-3, 151213К12-4, 151213К12-5, 151213К12-6, 151213К12-7, 151213К12-8, 151213К12-9, 151213К12-10, 151213K12-11, 151213К12-12, 151213К12-13, 151213К12-14, 151213К12-15, 151213К12-16, 151213К12-17, 151213К12-18, 151213К12-19 до кредитного договору №151213К12 від 24.07.2013р.;

- Договору кредитної лінії № 787/31/6 від 30.01.2014р., Додаткових договорів №№ 1-13 до Договору кредитної лінії №787/31/6 від 30.01.2014р.;

- Договору про заміну боржника у зобов`язанні № 938/31/1-1 від 24.04.2015р.;

- Договору кредитної лінії № 139/48-1 від 22.09.2014р., Додаткових договорів №№1-8 до Договору кредитної лінії №139/48-1 від 22.09.2014р.;

- Договору про заміну боржника у зобов`язанні №547/31/10-20/1 від 18.04.2018р.;

- Листів від AT "Державний ощадний банк України" №№ 31/4-07/6657, 31/4-07/6656, 31/4-07/401/8283/2020-00/Вих, 31/4-07/400/8294/2020-00/Вих, 31/4-07/783, 31/4-07/784, 31/4-07/348/3175/2019-00/Вих.

- Договорів про встановлення порядку розрахунків №№1, 2 від 09.10.2019р.;

- Вимог про сплату грошових коштів від 18.12.2019р. вих. №19/12/18 (на суму еквівалент 1 813 069,82 дол. США), про сплату грошових коштів від 13.01.2020р. вих. № 20/01/13, про сплату грошових коштів від 14.01.2020р. вих. №20/01/14.

7.25. Оригінали вказаних документів були надані суду першої інстанції для огляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, зокрема, апеляційну скаргу Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024. по справі № 910/628/20 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "СП "Нива" і в частині визнання кредитором боржника ПрАТ "Райз-Максимко" на суму 1 505 462 891,35 грн. - залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Експортно-Імпортний Банк Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва на ухвалу Господарського суду м. Києва (в частині кредиторських вимог ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко") від 17.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 910/628/20, з вимогою скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 року в частині визнання вимог заінтересованих кредиторів Боржника ПрАТ "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20;

прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у визнанні всіх грошових вимог заінтересованих кредиторів Боржника ПрАТ "Райз-Максимко" на суму 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" на суму 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/628/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., судді - Білоус В.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024:

Відкрито касаційне провадження у справі № 910/628/20 за касаційною скаргою Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States) на ухвалу Господарського суду м. Києва (щодо кредиторських вимог ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко") від 17.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024.

Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States) на ухвалу Господарського суду м. Києва (щодо відмови у відстороненні арбітражного керуючого Ковальчука М.М.) від 25.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022.

Засідання суду призначено на 10.02.2025, про що повідомлено всіх учасників справи.

12. 02.01.2025 та 03.01.2025 до Верховного Суду від ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" надійшли відзиви на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з вимогою судові рішення в оскаржених частинах залишити без змін.

13. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2025 відкладено розгляд касаційної скарги Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States), судове засідання призначено на 24.02.2025, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.

14. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/628/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025.

15. У зв`язку з відрядженням судді Картере В.І. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/628/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025.

16. В судовому засіданні 24.02.2025 представник Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив Верховний Суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 року в частині визнання вимог заінтересованих кредиторів Боржника ПрАТ "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20;

Просив прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у визнанні всіх грошових вимог заінтересованих кредиторів Боржника ПрАТ "Райз-Максимко" на суму 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" на суму 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20.

17. Представники ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" в засіданні суду 24.02.2025 проти вимог скаржника заперечили з підстав викладених у відзивах, просили оскаржені судові рішення залишити без змін.

18. Представники кредиторів ПрАТ "Компанія "Райз", що були присутні в судовому засіданні 24.02.2025 (за переліком згідно вступної частини цієї Постанови), та представники боржника та розпорядника майна надали пояснення щодо доводів та вимог касаційної скарги, а також щодо оскаржуваних судових рішень.

19. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.01.2025 № 4220-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/628/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States))

21. В обґрунтуванням доводів касаційної скарги, в частині оскарження ухвали Господарського суду м. Києва (щодо кредиторських вимог ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко") від 17.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо недопустимості визнання грошових вимог заінтересованого кредитора у випадках зловживанням правом таким кредитором на підставі статей 3, 13, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

22. На переконання скаржника визнання та захист судами вимог ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко", недобросовісних кредиторів, які зловживають правами, внаслідок того, що суди не надали належної правої кваліфікації діям ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко" у відповідності до норм статті 3 (підпункт 6 пункту 1) ЦК України та норм статті 13 (пункт 3) ЦК України, та не застосували норми статті 16 (пункт 3) ЦК України, не відповідають загальним засадам господарського судочинства та, зокрема, принципу справедливості.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

23.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційної скарги Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States), предметом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 в частині визнання кредиторських вимог ПрАТ "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

25. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

26. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

27. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

28. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

29. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

30. Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

31. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

31.1. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494));

31.2. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).

31.3. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами.

31.4. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

31.5. Під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності і, відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора (постанова від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21).

38. Предметом касаційного перегляду в цьому випадку, є правомірність визнання грошових вимог до боржника судами першої та апеляційної інстанції ПрАТ "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн.

39. Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

40. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

41. За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

42. Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Щодо грошових вимог ТОВ "СП "Нива"

43. Грошові вимоги ТОВ "СП "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн. ґрунтуються на Договорі про переведення боргу від 07.10.2019р., Генеральній угоді від 23.02.2006р. № 15106N6 з додатками, Кредитному договорі № 151214К1 від 28.03.2014р., Договорі про встановлення порядку розрахунків від 07.10.2019р.

44. Відносини за кредитним договором регулюються, зокрема, положеннями параграфів 1 та 2 Глави 71 Розділу III ЦК України та загальними положеннями про зобов`язання та договір, визначеними у Розділах І та II цього Кодексу.

45. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

46. Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

47. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

48. Отже, за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов`язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Тобто правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами, шляхом укладення договору.

49. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 Цивільного кодексу України).

50. Згідно з положеннями статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

51. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (стаття 521 Цивільного кодексу України).

52. З аналізу положень статей 520-522 ЦК України вбачається, що правочин про заміну боржника у зобов`язанні не є новим зобов`язанням у розумінні норм ч.1 ст.173 ГК України та ч.1 ст.509 КЦ України. А заміна сторони у зобов`язанні є лише правовою конструкцією зміни складу учасників правовідносин, яка не змінює суті зобов`язання.

53. Переведення боргу , залежно від умов договору, може бути як безоплатним, так і оплатним. Це впливає не тільки на взаєморозрахунки між сторонами, але й на податкові наслідки.

54. Судом першої інстанції вірно встановлено, що виходячи з умов Договору про переведення боргу від 07.10.2019р. та Кредитного договору, сторони змінили боржника у Кредитному договорі.

55. Водночас, правовий аналіз як Кредитного договору, так і Договору про переведення боргу від 07.10.2019р. було надано господарським судом у справі №918/463/22 (ухвала від 02.02.2023, є загально доступною інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень) під час розгляду грошових вимог АТ "Укрексімбанк" у сумі 5 072 166 783, 17 грн., які виникли саме на підставі Договору про переведення боргу від 07.10.2019р.

56. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Договір про встановлення розрахунків від 07.10.2019 було укладено ПрАТ "Компанія "Райз" та ТОВ СП "Нива" саме на реалізацію п. 4 Договору про переведення боргу від 07.10.2019, яким передбачено: "в зв`язку з передачею Первісним Позичальником всіх прав та обов`язків за Генеральною угодою та Кредитним договором Первісний Позичальник сплачує Новому Позичальнику грошову суму, що є компенсацією прийнятих зобов`язань в порядку та строки визначені окремою Письмовою угодою між Первісним Позичальником та Новим Позичальником.".

57. Втім, сторонами не було надано суду першої інстанції доказів оплати ПрАТ "Компанія "Райз" коштів ТОВ "СП "Нива", відповідно до п.4 Договору про переведення боргу від 07.10.2019р. та п.п. 2, 3 Договору про встановлення розрахунків від 07.10.2019.

58. Враховуючи викладене вище та встановлені судами обставини, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість рішення судів попередніх інстанцій щодо визнання грошових вимог ТОВ "СП "Нива" до ПрАТ "Компанія "Райз" в сумі 2 748 510 012,87 грн.

Щодо грошових вимог ПрАТ "Райз-Максимко"

59. Грошові вимоги ПрАТ "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. ґрунтуються, зокрема, на Генеральній кредитній угоді № 151213N3 від 24.07.2013р. (з додатками), Договорі поруки № 151213Р16 від 25.07.2013р. (з додатками), Кредитному договорі № 151213К12 від 24.07.2013р. (з додатками), Договорі кредитної лінії № 787/31/6 від 30.01.2014р., Договорі про заміну боржника у зобов`язанні № 938/31/1-1 від 24.04.2015р., Договорі кредитної лінії № 139/48-1 від 22.09.2014р., Договору про заміну боржника у зобов`язанні № 547/31/10-20/1 від 18.04.2018р.(пункт 7 цієї Постанови).

60. Як про це було також позначено вище, відносини за кредитним договором регулюються, зокрема, положеннями параграфів 1 та 2 Глави 71 Розділу III Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та загальними положеннями про зобов`язання та договір, визначеними у Розділах І та II цього Кодексу.

61. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

62. Відповідно до ст. 553 та ч.ч.2, 3 ст.556 Цивільного кодексу України, під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

63. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою № 151213N3 між АТ "Укрексімбанк" та Кредитором ПрАТ "Райз-Максимко" (пункт 7 цієї Постанови), укладено Договір поруки № 151213Р16 від 25.07.2013 із змінами та доповненнями, яким визначено, що Поручитель, ПрАТ "Райз-Максимко", зобов`язується солідарно відповідати перед АТ "Укрексімбанк" за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі, а саме у розмірі еквівалентному 572 920 225,30 грн., зі строком кредитування до 01.06.2018, а також на інших умовах, визначених Генеральною кредитною угодою № № 151213N3.

63.1. На виконання Договору поруки, кредитор сплатив за Боржника:

27.07.2018 - 1 940 222,8 грн.- проценти за червень 2018 року (ПД 1992611281);

27.08.2018 - 2 027 712,74 грн. - проценти за липень 2018 року (ПД№ 1992612164);

27.09.2018 - 2 048 798,97 грн. відсотки за серпень 2018 року (ПД 1992612708).

63.2. Кредитором ПрАТ "Райз-Максимко" за боржника сплачено загалом 6 016 734,51 грн.

64. 24.04.2015 між АТ "Ощадбанк", ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Райз-Максимко" було укладено договір № 938/31/1-1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за Договором кредитної лінії № 787/31/6 від 30.01.2014.

64.1. Станом на 02.03.2020 загальна заборгованість ПрАТ "Райз-Максимко" (новий боржник) за договором кредитної лінії від 30.01.2014 № 787/31/6 становить 1 082 413 794,14 грн. з яких:

заборгованість за кредитом - 785 099 017,98 грн.;

заборгованість за процентами - 295 640 635,50 грн.;

заборгованість за комісією - 1 674 140,66 грн.

65. 19.04.2018 між АТ "Ощадбанк", ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Райз-Максимко" було укладено договір № 547/31/10-1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за договором кредитної лінії № 139/48-1 від 22.09.2014 (укладений між АТ "Ощадбанк" та ПрАТ "Компанія "Райз").

65.1. Станом на 25.02.2020 загальна заборгованість ПрАТ "Райз-Максимко" (новий за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1 становить 417 028 158 грн. з яких заборгованість за кредитом - 311 009 064,43 грн., заборгованість за процентами - 104 907 998,92 грн., заборгованість за комісією - 1 111 095,35 грн.

66. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

67. Згідно з положеннями статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

68. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (стаття 521 ЦК України).

69. З аналізу положень статей 520-522 ЦК України вбачається, що правочин про заміну боржника у зобов`язанні не є новим зобов`язанням у розумінні норм ч.1 ст.173 ГК України та ч.1 ст.509 КЦ України. А заміна сторони у зобов`язанні є лише правовою конструкцією зміни складу учасників правовідносин, яка не змінює суті зобов`язання.

70. За встановлених обставин на підставі поданих кредитором документів, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про законність та обґрунтованість заявлених ПрАТ "Райз-Максимко" грошових вимог до боржника у розмірі 1 505 462 891,35 грн.

71. Виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції - суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. Отже, встановлення визначених обставин та здійснення переоцінки відповідних доказів не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/9375/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

73. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

74. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

75. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

76. З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

77. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Водночас відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловживала.

78. У пунктах 10.28- 10.36 постанови від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі детальні висновки щодо застосування положень пункту 6 частини 1 статті 3, частини 3 статті 13, частини 3 статті 16 та частини 3 статті 509 ЦК України:

"Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

Формулювання "зловживання правом" передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).

У Рішенні від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 ЦК України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення ЦК України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства".

79. Схожий висновок щодо застосування норм пункту 6 частини 1 статті 3 та частини 3 статті 13 ЦК України викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 914/1770/21.

80. Як про це вже було позначено вище, під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності і, відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора (постанова від 19.07.2022 у справі №904/4790/21).

81. Втім, жодним з учасників даної справи, дійсність правочинів на підставі яких виникли грошові вимоги ТОВ "СП "Нива" та ПрАТ "Райз-Максимко" не заперечувалась. Порушення прав будь-кого з кредиторів або боржника вказаними правочинами судами не встановлено.

82. Слід зауважити, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

83. Втім, скаржником не доведено недобросовісності вказаних кредиторів за критерієм визначеним у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 Велика Палата Верховного Суду.

Щодо доводів касаційної скарги

84. Враховуючи викладене вище, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

85. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття апеляційним господарським судом по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

87. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

88. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 в частині визнання кредиторських вимог ПрАТ "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. та ТОВ "СП "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20 - залишення без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

90. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення (в оскаржених частинах), суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 в частині визнання кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в розмірі 1 505 462 891,35 грн. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарського підприємства "Нива" в розмірі 2 748 514 216,87 грн. у справі № 910/628/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков