ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/32318/24

Провадження № 11-кп/820/234/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243560000097 від 24 жовтня 2024 року, за апеляційною скаргою прокурора Хмельницької окружної прокуратури на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Пасічна Ярмолинецького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, пенсіонер, особа з 3-ю групою інвалідності, не має судимостей,

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч.1 ст.358 КК України та на підставі ч.5 ст.74 КК України, ст.49 КК України звільнений від покарання у зв`язку із закінченням строків давності;

-ч.4 ст.358 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Судом вирішено питання речових доказів та судових витрат.

За вироком суду, ОСОБА_6 , не отримавши у встановленому законом порядку посвідчення тракториста-машиніста, з метою можливості працевлаштування трактористом-машиністом, усупереч установленому порядку вирішив вчинити підроблення посвідчення тракториста-машиніста, з метою подальшого його використання.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, усупереч установленому порядку отримання посвідчення тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 року за №217 (в редакції від 05 червня 2021 року за № 561) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста», а саме п.3 Загальних положень, згідно з яким видача посвідчень тракториста-машиніста проводиться територіальними органами Держпродспоживслужби тільки тим особам, які постійно або тимчасово проживають чи навчаються на території області, м. Києва, та всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року за №1259 (в редакції від 19 січня 2019 року за №19) «Деякі питання видачі посвідчень тракториста-машиніста», у листопаді 2018 року ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи на ринку в м. Хмельницькому, придбав у невідомої особи кольоровий аркуш паперу формату А-4 з пустим незаповненим бланком, схожим на бланк посвідчення тракториста-машиніста.

Надалі, 12.11.2018 року в післяобідню пору доби, приїхавши до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 за допомогою комп`ютера в програмі «Word» зазначив свої дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, адресу проживання, відомості, що посвідчення видавалося ДІСГ у Хмельницькій області 12.11.2018, його серію АТ №017502, категорії «А1, A2, B1, D1, E1, F1, та Gl», таким чином, щоб вони співпадали з графами бланку, придбаного ним. Після цього роздрукував на принтері посвідчення на вказаному бланку.

Крім того, 24.10.2024 близько 07 год 40 хв ОСОБА_6 , керуючи екскаватором марки «JC», який йому надав ЖБК, де останній перебував на випробувальному терміні, рухався в напрямку с. Стуфчинці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 12.11.2018 на ім`я ОСОБА_6 , орган видачі - ДІСГ у Хмельницькій області.

Під час зупинки та перевірки документів працівниками СРПП ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, виконуючи законну вимогу працівників поліції щодо надання документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи в особистих інтересах, умисно, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на його ім`я є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, вважаючи, що правоохоронці не запідозрять його у використанні підробленого документу, для посвідчення своєї особи та спеціального статусу в частині підтвердження права на керування транспортними засобами, пред`явив та надав для перевірки співробітникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 12.11.2018 на ім`я ОСОБА_6 , виданого 12.11.2018, орган видачі - ДІСГ у Хмельницькій області, яке не відповідає встановленому зразку та містить ознаки повної технічної підробки документу.

Тобто, ОСОБА_6 вчинив кримінальні проступки, передбачені:

- ч.1 ст.358 КК України - підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає право.

- ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

В апеляційній скарзі прокурор просив вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 в частині визнання його винуватим за ч.1 ст.358 КК України скасувати та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрити; уважати ОСОБА_6 засудженим за ч.4 ст.358 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Зазначав, що вирок у частині визнання ОСОБА_6 винуватим за ч.1 ст.358 КК України підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки, зокрема, три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України відповідно до ст.12 КК України віднесено до кримінальних проступків. З дня його вчинення (12.11.2018) минуло три роки. Відомостей, що строки давності зупинялися чи переривалися відповідно до ч.ч.2, 3 ст.49 КК України, матеріали провадження не містять. Відтак, на день ухвалення вироку судом першої інстанції минули строки давності притягнення за вказане кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.ч.1,4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, суд першої інстанції має обов`язок роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст.49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Зазначав, що нероз`яснення судом першої інстанції відповідно до вимог ст.285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зауважував, що оскільки ОСОБА_6 в ході судового розгляду вину за ч.ч.1, 4 ст.358 КК України визнав повністю, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, виявив бажання про застосування положень ст.49 КК України, то в даному випадку місцевий суд на підставі ст.49 КК України зобов`язаний був його звільнити від кримінальної відповідальності, а не від покарання, оскільки вказана стаття не передбачає звільнення від покарання, а передбачає звільнення від відповідальності та зазначений факт буде більш сприятливим для обвинуваченого.

Ураховуючи викладене, судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. п.3, 4 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412, ст.413 КПК України є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з узагальненим викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; пояснення прокурора ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував проти апеляційної скарги та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку суду, та кваліфікація його дій не оскаржуються сторонами, тому в цій частині вирок не переглядається і апеляційний суд виходить з фактичних обставин, установлених судом першої інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд уважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, 12 листопада 2018 року ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України, за яке передбачене покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, тобто, воно згідно зі ст.12 КК України віднесено до кримінальних проступків.

Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно з усталеною судовою практикою, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду в разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до вимог ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.285 КПК України, особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

На підставі вимог ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.7 ст.284 КПК України, у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Відтак, нероз`яснення судом першої інстанції відповідно до вимог ст.285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На день розгляду кримінального провадження місцевим судом та апеляційної скарги минуло понад три роки з дня вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення.

Також відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 у період з 12.11.2018 по 12.11.2021 вчинив інше кримінальне правопорушення, не надані такі відомості й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався.

Відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв`язку з ухиленням ОСОБА_6 від досудового розслідування або суду. Тому підстав уважати, що строки давності були зупинені чи переривалися, немає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав за наявності згоди ОСОБА_6 для звільнення його саме від кримінальної відповідальності, передбаченої за ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, що є більш сприятливим для обвинуваченого, а не від покарання, що було зроблено місцевим судом.

Як передбачено п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Тому колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити - вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_6 винуватим за ч.1 ст.358 КК України скасувати та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України закрити.

Керуючись ст.284, 404, 405, 407, 409, 417, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 в частині визнання його винуватим за ч.1 ст.358 КК України та звільнення від покарання у зв`язку із закінченням строків давності скасувати.

ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Уважати ОСОБА_6 засудженим за ч.4 ст.358 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3