Справа № 288/410/25

Провадження № 2-о/288/23/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах недієздатної: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах недієздатної: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна.

Суддя, розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як вбачається з положень частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи заявник просить звільнити її від повноважень опікуна та призначити опікуном заінтересовану особу – ОСОБА_3 .

Відповідно до частин першої, третьої статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Крім того, відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно статті 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно частини першої статті 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Всупереч зазначеним вимогам закону заявником по справі не було долучено до заяви доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 може бути призначений опікуном, а саме: - подання органу опіки та піклування про призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.

Окремо слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, при цьому правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні до даного часу.

Крім того, Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.

Згідно положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Згідно частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є опікунами особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Відповідно до Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23 лютого 2023 року, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно покладених на них завдань в т. ч. ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки рішення суду по даній справі може вплинути на виконання ОСОБА_3 покладених на нього військових обов`язків, участь у розгляді справи в якості заінтересованої особи має брати відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином заявнику, необхідно надати суду документи на підтвердження/спростування того факту чи є він військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, та чи проходить військову службу, а також вказати в якості заінтересованої особи відповідний РТЦК та СП в якому він перебуває на обліку та/або військову частину в якій проходить службу, їх місцезнаходження.

       Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

       Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

       За наведених обставин, заявнику слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

       Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах недієздатної: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна – залишити без руху та надати заявнику строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України,  заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя Попільнянського

       районного суду                                 Р. М. Поліщук