Справа № 161/474/25

Провадження № 2/161/1360/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 березня 2025 року                                                                                           м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Мазур Д.Г.,

з участі секретаря судового засідання Дручок О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

09 січня 2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») Пилипчук А.С., через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 22.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 22.02.2024-100000440. Згідно з умовами договору сума кредиту становить 4 000 грн., строк на який надається кредит - 42 днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60ХХ-ХХХХ-5409.

Однак кредитний договір (оферти) 22.02.2024-1100000440 від 22.02.2024 був переоформлений шляхом укладання додаткового договору до кредитного договору (оферти) № 05.03.2024-010000804 від 05.03.2024. Відповідно до якого строк надання кредиту становить – 55 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 16.04.2024; первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання та 14 днів з дня, наступного за днем укладення додаткового договору про продовження строку, на який надається Кредит (надалі – "первинний період").

В подальшому Кредитний договір (оферти) № 05.03.2024-010000804 від 05.03.2024 р. був переоформлений шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 19.03.2024-100001352 від 19.03.2024 р. Відповідно до якого строк надання кредиту становить – 69 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 30.04.2024; первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання та 14 днів з дня, наступного за днем укладення додаткового договору про продовження строку, на який надається Кредит.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, та відповідно до Договору від 22.02.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4 000, 00 грн. на 42 дні, натомість відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, у зв`язку з чим, станом на 30.04.2024 утворилась заборгованість у розмірі 7 920, 00 грн, з яких: 4 000, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3 920, 00 грн. проценти.

Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 12.02.2024-100000764 від 12.02.2024 у розмірі 27 720 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 14 000 грн , процентна ставка - 13 720 грн., а також понесені ними судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв/клопотань до суду не подавала. Згідно відомостей підрозділу УДМС України у Волинській області, ОСОБА_1 , знята з реєстрації, а отже, про розгляд справи повідомлялася оголошенням розміщеним на Судовій владі України, також на адресу суду повернувся поштовий конверт, який направлявся за останньою відомою суду адресою з відміткою «вручено». На кожне судове засідання ОСОБА_1 , отримувала SMS-повідомлення про виклик до суду, що підтверджується довідками про доставку SMS – повідомлення «Судова повістка про виклик до суду».

Процесуальні дії у справі.

22 січня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

Судом установлено, що 22.02.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором E257 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта).

Відповідно до п. 2.1 Електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п. 3.1 За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 3.3 Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Відповідно до п. 4.1 Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60ХХ-ХХХХ-5409.

Пунктом 4.4 Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день його повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.6 У випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Згідно з п. 9.1 У разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка, згідно п. 7.7 кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі встановленому п. 3.3 Договору.

Відповідно до п. 10.1 Цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

22.02.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала Заявку кредитного договору № 22.02.2024-100000440.

Згідно заявки кредитодавець, відповідно до умов договору № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024 надає позичальнику кредит у сумі 4 000, 00 грн. Строк, на який надається кредит становить 42 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 03.04.2024.

Відповідно до додаткового договору до Кредитного договору № 19.03.2024-100001352 від 19.03.2024, дата повернення кредиту 30.04.2024.

ТОВ «Споживчий центр» зазначає, що процента ставка «Економ» - фіксована незміна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Проценти, розраховані відповідно до відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024, пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору від 05.03.2024, пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору від 19.03.2024, відповідач ознайомлений і прийняв умови кредитного договору, та підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 22.02.2024-100000440, з яким він попередньо уважно ознайомився, шляхом підписання електронним підписом.

За допомогою системи LiqPay за кредитним договором № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024 на карту/рахунок НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 4 000, 00 гривень.

Згідно довідки-розрахунку по кредитному договору № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 7 920, 00 грн. з яких: 4 000, 00 грн. основний борг, 3 920, 00 грн. проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 22 лютого 2024 по 30 квітня 2024.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Споживчий центр») за Кредитним договором № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом на підставі досліджених у справі доказів встановлено, що 22.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 22.02.2024-100000440, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора Е257. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 4 000,00 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ним визначених у кредитному договорі умовах строк кредитування 42 дні.

В подальшому кредитний договір (оферти) 22.02.2024-1100000440 від 22.02.2024 був переоформлений шляхом укладання додаткового договору до кредитного договору (оферти) № 05.03.2024-010000804 від 05.03.2024. Відповідно до якого строк надання кредиту становить – 55 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 16.04.2024;

Кредитний договір (оферти) № 05.03.2024-010000804 від 05.03.2024 р. був переоформлений шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між № 19.03.2024-100001352 від 19.03.2024 р. Відповідно до якого строк надання кредиту становить – 69 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 30.04.2024.

Позивачем, було надано докази про перерахування відповідачу кредитних коштів, на його картковий рахунок - НОМЕР_2 *09.

Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов`язки за кредитним договором не виконала, чим допустила заборгованість перед позивачем в розмірі 7 920, 00 грн. з яких: 4 000, 00 грн. основний борг, проценти – 3 920, 00 грн.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024 у розмірі 7 920, 00 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 422,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № № 22.02.2024-100000440 від 22.02.2024 у розмірі 7 920, 00 грн. з яких: 4 000, 00 грн. основний борг, проценти – 3 920, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених.

Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 17 березня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ., паспорт НОМЕР_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур