Справа № 185/1074/25

1-кп/185/798/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді кримінальне провадження № 12025046370000028 від 28 січня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемове м. Торецька Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 07.06.2017 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 05.09.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України до 3 років позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

- 05.06.2019 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, на підставі вироку від 05.09.2018 року, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України

за участі:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

28.01.2025 року приблизно о 07 год. 33 хв., перебуваючи на вулиці біля вул. Нова, буд. 2-В в м. Павлограді, ОСОБА_6 , з особистих інтересів, умисно пошкодив (розірвав) постанову про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 878924.

У відповідності до п. 8 Розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом, згідно з технічним описом бланка протоколу по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.

Під час складання вищевказаного документу, який у відповідносиі до вищевказаної Інструкції є офіційним документом, у гр. ОСОБА_6 виник умисел на його пошкодження в особистих інтересах.

Далі, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження офіційного документу, 28.01.2025 року приблизно о 07 год. 33 хв., перебуваючи на вулиці біля вул. Нова, буд. 2-В м. Павлоград гр. ОСОБА_6 , діючи умисно, в особистих інтересах, з метою уникнення ним адміністративної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши до рук постанову про адміністративне правопорушення та копію до неї серії ГБВ № 878924 від 28.01.2025 року за ч. 2 ст. 178 КУпАП для ознайомлення та подальшого підписання, та під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення умисно пошкодив його, шляхом розірвання на частини, привівши таким чином вищевказаний офіційний документ у стан, який перешкоджає його подальшого використання за цільовим призначенням.

Ознаки встановленого судом злочинного діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Дії ОСОБА_6    кваліфікуються за ч. 1 ст. 357 КК України як умисне знищення офіційних документів вчинене в інших особистих інтересах.

31 січня 2025   року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення.

ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він повністю розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення. Також обвинувачений пояснив, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди у вигляді обмеження права оскаржити вирок згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а також відмови від судового розгляду, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та відмову допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь. Також обвинувачений пояснив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз, та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.

Також судом досліджено документи стосовно долі речових доказів, вартості проведених експертиз .

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

В угоді передбачено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Розглядаючи у порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Тому суд приходить до висновку, що умови угоди не порушують інтереси сторін і відповідають інтересам суспільства, обвинувачений взмозі виконати взяті на себе зобов`язання та присутні фактичні підстави для визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 337 КК України, що встановлено під час допиту обвинуваченого.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, та наявні всі правові та фактичні підстави для затвердження угоди.

Крім того, відповідно до укладеної угоди, сторони погодили покарання відповідно до санкції за ч. 1 ст. 337 КК України у вигляді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Обвинувачений пояснив, що він розуміє визначене покарання та зможе оплатити такий штраф.

Оцінюючи узгоджене покарання на відповідність чинному КК України, суд приходить до висновку, що таке покарання з урахуванням особи обвинуваченого, пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих може бути призначено. Так, обвинувачений визнав вину повністю, розкаявся у вчиненому, раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Судові витрати складають 3183 грн. 60 коп., які під час досудового розслідування затрачені на проведення судової трасологічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 31 січня 2025 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за який призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 н.м.д. громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн.. 60 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 не обирати.

Речові докази:

- чотири фрагменти постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 878928, які запаковані до сеф-пакету PSP223892 – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- ДВД-диск з відеозаписом вчинення кримінального правопорушення у період часу з 07 години 26 хвилин по 07 годину 35 хвилин від 28.01.2025 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав призначення покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя                                 ОСОБА_1