справа № 208/13016/24

провадження № 3/208/241/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 р.         м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , посвідчення водія  НОМЕР_1  від 27.07.2001 року, видане ДАІ МВС УМВС Красноармійський МРЕО ДАІ, паспортні дані та РНОКПП не відомі, до адміністративної відповідальності не притягався.

за скоєння адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ,протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 818552 від 24.10.2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 року в провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 799506 від 10.10.2024 р. слідує, що 24.10.2024 року об 11 годині 40 хвилин в с. Рівне, вул. Мокена, 1 Донецької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на перевірку стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, а також проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ, до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься. Отже, враховуючи принцип судочинства, в тому числі, зазначені й в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив докази та оцінив їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено що водій повинен на виомгу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встновлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст.266 КУпАП.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з підпунктами восьмим та дванадцятим пункту ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандарт або в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395).

Як свідчать матеріали справи, працівниками поліції була дотримана визначена законодавством процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та його вина підтверджується дослідженими доказами:

       - протоколом про адміністративне правопорушення серії  ААД№ 818552 від 24.10.2024 року відносно  ОСОБА_1 який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались. Окрім того, як вбачається з пояснен ,правопорушника, які зазначені в протоколі та підписані ним особисто, він не заперечує фат вживання ним певного виду наркотичних засобів;

       - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, зробленого за допомогою боді-камери, на якому відображено як водій  ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, в протоколі підтвердив факт вживання ним наркотичних засобів;

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, а в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, який вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що знижує їх увагу та швидкість реакції, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобі, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь його вини – умисні дії,які виразилися у свідомому керуванні транспортним засобом під дією наркотичних засобів, що в свою чергу наражало його та інших учасників дорожнього руху на небезпеку, оскільки ОСОБА_1 був позбавлений можливості адекватно оцінювати дорожню обстановку та вчасно зреагувати на будь-які маневри під час руху транспортного засобу, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкцій статті, за якою він притягується до відповідальності.

Пункт 10.1 ПДР України зазначає, що "водій" - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Диспозиція частини 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність інших осіб за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи містять довідку, складену начальником СРПП ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Антоном АСТАПЕНКОМ, згідно якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними бази НАІС, ІПНП «Армор», має посвідчення водія № НОМЕР_1 від 27.07.2001 року.

З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушницю адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами. На думку суду зазначене стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст. 268, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина

України – визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на користь держави - судовий збір, у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя         В.Г. Гречана