Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1900585517

Справа №197/47/25

провадження №2/197/232/25


ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)


17 березня 2025 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700


Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гері О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та

встановив:

У січня 2025 представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНАС» звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №102723808 від 26.07.2021 року в розмірі 24700 грн. Обґрунтовує позов тим, що 26.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 шляхом акцепту оферти укладено кредитний договір №102723808, на підставі якого відповідачу перераховано кредитні кошти на його картковий рахунок у сумі 5000 грн. Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконував належним чином. В подальшому 12.11.2021 року на підставі Договору відступлення прав вимоги №13Т, укладеного між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС», до останнього перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. Згідно з цим договором відступлення прав вимоги сума заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 24700 грн, із яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 18 750 грн – заборгованість за відсотками; 950 грн – заборгованість за комісійними винагородами. Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній припинив погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №102723808 від 26.07.2021. Оскільки відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав, то позивач просить позов задовольнити та стягнути вказану суму боргу, а також понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Провадження у справі відкрито 28.01.2025.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України заочно.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 шляхом акцепту оферти укладено кредитний договір №102723808, на підставі якого відповідачу перераховано кредитні кошти на його картковий рахунок у сумі 5000 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконував належним чином.

В подальшому 12.11.2021 року на підставі Договору відступлення прав вимоги №13Т укладеного між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС» до останнього перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Згідно з Договором відступлення прав вимоги сума заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 24 700 грн, із яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 18 750 грн – заборгованість за відсотками; 950 грн – заборгованість за комісійними винагородами.

Кредитор виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в обумовленому розмірі. Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач своєчасно банку кредитні кошти не повертав, в зв`язку має заборгованість в розмірі 24 700 грн, із яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 18 750 грн – заборгованість за відсотками; 950 грн – заборгованість за комісійними винагородами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач в праві вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх використання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України)

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до чч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №102723808 від 26.07.2021 року, відповідно до розрахунків, наданих позивачем, відповідач має заборгованість в розмірі 24 700 грн, із яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 18 750 грн – заборгованість за відсотками; 950 грн – заборгованість за комісійними винагородами.

З огляду на те, що відповідачем не надано інших розрахунків заборгованостей чи відомостей про відсутність таких, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказані розрахунки позивача як належні та допустимі докази.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за ним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №102723808 від 26.07.2021 року в розмірі 24 700 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з матеріалів справи, що між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНАС» та адвокатом Стародуб Іриною Володимирівною укладено договір про надання правничої допомоги №42649746 від 01.11.2024 року.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем суду надано: копію Акту №102723808 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом згідно договору про надання правничої допомоги №42649746 від 01.11.2024 року, згідно з яким адвокатом надано правову допомогу загальною вартістю 6000,00 грн., яка включає: правовий аналіз обставин спірних правовідносин - 2250 грн; складання позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНАС» - 3000 грн, формування додатків до позовної заяви – 750 грн.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому Законом порядку.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

В матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому Законом порядку. Відсутність доказів оплати витрат на правову допомогу (чеків, квитанцій, тощо) є підставою для відмови у задоволенні відшкодування таких витрат.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) суму заборгованості за кредитним договором №102723808 від 26.07.2021 року в розмірі 24 700 (двадцять чотири тисячі сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНАС» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений 17.03.2025.




С у д д я: О.Г. Геря



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація