ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

             17 березня 2025 р.                     м. Чернівці                         справа № 600/1057/25-а                  

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали позову   ОСОБА_1  до  військової частини НОМЕР_1  про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання відповіді на заяву від 16.01.2025, яку 09.02.2025 отримано військовою частиною НОМЕР_1 , що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти (0207202854595);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що сталась 13.07.2022 з ОСОБА_1 , унаслідок якого отримав травми;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що сталась 13.07.2022 з ОСОБА_1 , унаслідок якого отримав травми, відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції У країни 24.12.2021 за №1667/37289.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суддя дійшла висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Предметом даного позову є, зокрема, визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що сталась 13.07.2022 з ОСОБА_1 , унаслідок якого останній отримав травми та зобов`язання провести відповідне розслідування.

З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 10.03.2025, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Так, в позовній заяві представник позивача зазначає, що 16.01.2025 (тобто, через понад 2 роки після отримання такої травми) ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою про необхідність призначення службового розслідування по факту травми та складення відповідної довідки про обставини травми.

За твердженнями позивача станом на момент звернення з цим позовом відповідь на подану заяву відповідачем не надано.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:

"...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Факт звернення із заяву від 16.01.2025, на яку не отримано відповідь, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду, із наведенням обставин (причин), пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, що суперечить частині шостій статті 161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, разом із аргументами щодо поважності причин його пропуску та доказів, що обґрунтовують такі причини.

                  На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                              В.О. Кушнір