ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/306/25

Провадження № 3/131/162/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2025 р.         м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого по

АДРЕСА_1 , працюючого пакувальником в ТОВ «Люстдорф»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  ч.5 ст.126 КУпАП,

                                               В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2025 року о 12 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, керуючи транспортним засобом марки SKODA SUPER B, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух по вулиці Незалежності (Кірова) в м.Іллінці Вінницького району Вінницької області, не маючи права керування таким транспортним засобом,  чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. 

В ході розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаного адмінправопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Просив накласти стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю,  приходжу до наступного висновку. 

Згідно з вимогами статей 245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 245636 від 13.02.2025 року слідує, що 12 лютого 2025 року о 12 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, керуючи транспортним засобом марки SKODA SUPER B, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух по вулиці Незалежності (Кірова) в м.Іллінці Вінницького району Вінницької області,  при цьому не мав права керування транспортними засобами,  чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Дані діяння вчинені повторно протягом року.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до підпункту «а» п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно положень частин 9, 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так, судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення, серія ЕПР1 № 245636, складеного 13.02.2025 року інспектором СРПП Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій  області лейтенантом поліції Смішним В.І.;  

- даними копії постанови старшого сержанта поліції Бат. Роти Відділення поліції №3 Вінниького РУП ГУНП у Вінницькій  області Семенова О.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 2408936, від 16.06.2024 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом як особою, яка не має права керування  транспортними засобами відповідної категорії;

- даними відеозапису з нагрудних бодікамер уповноважених працівників поліції (відеореєстраторів) від 13 лютого 2025 року, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки SKODA SUPER B, д.н.з. НОМЕР_1 ,  по вулиці Незалежності (Кірова) в м.Іллінці Вінницького району Вінницької області,   будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_1 ;

- даними довідки інспектора САП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Карнаух Л. №48027-2025 від 19.02.2025 року, в якій міститься інформація про притягнення ОСОБА_1 протягом  календарного року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; 

- даними довідки інспектора САП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Карнаух Л. №48029-2025 від 19.02.2025 року,згідно якої, відповідно до реєстраційних даних бази «ІПНП» ГСЦ «Посвідчення водія»  гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 ,  видане ТСЦ 3242, термін дії якого з 14.12.2019 року по 14.12.2021 року. 

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Під час розгляду справи не здобуто доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.     

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.         

Відповідно достатті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Санкція частини 5 статті 126 КУпАПпередбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Слід зауважити, що додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є безальтернативним.

Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції частини 5 статті 126 КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

З урахуванням цього, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала особа посвідчення водія на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Призначаючи адміністративне стягнення в даній справі, суд враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 34 КУпАП, суд визнає його щире розкаяння. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1   за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

А тому, на підставі положень ст.33 КУпАП, враховуючи роз`яснення, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, згідно яких оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та 3 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступеня вини, обставини, що пом`якшує відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати основне адміністративне стягнення у виді штрафу та додаткове у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення вбачається необхідним та достатнім для виховання особи та запобігання вчинення нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.    

Крім того, згідно вимог Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 126, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП,

                                                          П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00грн. /сорок тисяч вісімсот гривень/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для стягнення (сплати) штрафу: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці  /21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. 

Реквізити для стягнення (сплати) судового збору:  отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці  /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA518999980313121206000002780, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

Строк звернення постанови судді до виконання становить три місяці, починаючи з наступного дня після набрання постановою законної сили.       

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК