УХВАЛА

14 березня 2025 року

м. Київ

справа № 237/3510/23

провадження № 51-980ск25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 10 червня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,

встановив:

Захисник ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вищезазначених судових рішень стосовно ОСОБА_5 .

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Разом з цим слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Всупереч викладеному, захисник у своїй касаційній скарзі посилається, зокрема, на неправильну кваліфікацію дій його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 115 КК, та, водночас, не погоджується з призначеним ОСОБА_5 покаранням за вказаною нормою, чим допускає суперечності й позбавляє Суд можливості встановити його дійсну позицію, з чим саме він не погоджується. При цьому захисник заперечує правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Проте, захисник, викладаючи свої вимоги, просить вирок Дружківського міського суду Донецької області від 10 червня 2024 року змінити, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2025 року скасувати та призначити новий апеляційний розгляд. Таким чином, касаційна скарга захисника не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями

ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а тому, його вимоги підлягають уточненню.

Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Однак, усупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, захисник не додав до касаційної скарги копії оскаржуваного вироку Дружківського міського суду Донецької області від 10 червня 2024 року та ухвалу

Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2025 року стосовно

ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 10 червня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху і надати йому строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3