Справа № 761/30291/24

Провадження № 1-кп/761/2431/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження № 12024100100002912 від 11 липня 2024 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до висунутого обвинувачення, 11 липня 2024 року приблизно о 04 годині 07 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , перебуваючи на території автозаправного комплексу ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 48-А, у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 ЦК України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу через відчинені двері, зайшовши до торгівельного залу вказаного автозаправного комплексу, з вітрини лівою рукою таємно викрав пляшку віскі марки «Jameson», об`ємом 0,5 л, вартістю 533 грн, що належить ТОВ «ОККО -ДРАЙВ», після чого разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майнової шкоди у розмірі 533 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь інкримінованих ОСОБА_3 .

У відповідності до положень ст. 479-2 КПК України судом було роз`яснено ОСОБА_3 суть обвинувачення, підставу для закриття кримінального провадження відносно нього, право заперечувати проти закриття кримінального провадження, а також наслідки закриття провадження у справі.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння інкримінованого йому органом досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни «букви» закону).

Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв`язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання; г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту судимість.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Згідно з положеннями зазначеного Закону, ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої - дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідальність за ч.2 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з 09 серпня 2024 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на відміну від попередньої редакції закону, що передбачала кримінальну відповідальність за викрадення майна, вартість якого перевищувала 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак наведені зміни в законодавстві, що пом`якшують кримінальну відповідальність та поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Так, п.п. 169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2024 року встановлений в розмірі 3028 грн. Відтак розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2024 становив 1514 грн.

Враховуючи внесені Законом України від 18.07.2024 № 3886-ІХ зміни, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинену у 2024 році крадіжку, якщо сума завданих збитків перевищує 3028 грн, а викрадення майна меншої вартості декриміналізовано та віднесено до адміністративних правопорушень.

Декриміналізація - це юридична перекваліфікація частини кримінально караних діянь і переведення їх в розряд адміністративних, дисциплінарних та інших правопорушень або правомірних дій. Декриміналізацією також визнається скасування раніше діючої кримінально-правової заборони, якою поведінка певного виду визнавалася як злочин; переведення діянь із категорії злочинних у категорію не злочинів. Практична реалізація декриміналізації допомагає підтримувати кримінальне законодавство в «актуальному» стані, швидко реагувати на зміни у суспільстві та державі.

Під скасуванням кримінальної відповідальності за діяння слід розуміти його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута, зокрема, шляхом скасування норм Особливої частини КК України; внесення змін до них - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (аналогічна позиція міститься у постанові ККС ВС від 24 липня 2018 року у справі № 569/4061/17).

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, були вчинені 11 липня 2024 року.

Отже, враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна сума шкоди від викрадення якого складає 533 грн, із врахуванням положень ст. 5 КК України, на даний час його діяння не є кримінально караними, а тому клопотання захисника підлягає задоволенню.

Згідно з приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вказане узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, згідно якої: «Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання до набрання ухвалою законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» не пред`являвся, що не позбавляє останнього права на звернення до суду із цивільним позовом у загальному порядку, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, 285-288, 479-2 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100002912 від 11 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100002912 від 11 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,закрити.

Речові докази по справі:

DVD-R диск «ALERUS», 4, 7 G/120 min з відеозаписом події, який приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

одну пляшку віскі «Jameson», об`ємом 0,5 л, яка передана на відповідальне зберігання власнику ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» - повернути власнику ТОВ «ОККО-ДРАЙВ».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1