УХВАЛА

Справа № 495/12640/23

Номер провадження 1-кп/495/537/2025

18 березня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12023162240000998 від 28 серпня 2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області – ОСОБА_3

обвинувачений - ОСОБА_4

захисник - ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілий - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12023162240000998 від 28 серпня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.4 ст. 296 КК України.

До суду від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримане ним в судовому засіданні, яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а судове провадження по розгляду обвинувального акта продовжується.

Захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , заслухавши обґрунтування прокурора, заперечення обвинуваченого та його захисника дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити,скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніш не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Судом встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню розпочато, строк обраного під час досудового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 лютого 2025 року закінчується 06 квітня 2025 року.

Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад п`ять років, за станом здоров`я може триматися під вартою, не працює займається підприємницькою діяльністю, має постійне місце проживання, раніше судимий, вчинив інкриміновані йому злочини в період іспитового строку з випробуванням, застосований до нього раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не порушував у зв`язку з відсутністю об`єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 має реальну можливість переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, що не надасть можливості забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання процесуальних рішень, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора, заявлене під час підготовчого судового розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, тобто з 18 березня 2025 року.

Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком, що не перевищує шістдесят днів з 18.03.2025 року по 16.05.2025 року, у зв`язку з чим клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає за необхідне доручити відповідальним особам слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений ОСОБА_4 та Філії Державній установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях сектор в Одеській області забезпечити здійснення необхідного йому медичного обстеження та лікування, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що його самопочуття погане та йому необхідне обстеження та лікування, а у слідчому ізоляторі обвинуваченому не забезпечується належна медична допомога.

Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до статей 3, 49 Конституції України, ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» людина, її життя і здоров`я, честь, гідність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на охорону здоров`я і медичну допомогу; держава створює умови для ефективного і доступного медичного обслуговування; обвинувачений має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров`я.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави (рішення від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов`язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров`я та «практичних вимог ув`язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з`ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (рішення від 04.10. 2005 року у справі «Сарбан проти Молдови», від 22.12.2008 року у справі «Алексанян проти Росії», від 27.01.2011 року у справі «Євген Олексеєнко проти Росії»).

Враховуючи зазначене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, з метою забезпечення дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає необхідним зобов`язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» забезпечити здійснення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 та надання йому належної медичної допомоги відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104.

Керуючись ст. ст. 117,178, 182,183,184,206, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на строк,що не перевищує 60 днів, який діє по 16.05.2025 року включно.

Строк дії ухвали про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 17.05.2025 року.

Ухвала про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Доручити Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та Філії Державній установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях сектор в Одеській області забезпечити здійснення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 та надання йому належної медичної допомоги.

Доручити Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та Філії Державній установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях сектор в Одеській області забезпечити надання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області документів про стан здоров`я ОСОБА_4 .

Копію ухвали після її проголошення негайно вручити обвинуваченим та направити до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та Філії Державній установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях сектор в Одеській області - для виконання.

Повний текст ухвали оголошено 18.03.2025 року о 11.10 год. у залі судових засідань, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1