КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.11.2006                                                                                           № 2/262

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - повідомлений, але не з’явився

 від відповідача 1 - Тетенко В.В.– гол. спеціаліст-юрисконсульт ( дов.№ 73 від 24.07.2006);

від відповідача 2 - Жерьобкін А.К. – представник ( дов. № 3 від 11.01.2006)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Завод „Маяк”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2006

 у справі № 2/262 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Завод "Маяк"

 до                                                   Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву

                                                  ВАТ "Автотранспортне підприємство-13057"

             

                       

 про                                                  розірвання договору оренди державного майна та звільнення з приміщення гуртожитку

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 у справі № 2/262 у позові Відкритому акціонерному товариству „Завод „Маяк” про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.11.2004 № 1146, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву  та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 13057” відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач не є ні стороною договору оренди від 01.11.2004, який просить розірвати, ані власником приміщення, яке надавалось в оренду, оскільки нежитлове приміщення, що є предметом спірного договору оренди є державною власністю, тому як не увійшло до статутного фонду ВАТ „Завод „Маяк” та знаходиться на його балансі, а тому не має права вимагати розірвання договору оренди.  

           Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Завод „Маяк” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду  м. Києва від 13.07.2006  у справі №  2/262, прийняти нове рішення у справі № 2/262, яким позов ВАТ „Завод „Маяк”  до Регіонального Фонду  державного майна України по м. Києву  та ВАТ „Автотранспортне підприємство 13057”задовольнити в повному обсязі, посилаючись на  те, що вищезазначене рішення є необґрунтованим  та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

          Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

           Відповідно до п. 1.1 договору оренди метою користування орендованим майном є задоволення соціально-побутових потреб орендаря, однак ВАТ „Автотранспортне підприємство 13057” фактично використовує жилі приміщення, як готель, що суперечить умовам договору та не відповідає  самому призначенню гуртожитків.

ВАТ „Автотранспортне підприємство 13057” провело без отримання відповідного дозволу незаконне перепланування орендованого приміщення, що суперечить п. 19 Примірного положення про гуртожитки, в якому міститься норма, яка прямо забороняє здійснювати самовільне переобладнання чи перепланування приміщення гуртожитку.  Відсутність дозволу на проведення переобладнання приміщення підтверджується  відповіддю БТІ, що міститься на плані ІV поверху гуртожитку та актом від 13.03.2006, який складений представниками ДП „КП „Маяк”, як уповноваженими підприємства.

           Позивач не погоджується із висновком суду стосовно відсутності у нього права вимагати розірвання договору, оскільки позивач є балансоутримувачем будинку, де знаходяться орендовані приміщення,  а відповідно до ст. 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому майна, визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна,

          Дії ВАТ „Автотранспортне підприємство 13057” унеможливлюють виконання ВАТ „Завод „Маяк” обов’язків, передбачених п. 22 Примірного положення про гуртожитки та  Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, а саме утримувати гуртожитки відповідно до встановлених санітарних правил, єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду.

           Стаття 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких договір оренди може бути розірвано.

           У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просить рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 у справі № 2/262 залишити без змін, посилаючись на відсутність законних підстав для задоволення апеляційної скарги ВАТ „Завод „Маяк”, оскільки вважає, що відсутнє порушення його прав та охоронювальних законом інтересів з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву  та ВАТ „АТП 13057”. Скаржник не є стороною за договором оренди № 1146 від 01.11.2004 та не звертався до ВАТ „АТП  13057” з пропозицією про розірвання договору оренди №1146 від 01.11.2004.

          Відкрите акціонерне товариство „Автотранспортне підприємство 13057” у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Завод „Маяк” без задоволення в зв'язку з тим, що ВАТ „АТП 13057” повністю виконує вимоги договору оренди № 1146, використовує майно відповідно до його призначення та умов договору оренди, своєчасно і в повному обсязі сплачує орендну плату, зберігає орендоване майно, запобігає його пошкодженню і псуванню, своєчасно здійснює поточний ремонт та виконує інші умови договору оренди і підстав для розірвання договору оренди у Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву не існує. ВАТ „Завод „Маяк” не є власником орендованого майна, а тільки балансоотримувачем, отже виконання умов договору № 1146 від 01.11.2004 не порушують прав позивача і він не є  стороною по договору оренди від 01.11.2004.

          28.11.2006 до початку судового засідання Відкритим акціонерним товариством „Завод „Маяк”  було подане клопотання з проханням витребувати з Київського міського бюро технічної інвентаризації документи, які б засвідчували факт отримання (не отримання) ВАТ „АТП 13057” дозволів на перепланування орендованих приміщень в гуртожитку по вул. Фрунзе, 127а в м. Києві та призначити судову-будівельну експертизу.

          Колегія суддів, розглянувши  клопотання про витребування додаткових доказів, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідно до ст. 38 ГПК України господарський суд зобов’язаний витребувати документи необхідні для вирішення спору у тому випадку, якщо подані сторонами докази є недостатніми, наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення даної справи. Крім того, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо проведення будівельної експертизи, то колегія суддів також не вбачає підстав для його задоволення, оскільки  відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, вирішення даного спору не потребує спеціальних знань, а тому призначення  експертизи є недоцільним.

           Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

          01.11.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (за договором орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 13057” ( за договором орендар)  укладений договір оренди № 1146 нерухомого майна, що належить до державної власності.

          Згідно із пунктом 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає  в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 450 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе , 127а,  що знаходиться  на балансі ВАТ „Завод „Маяк” і не увійшло  до його статутного фонду, для соціально-побутових потреб орендаря.

Строк дії договору сторонами встановлений з 01.11.2004 по 01.10.2005 ( п.10.1 договору).

         Оскільки протягом місяця після закінчення терміну дії договору сторони не заявляли про припинення дії договору оренди, то відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

       Відкрите акціонерне товариство „Завод „Маяк” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про  розірвання договору оренди № 1146 нерухомого майна, що належить до  державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 13057”, посилаючись на порушення ВАТ „АТП 13057” умов договору.

      Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2006  у справі №  2/262 у позові Відкритому акціонерному товариству „Завод „Маяк” відмовлено.

      Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для розірвання договору  державного майна та звільнення Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 13057” приміщення гуртожитку, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбаченими законодавчими актами України.

Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього кодексу.   

Аналогічні приписи містяться і у частині 2 статті  651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором  або законом, статтях 783, 784 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що право вимагати розірвання договору найму належить наймодавцю та наймачу.

Отже аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що право вимагати розірвання договору оренди має лише сторона за договором.

Оскільки  Відкрите акціонерне товариство  „Завод „Маяк” не є стороною за договором оренди № 1146  від 01.11.2004, не є власником об’єкту оренди до якого б могли перейти функції орендодавця за договором, то в останнього відсутні правові підстави вимагати розірвання спірного договору оренди, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 13057” та зобов’язання ВАТ „Автотранспортне підприємство 13057” звільнити приміщення гуртожитку площею 450 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 127 а.

Колегія суддів не може погодитися із доводами Відкритого акціонерного товариства  „Завод „Маяк” стосовно того, що він має право вимагати розірвання договору оренди як балансоутримувач спірного майна на підставі ст. 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, оскільки вказаним Законом не передбачено такого права на  звернення з позовом про розірвання договору оренди, укладеного між іншими юридичними особами, балансоутримувача майна.

Таким чином,  колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції всестороннє та у повному обсязі дослідив докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

  1. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 у справі № 2/262  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 2/262 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.