Судове рішення #1901783
05-5-27/13624

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 23.01.2007                                                                                           № 05-5-27/13624

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Кривенко О.О. – юрисконсульт (дов. № 28/06 від 01.06.2006);

 від відповідача - повідомлений, але не з’явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київгаз”

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 13.11.2006

 у справі № 05-5-27/13624 (Дідиченко М.А.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Київгаз”

 до                                                   Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборониУкраїни

             

                       

 про                                                  стягнення 1180,36 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2006 у справі № 05-5-27/13624 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Київгаз” до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення 1 180,00 грн. повернуто без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Відкрите акціонерне товариство „Київгаз” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва  від 13.11.2006, а справу № 05-5-27/13624 направити на розгляд до Господарського суду м. Києва, оскільки вважає її незаконною, з наступних підстав.

Скаржник стверджує, що ним державне мито сплачено у порядку, встановленому Інструкцією „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, оскільки на платіжному дорученні за № 13/1533 від 31.10.2006 міститься дата виконання платіжного доручення, два підписи посадових осіб банківської установи, які скріплені відтиском печатки кредитної установи, напис про зарахування державного мита у сумі 102,00 грн. до бюджету та зазначено рахунок на який направлено кошти.

Також, скаржник посилається на те, що однією з основних умов прийняття позовної заяви до розгляду є факт надходження державного мита до державного бюджету, тому у разі виникнення сумніву щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету, господарський суд вправі витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано.


Відповідач у судове засідання  не з’явився, незважаючи на те, що відповідно до ст. 97 ГПК України був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги (див. поштове повідомлення за № 260309 про вручення  ухвали про порушення апеляційного провадження від 11.12.2006 у справі № 05-5-27/13624).

Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України відзиву на апеляційну скаргу не надало, що відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.


При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представника позивача, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.


Ухвалою Господарського суду м. Києва  від 31.10.2006 у справі № 05-5-27/13624 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Київгаз” до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення 1 180,36 грн. повернуто без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що платіжне доручення за № 13/1533 від 31.10.2006 не відповідає вимогам п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, оскільки заступник головного бухгалтера не є другою посадовою особою кредитної установи.

Із висновком суду першої інстанції немає підстав погодитися, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до п.3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15  при перерахуванні мита з рахунку платника доказом сплати державного мита є останній примірник платіжного доручення з написом кредитної установи про зарахування мита в доход бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення №  13/1533 від 31.10.2006 на лицьовій стороні якого одержувачем державного мита в сумі 102,00 грн. зазначено ВДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, код ЗКПО 26077968, банк одержувача УДК у м. Києві, р/р 31113095600011,  а на зворотній – вчинено напис про зарахування мита в сумі 102,00 грн в доход бюджету, який скріплений  підписами посадових осіб кредитної установи та печаткою кредитної установи.

Наведене свідчить, що державне мито за платіжним дорученням № 13/1533 від 31.10.2006 оформлене у відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки на вищезазначеному платіжному дорученні міститься дата виконання платіжного доручення, відтиск печатки кредитної установи та  підписи посадових осіб банківської установи, напис про зарахування державного мита у сумі 102,00 грн. до бюджету та зазначено рахунок на який направлено кошти.

Крім того, пунктом 5 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 передбачено, що господарський суд у разі виникнення сумнівів  щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету вправі витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі.          

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при поданні позовної заяви із доданими до неї документами позивачем не було допущено порушень, передбачених п. 4 ст. 63 ГПК України, тому ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а справа, відповідно до приписів частини 4 ст. 106 ГПК України, передається на розгляд  до Господарського суду міста Києва.


Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -


ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київгаз” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2006 у справі  № 05-5-27/13624  задовольнити.

          2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2006 у справі  № 05-5-27/13624 скасувати.

3. Справу № 05-5-27/13624 передати для розгляду по суті Господарському суду м. Києва

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.


 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.


                                                                                          Ропій  Л.М.



 30.01.07 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація