КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2008 № 19/112-18/306
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокурора – БайдацькаІ.Б.
від позивача - ДемчикО.А.
від відповідача - Мельник В.В.
від третьої особи - 1. не з'явились, 2. Єфремов С.В., Лєбедь І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокуратура Шевченківського району м. Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.12.2006
у справі № 19/112-18/306
за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Босфор"
2. Федеральна державна установа "Центральне управління матеріальних ресурсів і зовнішньоекономічних зв"язків МО РФ"
про визнання векселів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсними векселі: № 3219833026, № 219833019, № 3219833022, № 3219833006, № 3219833007, № 3219833021, № 3219833024, № 3219833015, № 3219833011, № 3219833008, № 3219833010, № 3219833025, № 3219833028, № 3219833017, № 3219833013, № 3219833027, № 3219833016, № 3219833018, № 3219833009, № 3219833012, № 3219833023, № 3219833014, № 3219832803, № 3219833020 та № 3219832872 номінальною вартістю 100 000,00 грн. кожний, видані 29.07.1999 року.
Також, прокурором підчас розгляду справи було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив векселі № 3219833026, № 3219833019, № 3219833022, № 3219833006, № 3219833007, № 3219833021, № 3219833024, № 3219833015, № 3219833011, № 3219833008, № 3219833010, № 3219833025, № 3219833028, № 3219833017, № 3219833013, № 3219833027, № 3219833016, № 3219833018, № 3219833009, № 3219833012, № 3219833023, № 3219833014, № 3219832803, № 3219833020 та № 3219832872 номінальною вартістю 100 000,00гри. кожний видані 29.07.1999 року НАК «Нафтогаз України» на користь ТОВ «ТД «Босфор» визнати такими, що не мають сили простих векселів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор подав апеляційне подання до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Прокурор вважають, що рішення прийняте судом першої інстанції без повного з’ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Босфор» у відзиві на апеляційне подання просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.
Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційного подання, відзив на апеляційне подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
29.07.1999 Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» емітувала прості векселі: № 3219833026, № 3219833019, № 3219833022, № 3219833006, № 3219833007, № 3219833021, № 3219833024, № 3219833015, № 3219833011, № 3219833008, № 3219833010, № 3219833025, № 3219833028, № 3219833017, № 3219833013, № 3219833027, № 3219833016, № 3219833018, № 3219833009, № 3219833012, № 3219833023, № 3219833014, № 3219832803, № 3219833020 та № 3219832872 номінальною вартістю 100 000,00 грн. кожний на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Босфор».
Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому строк платежу у вищезазначених простих векселях, за винятком векселя № 3219832872, був змінений на строк пред’явлення до 01.01.2003 року.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», ст. 75 Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 № 104/1341 (Положення про переказний і простий вексель), простий вексель має такі реквізити: найменування – «вексель», яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений; просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; зазначення дати і місця складання векселя; підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Отже, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених вище, не має сили простого векселя, що передбачено статтею 76 Положення про переказний і простий вексель та ч. 4 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу».
Таким чином, як вбачається, що оспорювані прості векселі містять такий реквізит, як підписи векселедавця та головного бухгалтера підприємства, які скріплені печаткою Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що оспорювані прості векселі підписані не уповноваженою на те особою заступником Голови правління – Корніковим Є.В. є без підставні та не обґрунтовані.
До простого векселя застосовуються також постанови, які стосуються переказного векселя, у тому числі про наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень відповідно до статті 77 Положення про переказний і простий вексель.
Отже, кожний, хто підписав переказний вексель як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов’язаний за векселем, і якщо він заплатив має ті самі права, які мав би той, хто був вказаний як представник. У такому ж становищі знаходиться представник, який перевищив свої повноваження (ч. 8 глави 1 розділу 1 Положення про переказний і простий вексель).
Таким чином, підписання векселя не уповноваженою на те особою не є дефектом векселя, а має наслідком лише зобов’язання для такої особи щодо виконання обов’язків за ним.
Враховуючи вищезазначені обставини, можна зробити висновок, що оспорювані прості векселі містять всі передбачені законом реквізити, тобто заповнені з дотриманням всіх вимог ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», ст. 75 Положення про переказний та простий вексель, тобто спірні векселі не мають дефекту форми, а будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили, законодавством не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, на день підписання оскаржуваних векселів обов’язки Голови правління НАК «Нафтогаз України» виконував його заступник Корніковим Є.В. Таким чином, вчиняв відповідні юридичні дії від імені підприємства.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 77 Положення про переказний і простий вексель простий вексель може бути виданий із такими строками платежу: за пред’явленням; у визначений строк від пред’явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Вексель строком за пред’явленням повинен бути пред’явлений до платежу протягом одного року з дня його складання. Векселедавець може скоротити цей строк чи обумовити більш тривалий строк.
За вказаних вище обставин спірні векселі видані із строком платежу – за пред’явленням і в них векселедавець визначив строк, в який ці векселі можуть бути пред’явлені до платежу - до 01.01.2003, що не суперечить чинному законодавству України.
Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується прокурора, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційного подання прокурора Шевченківського району міста Києва та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 - відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання прокурора Шевченківського району міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 - без змін.
Матеріали справи № 19/112-18/306 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді