ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року                                                м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря                         ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 ,захисника  ОСОБА_6  апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6  в інтересах підозрюваного ОСОБА_7  на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2025 року у кримінальному провадженні №42025261220000005,– 

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого, яке погоджене із прокурором та відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 07 травня 2025 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України визначений розмір застави – 75 700 грн. та встановлені обов`язки, передбачені ст.194 КПК України у разі її внесення.

На таке судове рішення захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу із проханням ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту із встановленням відповідних обов`язків.

Вказує, що в ухвалі слідчого судді не зазначено, які саме з перелічених у клопотанні слідчого ризиків були встановлені та доведені в судовому засіданні.

Вважає, що ризик переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду є недоведеним,оскільки сторона обвинувачення обґрунтувала наявність такого ризику лише тяжкістю покарання, яке передбачене за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , інших аргументів прокурор не навів.

Також зазначає, що для запобігання даного ризику достатнім буде застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із обов`язковим носінням електронного засобу контролю.

Провадження №11-сс/822/75/25          Головуючий у І інстанції:  ОСОБА_8 Категорія: ст.422 КПК України                 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Наголошує, що слідчим було допитано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тому ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є недоведеним та необґрунтованим.

Твердить, що запобігти даному ризику можна шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з покладенням обов`язку на ОСОБА_7 утримуватися від спілкування з свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Окрім того, у підозрюваного вилучили мобільний телефон та жодних контактів з даними особами у нього немає.

Зазначає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи його продовження є необґрунтованим, адже ОСОБА_7 раніше не судимий та йому не властива поведінка кримінального характеру.

Вказує, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав належної оцінки особі підозрюваного, який молодого віку - 23 роки, з багатодітної сім`ї, є фізичною-особою підприємцем, отримує дохід, сплачує податки, допомагає матері, яка має проблеми зі здоров`ям, допомагає батькам утримувати неповнолітніх братів та сестер, що свідчить про його стійкі соціальні зв`язки. Позитивно характеризується по місцю проживання.

Також ОСОБА_7 є студентом Білоцерківського національного аграрного університету, де характеризується позитивно, а застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою унеможливить подальше здобуття ним освіти.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається із наданих матеріалів, 23.01.2025 року до ЄРДР внесені відомості №42025261220000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

11.03.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 12.03.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно підозри, ОСОБА_7 ,за попередньою змовою з іншими, на даний час невстановленими особами умисно, протиправно, з корисливих мотивів, вчинив дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску,отримавши кошти у розмірі 18500 доларів США,залучивши для цього як водія ОСОБА_10 для перевезення ОСОБА_9 ,однак 11.03.2025 року під час руху до державного кордону ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були затримані.

Надані стороною обвинувачення докази є достатніми на даний час для висновку про обґрунтованість підозри і такі висновки апелянтом не оспорюються.

При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального провадження.

Наразі ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за який законом встановлене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років та додаткові покарання.

Такий злочин вчинений у сфері недоторканості державних кордонів України під час дії воєнного стану,що свідчить про його фактичну тяжкість.

Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На користь існування такого ризику свідчить і те, що місцем постійного проживання ОСОБА_7 є інша, значно віддалена від Чернівецької, область України, а на території Чернівецької області він не має місця проживання та сталих соціальних зв`язків.

Реальним є і ризик незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення відповідальності на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які надали викривальні покази щодо нього.

Належить також врахувати, що особи, за попередньою змовою із якими ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, наразі слідством не встановлені та перебувають на волі.

Під час апеляційного розгляду захисник пояснив,що ОСОБА_7 проживав у м.Біла Церква один,винаймав квартиру,однак жодних підтверджуючих документів щодо проживання підозрюваного у цьому житлі,захисник не надав.Отже,апеляційна вимога обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту за цією адресою є необгрунтованою.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд визначив заставу, яка гарантуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі її внесення.

Підстав вважати, що визначений слідчим суддею розмір застави буде завідомо непомірним для ОСОБА_7 ,який,за твердженням апелянта,є підприємцем, судова колегія не вбачає.

Всупереч доводам апелянта, висновки слідчого судді про неможливість більш м`якими запобіжними заходами забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти встановленим ризикам є обґрунтованими та відповідають фактичними обставинам провадження.

Дані про особу підозрюваного, який молодого віку,з багатодітної сім`ї, працює, допомагає батькам, позитивно характеризується,раніше не судимий,на даному етапі провадження не є підставою для пом`якшення запобіжного заходу, зважаючи на встановлені ризики.

Відомості, що за станом здоров`я ОСОБА_7 не може утримуватись у СІЗО, відсутні.

Отже, наведені апелянтом доводи не дають підстав для скасування судового рішення, а тому подану захисником апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,–

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                         ОСОБА_1

Судді                                                                 ОСОБА_3

ОСОБА_2