Справа  № 2-1579/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді -      Чабаненка  В.  О.

при секретарі – Шрейтер С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_3  про визнання припиненим договору поруки, суд, –  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_3  про визнання припиненим договору поруки.

В позовній заяві вказав, що 22 квітня 2008 року знайомий позивача - ОСОБА_3 - попросив виступити його поручителем при укладенні ним кредитного договору з ВАТ (в даний час - ПуАТ) "ВіЕйБі Банк" на суму 43011 гривень для придбання ним легкового автомобіля. Позивач  погодився, і ознайомившись з умовами кредитного договору №508/08-А, того ж дня підписав договір поруки.

В самому договорі поруки визначено, що позивач приймає на себе солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по кредиту в розмірі 43011 гривень, зі сплатою процентів за ставкою 18% річних. Крім того в договорі поруки визначено, що Банк зобов'язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов'язань, збільшення зобов'язань боржника за кредитним договором порівняно з днем його укладення, заміну боржника за кредитним договором.

ОСОБА_1 не слідкував за сплатою ОСОБА_3 платежів по кредиту, оскільки також знав, що додатково банк уклав з ним ще й договір застави придбаного за кредитні кошти автомобіля.

Проте в липні 2011 року Банк звернувся до Лубенського міськрайонного суду з позовною заявою, в якій прохає стягнути з позивача та з ОСОБА_3 солідарно 50588 гривень 16 копійок, та судові витрати.

Одночасно до позовної заяви Банком додані документи, які  і стали підставою звернення позивача до суду, а саме 20 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до кредитного договору №508/08-А, згідно якого за неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань він має сплатити Банку штраф.

З позовної заяви Банку слідує, що до суми позовних вимог включено і штраф.

          20 листопада 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір 1 до кредитного договору 508/08-А, згідно якого розмір відсотків за користування кредитом зросли з 18 до 25%.

З текстової частини обох цих додаткових договорів слідує, що вони складені лише в двох примірниках, по одному для кожної сторонни, тобто позивачу  примірник цих додаткових угод не направлявся, ніхто його з  ними не ознайомлював,  згоду позивача на їх укладення ніхто не запитував. До договору поруки ніяких змін не вносилось. Про існування додаткових угод позивач дізнався вже після звернення Банку до суду з вищевказаною позовною заявою.

Крім того,  п.5.1 кредитного договору чітко визначено низку умов, при яких Банк має право ставити питання про зміну (збільшення) ставки кредиту.

З таблиці розмірів облікової ставки Національного Банку України - чітко вбачається, що станом на дату підписання кредитного договору (22 квітня 2008 року) ставка НБУ була 10%. Через тиждень (з 01 травня 2008 року) вона виросла всього на 2%, а з 10 серпня минулого року вона взагалі складає лише 7,5%, тобто зменшилась на чверть порівняно з датою укладення кредитного договору. Але саме ця облікова ставка як наслідок діяльності економіки нашої Держави має основний вплив на ставки в банківському секторі кредитування.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Позивач стверджує, що він ніякої згоди на будь-які зміни основного зобов'язання не надавав, бо навіть не знав про такі зміни.

          Прохає суд визнати припиненим договір поруки, укладений 22 квітня 2008 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з 20 листопада 2008 року. Судові витрати покласти на відповідачів.

У судовому засіданні  позивач та його представник позовні вимоги підтримали, прохають їх задовольнити.

Відповідач –  представник ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  проти задоволення позову заперечує, мотивуючи тим, що договором поруки передбачені обов’язки поручителя і  дії банку не виходять за межі кредитного договору та договору поруки.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду листа з проханням слухати справу без його участі, проти позовних вимог не заперечує.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи, докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.   

Встановлено, що 22 квітня 2008 року знайомий позивача - ОСОБА_3 - попросив виступити його поручителем при укладенні ним кредитного договору з ВАТ (в даний час - ПуАТ) "ВіЕйБі Банк" на суму 43011 гривень для придбання ним легкового автомобіля. Позивач  погодився, і ознайомившись з умовами кредитного договору №508/08-А, того ж дня підписав договір поруки.

В самому договорі поруки визначено, що позивач приймає на себе солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по кредиту в розмірі 43011 гривень, зі сплатою процентів за ставкою 18% річних. Крім того в договорі поруки визначено, що Банк зобов'язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов'язань, збільшення зобов'язань боржника за кредитним договором порівняно з днем його укладення, заміну боржника за кредитним договором.

ОСОБА_1 не слідкував за сплатою ОСОБА_3 платежів по кредиту, оскільки також знав, що додатково банк уклав з ним ще й договір застави придбаного за кредитні кошти автомобіля.

Проте в липні 2011 року Банк звернувся до Лубенського міськрайонного суду з позовною заявою, в якій прохає стягнути з позивача та з ОСОБА_3 солідарно 50588 гривень 16 копійок, та судові витрати.

З позовної заяви Банку позивач дізнався, що 20 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до кредитного договору №508/08-А, згідно якого за неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань він має сплатити Банку штраф. А 20 листопада 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір 1 до кредитного договору 508/08-А, згідно якого розмір відсотків за користування кредитом зросли з 18% до 25%. Позивачу  примірник цих додаткових угод не направлявся, ніхто його з  ними не ознайомлював,  згоду позивача на їх укладення ніхто не запитував. Банк не виконав пункт 2.3. договору поруки, згідно якого кредитор зобов»язується письмово повідомити поручителя про невиконання Боржником своїх зобов»язань, збільшення зобов»язань Боржника за Кредитним договором порівняно з днем його укладення, заміну Боржника за Кредитним договором.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «ВАББанку» визнала, що банк, порушивши умови договору поруки, не повідомив позивача про збільшення процентної ставки по кредитному договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов'язання. Порука при цьому не зберігається й у тій частині зобов'язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.

Суд вважає доведеним факт зміни основного зобов»язання без згоди поручителя,  в результаті якого розмір відсотків за користування кредитом зріс з 18% до 25%.

Додаткові угоди до кредитного договору №508/08 від 22.04.2008 року укладені між Банком і ОСОБА_3 20 червня 2008 року та 20 листопада 2008 року щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом  без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що враховуючи положення ч.1 ст.559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.

В зв»язку з задоволенням позову відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів понесені позивачем судові витрати у частковому відношені.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.553,554,559, 598 ЦК України,ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215  ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки, укладений 22 квітня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) з 20 листопада 2011 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме 94,10 грн. судового збору по 47,05 грн. з кожного та 1000 грн. витрат на правову допомогу по 500 грн. з кожного .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      Чабаненко В. О.